04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" січня 2013 р. Справа№ 29/603
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участі представників:
від позивача не з'явився
від відповідача Шетанкова Н.М. - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби
на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012
у справі № 29/603 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
до Підприємства об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби»
про стягнення 77 400,00 грн.
Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби» про стягнення 77 400,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 29/603 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 29/603 мотивовано тим, що у позивача відсутні будь-які підстави для стягнення з відповідача вартості брандвахти (дебаркадеру БВ-10), оскільки він не являється безхазяйною річчю, що перейшла у власність держави, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро».
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 29/603 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до автоматичного розподілу справ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби у справі № 29/603 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2012 для розгляду апеляційної скарги у справі № 29/603 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 29/603, розгляд справи призначено на 18.12.2012.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача розгляд справи було відкладено на 15.01.2013.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 15.01.2013, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, поданому 14.12.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби просив залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 29/603 залишити без змін.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне:
15.03.2007 між Державною податковою інспекцією у Подiльському районі м. Києва (далі, позивач) та Підприємством об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби України» (далі, відповідач), на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого майна, що переходить у власність держави, та розпорядження ним» укладено Договір про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна за №3901/8/24-312 (далі, Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (замовник) доручив, а відповідач (виконавець) взяв на себе обов'язок виконувати послуги, пов'язанні з транспортуванням, належним зберіганням та реалізацією безхазяйного та іншого майна, яке переходить у власність держави.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає майно на відповідальне зберігання або реалізацію, що знаходиться на обліку у першого.
Згідно з актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 13.04.2007, у відповідності до акту опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 15.06.2006 за №2 Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прексім-Буд» та передано відповідачу - Підприємству об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби України» на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності, а саме Брандвахту (дебаркадер БВ-10), вартістю 77 400,00 грн.
Відповідно до Договору зберігання від 17.04.2007, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адамант», Підприємство об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби України» з відома позивача передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант» прийняло на відповідальне зберігання дебаркадер кількістю 1 шт.
Відповідно до пункту 8.1 Договору, з моменту передачі замовником майна представнику виконавця відповідальність за його цілісність і збереження несе виконавець. У випадку недостачі та/або псування отриманого майна складається акт недостачі та/або псування майна, згідно якого виконавець сплачує до бюджету в десятиденний термін від дня подання вимоги замовником суму вартості пошкодженого та/або зіпсованого майна та майна, якого не вистачає, за ціною, вказаною в актах опису і попередньої оцінки майна (для майна, переданого на відповідальне зберігання) та актах опису, оцінки і передачі майна (для майна, переданого для реалізації).
09.08.2007 працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва в присутності директора відповідача Свірідова Д.Є. проведено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні та реалізації у відповідача. За результатами проведеної інвентаризації 09.08.2007 складено Акт № 12/24-313 інвентаризації залишків безхазяйних товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на реалізації у відповідача станом на 01.08.2007.
Згідно вищевказаного Акту в результаті проведеної інвентаризації встановлено нестачу брандвахти (дебаркадер БВ-10).
У зв'язку з цим, 17.08.2007 позивач надіслав на адресу відповідача лист - вимогу (вих. № 13356/10/24-312 від 14.08.2012) з вимогою у десятиденний термін сплатити до бюджету вартість нестачі майна на загальну суму 77 400,00 грн. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та без задоволення.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги позивача з огляду на наступне:
Під час розгляду справи було встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 26.12.2006 за № 13, позивач вирішив реалізувати безхазяйні речі, які були взяті на облік 15.06.2006 згідно акту опису та попередньої оцінки майна № 2 та 15.06.2006 перейшли у власність держави на підставі статті 338 Цивільного кодексу України.
Постановою Господарського суду міста Києва у справі № 6/375-А від 12.07.2007, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду № 22-а-4885/08 від 16.12.2008 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2011 у справі № К-3692/09 було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» 30.07.2003 на підставі договору купівлі-продажу придбало брандвахту (дебаркадер БВ-10) у АТЗТ «Будівельник-10», сплативши за неї 16 370 грн. платіжним дорученням № 8 від 01.08.2003. Вказана брандвахта взята Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» на баланс і рахується по балансовому рахунку № 10 «Основні засоби». Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро» є власником спірної брандвахти. Крім того, вказано про необґрунтованість висновку Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відносно того, що спірна брандвахта є безхазяйною річчю, а тому судом було визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 13 від 26.12.2006 про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У зв'язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача будь-яких підстав для стягнення з відповідача вартості брандвахти (дебаркадеру БВ-10), оскільки вона не являється безхазяйною річчю та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа-Агро».
Твердження позивача, наведені у апеляційній скарзі стосовно порушення відповідачем статтей 942, 950, 951 Цивільного кодексу України не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що всупереч умовам Договору зберігання від 17.04.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адамант» та відповідачем, майно, передане товариству на зберігання, а саме брандвахта (дебаркадер БВ-10) 30.04.2007 року була вилучена у Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант» слідчим СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України. Факт вилучення майна слідчим зафіксований в протоколі огляду місця події від 30.04.2007, який наявний у матеріалах справи. 23.05.2007 Підприємство об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби України» звернулося до Прокурора Київської області Гайсинського Ю.О. зі скаргою на неправомірні дії слідчого СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України Меленчука В.В. (вих. №03/05). Листом від 03.07.2007 №2657 Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області повідомила Підприємство об'єднання громадян «Укрпрофінвест» Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби України» про те, що в ході перевірки порушень з боку слідчого Меленчука В.В. не встановлено, а тому підстав до вжиття заходів прокурорського реагування щодо нього не вбачається. Виходячи з наведеного вище, на момент виявлення нестачі брандвахти (дебаркадер БВ-10) відповідач не був особою, відповідальною за її зберігання, а тому не може нести відповідальність за наслідки дій третіх осіб, у даному випадку відшкодовувати вартість майна, вилученого слідчим СВ Бориспільського МРВ ГУ МВС України Меленчуком В.В. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант».
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 залишити без змін.
Матеріали справи № 29/603 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Михальська Ю.Б.
Судді Отрюх Б.В.
Тищенко А.І.