25.12.2008 Справа № 10/194
За позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», м. Київ в особі Філії управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», м.Івано-Франківськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «»Закарпатгаз», м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ОКП «Закарпаттеплокомуненерго»
про стягнення суми 95554,26грн. вартості безпідставно отриманих послуг по транспортуванню природного газу
Суддя І.В.Івашкович
Представники:
від позивача: Яцишин І.В., юрисконсульт, довіреність від 16.01.2008р.; Нішкур Н.Г., начальник служби з обліку та реалізації газу Закарпатського ЛВ УМГ філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», довіреність №3108/06-01 від 10.12.08
від відповідача: Шкурко Р.В., заступник голови правління з юридичних питань, довіреність №07-3336 від 26.12.07
Третьої особи -не з'явився
У судовому засіданні 19.11.08 оголошувалась перерва до 11.12.08 11 годин, перерву продовжено до 25.12.08 11 годин 30 хвилин.
СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», м.Івано-Франківськ звернулось з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації «»Закарпатгаз», м. Ужгород про стягнення суми 95554,26грн. вартості безпідставно отриманих послуг з транспортування природного газу.
Позов мотивує тим, що відповідно до договорів №180-ЗАК від 01.01.01, №58-ЗАК від 02.01.02, укладених між УМГ «Прикарпаттарнсгаз» та ОДП «Закарпаттеплокомуненерго», УМГ «Прикарпаттарнсгаз» зобов'язалось транспортувати по магістральних газопроводах до газорозподільчих станцій (ГРС) та передати ВАТ «Закарпатгаз» в загальному потоці природний газ в обсягах, заявлених ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» (по Свалявській, Берегівській, Міжгірській дільницях).
ОДП «Закарпаттятеплокомуненерго», в свою чергу, зобов'язалось прийняти природний газ від ВАТ «Закарпатгаз» та оплатити вартість наданих послуг по транспортуванню газу.
Позивач зазначає, що відповідно до умов вищевказаних договорів за період з листопада 2000р. по грудень 2002р. УМГ «Прикарпаттарнсгаз» протранспортовано магістральними газопроводами природний газ в об'ємі 13603,479 тис.м.куб. газу на загальну суму 274246,13грн. і передано його в мережі ВАТ «Закарпатгаз» для Замовника, що підтверджено актами прийому-передачі природного газу по ГРС, актами-реєстрами і додатками до них з розбивкою по споживачах ВАТ «Закарпатгаз», які підписані представниками ВАТ «Закарпатгаз» та філії УМГ «Прикарпаттарнсгаз» та скріплені відповідними печатками.
Вказує, що за обліком, який вівся на ВАТ «Закарпатгаз», споживачем ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» здійснено часткові розрахунки за транспортування газу, залишок заборгованості складає 95554,26грн., що складає вартість послуг з транспортування газу в обсязі 4739,797 тис.м.куб.
Позивач посилається на ті обставини, що за результатами розгляду господарським судом Закарпатської області справи №6/66-10-16-К за позовом ДК «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттарнсгаз» до ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» про стягнення 117119,98грн. боргу за транспортування природного газу, було винесено рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки заборгованість, що стосується періоду 2001р. -грудень 2002р., виникла через розбіжності у визначенні обсягів протранспортованого газу, які пов'язані із неправомірним застосуванням ВАТ «Закарпатгаз» обліку газу за потужністю газоспоживаючого обладнання та кількістю годин роботи.
Позивач стверджує, що згідно з підписаним із ОКП «Закарпаттеплокомуненерго» актом про розрахунки за послуги з транспортування газу за період з 01.11.2000р. по 31.12.2002р., різниця в обсягах транспортованого газу складала 4739,797 тис.м.куб., що у вартісному еквіваленті становить 95554,26грн.
За твердженням позивача послуги з транспортування природного газу магістральним газопроводом на суму 95554,26грн. безпідставно спожито або використано на власні потреби відповідачем ВАТ «Закарпатгаз», а отже на підставі ч.1 ст.1212, ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість безпідставно отриманих послуг. Позивач при цьому визначає строк виконання відповідачем такого зобов'язання у відповідності до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.
Представниками позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Наполягають на її задоволенні, посилаючись на додані документальні докази.
Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов (заява №07/1281 від 19.11.08), до якого подано додаткові пояснення (заява №07/3920 від 25.12.08) проти позовних вимог повністю заперечив, посилаючись на ті підстави, що предметом заявлених вимог фактично є вартість послуг з транспортування природного газу в обсязі, донарахованому ВАТ «Закарпатгаз» споживачу ЗОДПТМ «Закарпаттеплокомуненерго» по потужності газоспоживаючого обладнання та кількості годин роботи на добу, який в судовому порядку визнано неправомірним (додано копії судових актів по справі 10/104, 11/136).
Відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог, оскільки ВАТ «Закарпатгаз» відповідно до умов укладених між позивачем та споживачем ОДПТМ«Закарпаттеплокомуненерго» договорів на транспортування природного газу жодних зобов'язань перед позивачем по оплаті послуг з транспортування газу не несе.
