"25" вересня 2012 р. справа № 2а-510/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області на постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 01.01.2006 року по 15.06.2011 року та в подальшому.
Постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2011 року позовні вимоги задоволені частково. Поновлено строк на звернення до суду. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також з 01 січня 2009 року по 15 червня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат. У решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно -правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було.
Дане право позивача у 2007 та 2008 роках обмежувалось положеннями Закону України "Про державний бюджет" на відповідні роки.
Проте, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року положення даних законів визнані неконституційними.
Отже, права відповідача відновлені відповідно з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року. Проте відповідні перерахунки у 2007 та 2008 роках відповідач не здійснював. Підстави для перерахунку за період з січня 2007 по 9.07.2007 року, а також з січня 2008 року по 22.05.2008 року -були відсутні, оскільки дії відповідача щодо невиплати у цей період підвищення до пенсії ґрунтувалися на Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", та Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно, які діяли на той час.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У 2009-2010 роках дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2010 року та відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду апеляційної інстанції відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню. У зв'язку зі зверненням позивача до суду у червні 2011 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 01.01.2006 року по 30.11.2010 року - залишити без розгляду.
Також необхідно зазначити, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно до якої підвищення до пенсії на 2011 рік "дітям війни" встановлено у розмірі 49 гр. 80 коп.
Дані нормативні акти неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню, у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню з 01.12.2010 року по 22.07.2011 року включно.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2011 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.12.2010 року по 22.07.2011 року - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.12.2010 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за періоди: з 01.01.2006 року по 30.11.2010 року - залишити без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко