ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-1/16157-2012 11.01.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування»
До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»
Про стягнення 49 500,00 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Крашеніннікова М.І., довіреність № 1034/2012 від 01.01.2012
від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Просто - страхування»(далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(далі -відповідач) про стягнення 49 500,00 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № АТК 206438 від 10.12.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 16.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/16157-2012 та призначено розгляд на 14.12.2012 р.
14.12.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 11.01.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
11.01.2013р. представник позивача у судовому засіданні у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
10.12.2010р. між ПрАТ «Просто - страхування»(далі -позивач) та Озанезовим А.В., як страхувальником, було укладено договір страхування № АТК 206438, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Тойота Ленд Крузер», державний номерний знак АА 8698 ІА.
04.02.2011 в м. Києві на просп. Відрадний сталася ДТП за участю транспортного засобу «Тойота Ленд Крузер», державний номерний знак АА 8698 ІА, під керуванням Оганезова А.В., транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний номерний знак 427-94 КВ, під керуванням Безгін О.О., транспортного засобу «ЗАЗ»д.н.з. АВ 4731 АВ, яким керував Балін П.П.
Згідно полісу № ВЕ/4220510 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 21093», державний номерний знак 42794 КВ, була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт».
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м.Києва № 3-1850/11 від 22.02.2011р., гр. Безгіна О.О. встановлено вину у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту № 14150/586 від 07.06.2011р. про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Тойота Ленд Крузер», державний номерний знак АА 8698 ІА, внаслідок ДТП склав 67 281,69 грн., які були виплачені згідно платіжних доручень № 4649 від 21.03.2011р., № 4650 від 21.03.2011р., № 14.06.2011р.
Згідно полісу № ВЕ/4220510, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 500,00 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідачів 49 500,00 грн. з урахуванням франшизи у розмірі 500,00 грн. та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(код ЄДРПОУ 25005889, адреса: 04050, м. Київ, вул. Довнар -Запольського 9/10) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування»(код ЄДРПОУ 24745673, адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена 10) 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. -страхового відшкодування в порядку регресу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мельник В.І.
(Дата складання повного тексту рішення: 17.01.2013р.)