"30" листопада 2006 р. Справа № 02-15/1450
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,
із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників: позивача: не з'явився, відповідача: Фіялко Р.Т. -за довіреністю, третьої особи: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу
за позовом Українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Текуча"
до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції
про спонукання до списання податкового боргу,
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Фінансове управління Уманської районної державної адміністрації,
Заявлено позов про зобов'язання відповідача на підставі пункту 18.2 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -“Закон») списати з особового рахунку платника податків безнадійний податковий борг з прибуткового податку з громадян в сумі 331906 грн. 54 коп., який виник в період з 2001р. по 2004 р. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що:
- позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, інших податків і зборів, в тому числі зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати прибутковий податок з громадян;
- в періоді з 2001 по 2004 рік позивач, незважаючи на дію форс-мажорних обставин, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України, сплатив податкову заборгованість, в тому числі і з фіксованого сільськогосподарського податку, та має лише заборгованість з прибуткового податку з громадян в сумі 331906 грн. 54 коп., яка відображена у картці особового рахунку платника податків -позивача та узгоджена із податковим органом, що підтверджується довідкою Уманської ОДПІ з бюджетами № 6244/19 від 08.04.2004р.;
- пунктом 18.2. статті 18 Закону України передбачено право платників податків на списання безнадійного податкового боргу;
- відповідно до положень Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок» в редакції до введення в дію змін до нього, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки» №974-ІУ від 19.06.2003 року платники фіксованого сільськогосподарського податку не мали права на списання безнадійного податкового боргу з даного податку і позивач сплатив до бюджету фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 304 455 грн. 24 коп., в результаті чого та внаслідок дії форс-мажорних обставин у нього виникла заборгованість по прибутковому податку з громадян у вказаній сумі;
- крім вказаного, сума заборгованості по прибутковому податку з громадян, що виникла станом на 01.01.2001 року в сумі 210344 грн. 62 коп., підлягає списанню ще і в зв'язку з дією положень підпункту 18.1.1. пункту 18.1. статті 18 Закону, як така, що виникла станом на 01.01.2001 року і не була сплачена після ведення статті 18 Закону в дію.
Відповідач у відзивах на позовну заяву заперечив проти позову повністю з наступних підстав:
- Закон зобов'язує позивача нараховувати і утримувати прибутковий податок з громадян та перераховувати утримані кошти до бюджету, але позивач використав право на утримання податку, та не виконав свого обов'язку щодо перерахування коштів до бюджету;
- визначення сум безнадійного боргу, які підлягають списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, а оскільки прибутковий податок з громадян рахується лише за бухгалтерським обліком платника і не знайшов відображення в картках особового рахунку позивача, тому у податкового органу немає правових підстав для проведення списання боргу з прибуткового податку з громадян.
Представник позивача у судове засідання 30.11.2006р. не з'явився, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням представника та неможливістю його явки у судове засідання, а у разі неможливості -розглядати справу за його відсутності. Також просив суд врахувати правову позицію судових інстанцій з даної категорії спорів про те, що визнається право платника податків на списання такого боргу та просить врахувати той факт, що безнадійний податковий борг з прибуткового податку визнаний таким та списаний з ТОВ АФ “Текуча» рішенням відповідача від 29.07.2004року, яке є чинним на даний час і не оскаржується в установленому порядку.
Представники відповідача у судових засіданнях, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснили, що позивач кошти нараховував і утримував, але не сплатив у державу, він не подав відповідачу документи для звірки, відповідач як юридична особа не є платником прибуткового податку з доходів фізичних осіб, що форс-мажор не вплинув на розрахунок позивача із працівниками; рішення від 29.07.2004р. було прийняте на підставі листа ДПАУ, який через деякий час був відмінений, в даний час вживаються заходи до визнання вказаного рішення недійсним.
Представник третьої особи у судовому засіданні 16.11.2006р. заперечив проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості та пояснив, що юридичні особи не є платниками прибуткового податку, а є лише податковим агентом, на думку третьої особи позивач не дотримався порядку списання безнадійного податкового боргу.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2006р. заперечила проти відкладення розгляду справи, просила прийняти судове рішення у даній справі.
Суд вважає, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті та вважає можливим розглянути справу без представника позивача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні оголошувалася перерва із 16.11.2006р. по 30.11.2006р.
Дослідивши матеріали у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.
Відповідно до Статуту ТОВ "Агрофірма "Текуча" та Довідки про включення до ЄДРПОУ основними видами діяльності товариства є вирощування зернових, олійних культур, буряків.
У доданій до позовної заяви Довідці про розрахунки ТОВ "Агрофірма "Текуча" з бюджетом по прибутковому податку з громадян станом на 08.04.2004 року вказано, що заборгованість товариства по податку на доходи з найманих працівників складає 331 906 грн. (т. 1, а. с. 10).
