15 січня 2013 р. Справа № 5004/1584/12
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси", м.Ківерці
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс", с.Старовойтове, Любомльський р-н
про стягнення 5196,10 грн.
Суддя: Шум М.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Поетова А.С., довіреність №389 від 13.11.2012р.
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" просив стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс", 5196,10 грн. заборгованості за поставлений товар (горілчана продукція) згідно видаткових накладних.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала суду від 13.12.2012р. про порушення провадження у справі направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача (с. Старовойтове, Любомльський район, Волинська область), повернулася з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат по вказаній адресі не знаходиться ".
Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
21.02.2012р. та 16.06.2012р. позивачем - ТзОВ"ТД Міжрегіональні ресурси" було поставлено відповідачу -ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" товар (горілчана продукція) на загальну суму 5409,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №МР 00010947 від 21.02.2012р. на суму 536,04 грн. та №МР 00040454 від 16.06.2012р. на суму 4873,26 грн.(а.с. 7-8).
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень даного виду договорів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Вартість отриманого товару відповідачем оплачена частково на суму 213,20грн.
31.10.2012р. за №К-101 позивачем направлена на адресу відповідача вимога про оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 5196,10грн., яка була вручена 05.11.2012р. Стоянову, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, проте вимога залишена без відповіді.(а.с. 12).
На день розгляду справи, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно видаткових накладних, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті вартості отриманого товару (у строки, порядку та розмірах) не виконав, вартість товару в повному обсязі не оплатив. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість котра на момент звернення до суду з позовом складає 5196,10 грн. з врахуванням часткової оплати в розмірі 213,20грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідачем суду не подано.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 5196,10 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 144, 181,193 ГК України, ст.ст., 526, 599 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, , -
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" (Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, код 34313877) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (Волинська область, м. Ківерці, вул. Шевченка, 35 код 35184264) 5196,10 грн. заборгованості за отриманий товар та 1609,50 грн. в повернення витрат зі сплати судового збору.
Повний текст рішення
складено та підписано 16.01.13
Суддя М. С. Шум