Відповідач, окрім того, зазначає про безпідставне застосування позивачем норм ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, вважаючи що норми вказаних статтей не кореспондуються із характером спірних правовідносин сторін.
Відповідач стверджує про сплив позовної давності стосовно вимог про стягнення вартості донарахованих послуг з транспортування природного газу за період з листопада 2000р. по грудень 2002р. та посилається при цьому на положення ст.ст. 257, 267, п.6 «Перехідних та прикінцевих положень» Цивільного кодексу України.
З огляду на посилання позивачем при обгрунтуванні позовних вимог на судове рішення у справі №6/66-10-16-К відповідач наголошує, що предмет спору по вказаній справі стосується обставин виникнення заборгованості в розмірі 117119,98грн. за період з жовтня 2001р. по грудень 2002р., а отже результати вирішення спору по справі №6/66-10-16-К не можуть братись до уваги.
Представником відповідача заявлені проти позову заперечення підтримано в повному обсязі.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд на підставі правового аналізу всіх фактичних обставин справи в сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, на які позивач посилається як на підстави заявлених у позові вимог, врегульовано обов'язок особи, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернення майна в натурі -відшкодувати його вартість . Передбачено, що вартість безпідставно набутого майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що заявлена до стягнення спірна сума 95554,26грн. фактично складає вартісний еквівалент послуг з транспортування природного газу магістральним газопроводом в обсязі 4739,797 тис.м.куб., що в період листопад 2000р., жовтень, листопад, грудень 2001р., січень-грудень 2002р. надавались позивачем споживачу ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» (на даний час ОКП «Закарпаттятеплокомуненерго») з підстав укладених з ним договорів на транспортування природного газу №180-ЗАК від 01.01.01, №58-ЗАК від 02.01.02 (по Свалявській Берегівській, Міжгірській дільницях).
Зокрема, із доданого позивачем розрахунку суми позову та розрахунку по наданню послуг з транспортування природного газу за період листопад 2000р., жовтень, листопад, грудень 2001р., серпень-грудень 2002р. (а.с.12,13) вбачається, що сума 95554,26грн. є вартісним еквівалентом різниці обсягів протранспортованого природного газу, визначених за даними УМГ «Прикарпаттрансгаз» та ОДП «Закарпаттеплокомуненерго».
Зазначені у розрахунку дані УМГ «Прикарпаттрансгаз» про щомісячні (в межах спірного періоду) обсяги протранспортованого газу відповідають обліковим даним, що вказані у додатках щомісячних актів-реєстрів (додано копії) стосовно споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго».
Такі акти-реєстри та додатки до них у відповідності до умов вищевказаних договорів підписувались уповноваженими представниками ВАТ «Закарпатгаз» та Закарпатського ЛВУМГ (структурного підрозділу УМГ «Прикарпаттрансгаз») та містили дані про обсяги переданого споживачу ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» природного газу, визначені облгазом (ВАТ «Закарпатгаз») за проектною номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання.
Разом з тим, облікові дані самого споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» ґрунтувались на показниках наявних у нього приладів обліку, які сертифіковані та дозволені до застосування Держстандартом.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.07.2003 по справі №10/104 зі спору між ВАТ «Закарпатгаз» та ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» (у справі наявна копія) застосований ВАТ «Закарпатгаз» спосіб визначення кількості поставленого ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» природного газу за потужністю газоспоживаючого обладнання визнано неправомірним та зроблено висновок про достовірність об'ємів природного газу, визначених за показниками наявних у споживача комерційних приладів обліку, що відповідають вимогам Держстандарту.
Таким чином, доводи позивача проте, що відповідачем в період листопада 2000р. по грудень 2002р. використано для власних потреб послуги з транспортування магістральним газопроводом природного газу в обсязі 4739,797тис.м.куб. на суму 95554,26грн. не узгоджуються з фактичними обставинами і матеріалами справи, оскільки вказаний обсяг газу фактично для потреб споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» не передавався, виникнення його пов'язано із неправомірними донарахуваннями з боку ВАТ «Закарпатгаз».
При зверненні з позовом позивач стверджував про те, що згідно з вищезазначеними укладеними з ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» договорами на транспортування природного газу за період з листопада 2000р. по грудень 2002р. для потреб останнього протранспортовано магістральними газопроводами та передано в мережі ВАТ «Закарпатгаз» у загальному потоці природний газ в об'ємі 13603,479тис.м.куб. на загальну суму 274246,13грн., в т.ч. спірний обсяг 4739,797тис.м.куб. на суму 95554,26грн. Позивачем зроблено висновок про неправомірне використання відповідачем для власних потреб послуг з транспортування магістральним газопроводом природного газу в об'ємі 4739,797тис.м.куб., оскільки рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.2003 по справі №6/66-10-16-К було відмовлено у позові про стягнення з ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» на користь ДК «Укртрансгаз», в особі УМГ «Прикарпатгаз», 117119,98грн. боргу з тих підстав, що облік природного газу, який вівся ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» є точним і достовірним, а за фактично протранспортований газ споживач повністю розрахувався.
