Торезький міський суд Донецької області
Справа № 0549/6684/2012
17 січня 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
при секретарі Сичовій О.С.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Романенко О.М.
представника третьої особи Матеріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Торезантрацит" відособленого підрозділу "Шахтоуправління ім.Лутугіна" за участю третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про відшкодування моральної шкоди,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача за участю третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що працював на підприємствах вугільної промисловості з 1990 року по 11 червня 2012 року. 12 червня 2012 року висновком МСЕК при первинному огляді позивачу встановлена 3 група інвалідності та 40% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. Позивач відчуває моральні страждання, які оцінює у сумі 13 000 грн. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди у сумі 13 000 грн.
Позивач в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_1
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що матеріалами справи підтверджені позовні вимоги довірителя.
Представник відповідача Державного підприємства «Торезантрацит» відособленого підрозділу «Шахтоуправління ім.Лутугіна» Романенко О.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивач з 2003 року знаходився на обліку з приводу професійного захворювання, але продовжив працювати. Тому вважає, що позивач винний в погіршенні стану здоров"я. З урахуванням наведеного вважає, що вина підприємства в спричиненні моральної шкоди відсутня.
Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Матеріна О.О. у судовому засіданні позов не визнала. Підтримала письмові заперечення, в яких зазначено, що позивач отримує у відділенні Фонду страхові виплати за 40% втрати працездатності у розмірі 2904 грн. 22 коп. та одноразова страхова виплата в розмірі 74329 грн. 00 коп. Відповідно до п.п. «е»п.1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві виплачував грошову суму за моральну шкоду за наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому. Наказом Міністерства охорони здоров'я № 212 від 22 листопада 1995 року передбачено, що встановлення факту моральної шкоди віднесено до компетенції МСЕК. Довідка МСЕК про відсоток стійкої втрати працездатності є підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому моральної шкоди тобто частини втраченого заробітку і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Факт наявності моральної шкоди її ступень висновком МСЕК позивачу не встановлено. Додатково пояснила, що позивач не доказав наявність моральної шкоди, не вказав, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, не обґрунтував, визначений розмір шкоди не грунтується на законі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно трудової книжки позивач з 14 жовтня 2002 року працював на підприємстві відповідача - на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління ім. Л.І.Лутугіна»Державного підприємства «Торезантрацит», 11 червня 2012 року звільнений за власним бажанням, у зв'язку з переходом на пенсію за віком - ст. 38 КЗпП України (а.с.6-9).
Згідно виписки з амбулаторної карти позивач з 2003 року знаходився на Д-обліку з приводу хронічного обструктивного бронхіту (а.с.14-15).
Згідно медичного висновку Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»від 16 травня 2012 року вперше встановлено діагноз професійного характеру захворювання позивача: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, загострення, легенева недостатність першого-другого ступеню (а.с.13).
31 травня 2012 року складений акт № 20 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, загострення. Легенева недостатність першого-другого ступеню. Захворювання професійне, вперше. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією, СН один (а.с.10-10зв.).
Відповідно до довідки МСЕК, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 12 червня 2012 року при первинному огляді позивачу встановлено 3 групу інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням, та визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40 % з 12 червня 2012 року до 01 липня 2014 року (а.с.11-11зв.).
Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 534 від 12 червня 2012 року позивачу рекомендована робота не пов'язана з важкими фізичними навантаженнями, роботою в підземних умовах, в контакті з газами, пилом, несприятливими метеоумовами (а.с.16-21).
22 червня 2012 року постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі «Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності»ОСОБА_4 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 74392 грн. 00 коп. (а.с.12).
22 червня 2012 року постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати»ОСОБА_4 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку, в розмірі 2904 грн. 22 коп. Виплати провадити з 12 червня 2012 року по 01 липня 2014 року включно (а.с.12зв.).
Згідно довідки відокремленого підрозділу "Шахтоуправління ім. Л.І.Лутугіна" з 01 червня 2011 року відокремлений підрозділ "Шахтоуправління ім. Л.І.Лутугіна" затверджено як відокремлений підрозділ "Шахтоуправління ім. Л.І.Лутугіна"Державного підприємства "Торезантрацит" Міністерства енегретики та вугільної промисловості України (а.с.41).
Аналізуючи добуті докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею ж 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Пунктом 2 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»містить роз"яснення, що спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або іншим законодавством.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що при застосуванні норм Кодексу законів про працю України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов"язків, суди повинні виходити зтого, що за змістом ст.124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.
Судом встановлено, що з 14 жовтня 2002 року працював на підприємстві відповідача - на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління ім. Л.І.Лутугіна» Державного підприємства «Торезантрацит», 11 червня 2012 року звільнений за власним бажанням, у зв'язку з переходом на пенсію за віком - ст. 38 КЗпП України. 31 травня 2012 року складений акт № 20 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, загострення. Легенева недостатність першого-другого ступеню. Захворювання професійне, вперше. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією, СН один. 12 червня 2012 року при первинному огляді позивачу встановлено 3 групу інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням, та визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40 % з 12 червня 2012 року до 01 липня 2014 року. Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 534 від 12 червня 2012 року позивачу рекомендована робота не пов'язана з важкими фізичними навантаженнями, роботою в підземних умовах, в контакті з газами, пилом, несприятливими метеоумовами. 22 червня 2012 року постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі ОСОБА_4 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 74392 грн. 00 коп. та призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку, в розмірі 2904 грн. 22 коп. Виплати провадити з 12 червня 2012 року по 01 липня 2014 року включно.
Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»указав, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України при наявності порушень прав працівника в сфері трудових правовідносин, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя, обов'язок відшкодувати заподіяна шкода покладається на власника чи уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача -роботодавця, з яким укладено трудовий договір. Втрата працездатності у зв"язку професійним захворюванням встановлена висновком МСЕК у 2012 році, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням ступеня і характеру ушкодження здоров'я, обсягу та характеру фізичних страждань, необхідності додаткових зусиль для організації життя, порушенні виробничих зв'язків, неможливості працювати у зв"язку з втратою працездатності на роботах під землею, порушенням звичайних життєвих стосунків позивач зазнає фізичні і моральні страждання. При цьому суд приймає до уваги, що позивачу протягом тривалого часу завдано моральної шкоди умовами виробництва, що призвело до втрати здоров"я.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства «Торезантрацит»відособленого підрозділу «Шахтоуправління ім.Лутугіна»за участю третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково: стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» відособленого підрозділу «Шахтоуправління ім.Лутугіна»на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди в сумі 12 000 гривень.В іншій частині позовних вимог відмовити.
У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати на користь держави у розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 237-1, ч.3 ст. 153 КЗпП України, п. 13 постанови № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 3, 10, 15, 60, 79, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 223, 233 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства «Торезантрацит»відособленого підрозділу «Шахтоуправління ім.Лутугіна»за участю третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит»відособленого підрозділу «Шахтоуправління ім.Лутугіна»на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит»відособленого підрозділу «Шахтоуправління ім.Лутугіна»на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2013 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Є. Арапіна