Рішення від 26.12.2012 по справі 2-2498/12

Справа № 2- 2498/12р.

УХВАЛА

18 грудня 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі : головуючого -судді Кулигіна Є.В.

при секретарі - Саюк Н.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „Про визнання права власності на спадкове майно», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - її батько -ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина -гараж АДРЕСА_1 і предмети побутового вжитку.

Цей гараж належав її батькові з 1992 року.

Після смерті батька, спадкоємцями 1 черги є він та відповідач. Батько бажав, щоб гараж належав їй і хотів залишити заповіт на її користь, але не встиг. Після смерті батька, вона дійсно деякий час користувалася гаражем, але потім її мати -відповідач по справі - замінила на гаражі замок і не дозволяє їй користуватись гаражем. Вона мотивує це тим, що цей гараж вони з батьком придбали перебуваючи у шлюбі і вона вважає гараж своєю особистою власністю.

Вона не згодна з цим, оскільки на момент смерті спадкодавця з ним були зареєстровані і проживали разом вона і відповідач. Таким чином вони обидва прийняли спадщину. Частки у спадщини згідно чинного законодавства у них є рівними.

З приводу вирішення питання власності на гараж, між ними почалися сварки. Вона не бачить іншого шляху для вирішення цієї суперечки, окрім звернення до суду.

Суду сторони надали письмові заяви про затвердження мирової угоди, з проханням визнати укладену між ними мирову угоду за наступних умов:

1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1 з належною до нього господарською спорудою - погрібом.

2. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не заявляють вимог до один до одного щодо грошової компенсації.

3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 припиняється.

Наслідки закриття провадження у справі у зв*язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України, їм відомі і зрозумілі.

За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки вона не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про затвердження мирової угоди.

Згідно до п.п. 1,3 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 175, 210 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наступних умов:

1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1 з належною до нього господарською спорудою - погрібом.

2. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не заявляють вимог до один до одного щодо грошової компенсації.

3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 припиняється.

Наслідки закриття провадження у справі у зв*язку з укладенням мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України, їм відомі і зрозумілі.

Провадження у справі закрити.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Ровеньківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

С У Д Д Я - Є.В.Кулигін

Попередній документ
28643592
Наступний документ
28643594
Інформація про рішення:
№ рішення: 28643593
№ справи: 2-2498/12
Дата рішення: 26.12.2012
Дата публікації: 22.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ровеньківський міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (26.09.2012)
Дата надходження: 30.07.2012
Предмет позову: про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі нормативно-правовим актом, що визнаний незаконним