Згідно пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування» податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків.
В Декреті Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян» (який діяв до 01.01.2004р.) зазначено, що підприємства, установи і організації усіх форм власності, зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку з громадян.
Відповідачем було проведено перевірку визначення заборгованості позивача по прибутковому податку з громадян станом на 01.01.2004 року, за результатами якої було складено акт №17-17-231 від 17 лютого 2004 року, в якому вказано, що заборгованість позивача по прибутковому податку з громадян, що підлягає до сплати станом 01.01.2004р., складає 363 920 грн. 90 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав Висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини №6680/05-4 від 18.06.2003 року (т. 1, а. с. 9), у якому вказано, що несприятливі погодні умови, які склалися взимку 2002-2003 років, спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ "Агрофірма "Текуча" станом на 27.03.2003р., вони є форс-мажорними обставинами відповідно до пункту 18.2. статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В пункті 18.2. статті 18 Закону зазначено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. До числа безнадійних Закон відносить, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Наказом ДПА України від 14.03.2001 року №103 затверджено “Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304.
29 липня 2004 року начальником Уманської ОДПІ Галабудською Т.М. було прийняте рішення №2718/24-018/19052 про списання безнадійного податкового боргу (т. 1, а.с. 140), у якому вказано, що це рішення прийняте на підставі пункту 18.2.1. статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і ним списано безнадійний податковий борг Українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Агрофірма "Текуча", який виник за станом на 27 березня 2003 року та вважається безнадійним згідно висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 18.06.03 № 6680/05-4 за такими платежами:
- заборгованість по прибутковому податку станом на 27.03.03 року, який не обліковується в картці особового рахунку та підтверджений актом документальної перевірки від 21.07.04 № 1893/17-201/14371036 в сумі 307564,23 грн.;
- пеня на суму заборгованості по прибутковому податку на дату виникнення форс-мажорних обставин в розмірі 29548,42 грн.;
- пеня, яка нарахована на заборгованість по прибутковому податку після дати виникнення форс-мажорних обставин з 28.03.2003 року по день підписання попереднього акта документальної перевірки 31.07.2003 року та обліковується в картці особового рахунку - 5572, 58 грн.
03 серпня 2004 року начальником Уманської ОДПІ Галабудською Т.М. було прийняте рішення №2789/24-018/19311 про списання безнадійного податкового боргу. У даному рішенні також зазначено, що воно прийняте на підставі пункту 18.2.1. статті 18 Закону №2181. Даним рішенням було списано безнадійний податковий борг позивача, який виник станом на 27 березня 2003 року і вважається безнадійним згідно висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 18.06.2003 року №6680/05-4 за платежем:
-пеня, яка нарахована на суму заборгованості по прибутковому податку на дату виникнення форс-мажорних обставин та обліковується в картці особового рахунку в розмірі 29 548 грн. 42 коп.
17 серпня 2004 року начальником Уманської ОДПІ Галабудською Т.М. було прийняте рішення №2942/24-018/20219 про скасування рішення про списання безнадійного податкового боргу, яким вона скасувала названі рішення про списання безнадійного податкового боргу від 29.07.2004 року №2718/24-018/19052 та від 03 серпня 2004 року №2789/24-018/19311.
Рішення відповідача №2942/24-018/20219 від 17 серпня 2004 року визнане недійсним постановою господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2005 року у справі № 15/3405. Вказана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.05.2006 року.
Отже, на час розгляду даної справи є рішення податкового органу про списання безнадійного податкового боргу, який створився за станом на 27.03.2003р., в сумі 307564,23 грн. Вказане рішення не оскаржене, воно не визнане недійсним в установленому законом порядку. У вказаному рішенні відповідача чітко визначено, що це є безнадійним податковим боргом, визначено його суми, період, встановлення цього боргу актом документальної перевірки, є посилання на висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Кодексом адміністративного судочинства України суду не надано права виходити за межі позовних вимог та давати оцінку рішенню податкового органу.
В решті суми, заявленої у позовній заяві, позов задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю позивачем дійсної суми прибуткового податку з громадян, яка створилася після 27.03.2003р. та недоведеністю впливу форс-мажорних обставин на неможливість сплати цієї суми боргу по прибутковому податку з громадян. Зазначення позивачем у довідці без номера та дати (отриманій судом 27.11.2006р.) про утворення суми прибуткового податку 24342,22 грн. в період з 01.01.2003р. по 27.03.2003р. документально не підтверджено, тому не може прийматися судом як належний доказ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позові позивачу необхідно відмовити.
Понесені позивачем судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 -163 КАС України, суд
У позові відмовити позові повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Д. Пащенко