Такі твердження не відповідають фактичним матеріалам і обставинам справи. Так, обсяги протранспортованого УМГ «Прикарпатгаз» для потреб споживачів ВАТ «Закарпатгаз» та переданого на ГРС в загальному потоці природного газу протягом спірного періоду підтверджено щомісячними актами прийняття-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками УМГ «Прикарпатгаз» та ВАТ «Закарпатгаз» відповідно до укладених між ними технічних угод (копії актів прийому-передачі природного газу ГРС та технічних угод додано позивачем). Суд наголошує, що в жодному із підписаних між УМГ «Прикарпаттранстгаз» та ВАТ «Закарпатгаз» акті прийому-передачі не обумовлено кількість переданого природного газу в розрізі конкретних споживачів, в т.ч. для споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго». Такими актами зафіксовано лише загальні обсяги переданого в мережі ВАТ «Закарпатгаз» природного газу в загальному потоці по відповідних ГРС.
Натомість, загальний обсяг облікованого протягом спірного періоду по споживачу ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» (в розрізі Берегівської, Свалявської, Міжгірської дільниць) природного газу, що склав 13603,479 тис.м.куб. визначено згідно з додатками до актів-реєстрів, які оформлено та підписано між облгазом та трансгазом відповідно до вищезазначених договорів на транспортування природного газу. Акти-реєстри та додатки до них фіксують облікові дані про обсяги відпущеного природного газу конкретним споживачам, в т.ч. по дільницях ОДП «Закарпаттеплокомуненерго». Саме згідно з додатками до щомісячних актів-реєстрів за спірний період і було обліковано обсяг переданого споживачу ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» природного газу, що склав 13603,479 тис.м.куб., виходячи із неправомірно здійснених облгазом (ВАТ «Закарпатгаз») нарахувань по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання. Оскільки в судовому порядку було визнано достовірним облік переданого споживачу ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» природного газу за наявними у нього комерційними приладами обліку, то спірний по даній справі обсяг 4739,797 тис.м.куб. фактично є різницею між даними обліку ВАТ «Закарпатгаз» і споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго», що вівся протягом спірного періоду, а не обсягом переданого в мережі ВАТ «Закарпатгаз» для потреб споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» (в розрізі Берегівської, Свалявської, Міжгірської дільниць) і використаного ВАТ «Закарпатгаз» для власних потреб природного газу.
Таким чином, позовні вимоги про неправомірне використання відповідачем для власних потреб послуг з транспортування природного газу в об'ємі 4739,797 тис.м.куб. на суму 95554,26грн. слід визнати необґрунтованими, такими, що суперечать фактичним матеріалам і обставинам справи.
Виходячи з наведених вище мотивів, суд приходить до висновку, що в даному випадку положення ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України (чинного з 01.01.2004р.) неправомірно застосовані позивачем, як підстави позовних вимог.
Так, предмет спору по даній справі стосується обставин, що мали місце в період з листопада 2000р. по грудень 2002р.
Відповідно до п.4 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як зазначено вище, в даному випадку між сторонами взагалі не виникали правовідносини, про які стверджує позивач, а саме не мало місце використання відповідачем природного газу в обсязі 4759,797 тис.м.куб. про транспортованого в загальному потоці для потреб споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго», оскільки передача газу саме в обсязі 13603,479 тис.м.куб. (в т.ч. 4739,797 тис.м.куб.) для потреб споживача ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» у загальному потоці газу не обумовлювалось.
Суд не погоджується із доводами відповідача про пропуск позивачем при звернення з даним позовом загальної позовної давності, врегульованої ст.257 Цивільного кодексу України. При цьому суд виходить з того, що позивач про порушення свого права дізнався з дня винесення рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2005р. по справі №6/6-10-16-К (набрало законної сили 14.10.05), яким відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОДП «Закарпаттеплокомуненерго» на користь ДК «Укртрансгаз» в особі УМГ «Прикарпаттрансгаз» 11711298грн. боргу за послуги з транспортування природного газу (в т.ч. газу у обсязі, що є спірним по даній справі). Отже, виходячи з регламентації норм п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» ст.ст. 257, 261 п.1, 267 Цивільного кодексу України, суд констатує, що в даному випадку позов подано без пропуску позовної давності (згідно наявного на конверті штампу поштової установи датою надіслання є 02.10.08).
Виходячи з констатації всіх вищенаведених висновків, що ґрунтуються на правовому аналізі фактичних обставин і матеріалів справи в сукупності, суд визнає позовні вимоги безпідставними. В задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки встановлені ГПК України.
Суддя І.В.Івашкович
Рішення, оформлене відповідно до ст.84 ГПК України, підписано 29.12.08