Справа № 0603/7277/12 Провадження № 2/0603/2505/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
(ЗАОЧНЕ)
14.01.2013 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1
доОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_3, ОСОБА_4,
провизнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1, та зняти ОСОБА_2 з реєстрації за вказаною адресою.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, у якому зареєстровано, зокрема, ОСОБА_2, який є колишнім чоловіком його дочки ОСОБА_4 та який фактично з червня 2011 р. перестав користуватись зазначеним будинком, проте знятись з реєстрації відмовляється.
У судове засідання з'явились ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене у попередньому абзаці, положення статей 224 -226 Цивільного процесуального кодексу України, пояснення ОСОБА_1 та відсутність з його боку заперечень щодо заочного розгляду справи, у судовому засіданні під час розгляду справи судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 24.02.1982 р. та довідкою Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 10.10.2012 р. № 1258 (а. с. 4 -6).
У вказаному будинку 03.11.2010 р. було зареєстровано ОСОБА_2, що підтверджується домовою книгою про склад сім'ї та прописку і довідкою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3 від 08.10.2012 р. № 2574 (а. с. 8 -10), який на той момент був чоловіком дочки ОСОБА_1 ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2012 р. (а. с. 7), а також поясненнями осіб, які беруть участь у справі та з'явились у судове засідання.
Поясненнями цих осіб також підтверджується, що ОСОБА_2 з червня 2011 р. перестав користуватись зазначеним будинком через припинення фактичних сімейних відносин з ОСОБА_4. У подальшому ж шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2012 р. (а. с. 7).
Відповідно до акту від 04.10.2012 р. № 107, складеному комісією Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3, ОСОБА_2 на час перевірки у будинку за адресою: АДРЕСА_1, не проживає, що підтверджують сусіди ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 11).
Згідно показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є сусідами ОСОБА_1 (проживають за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 у будинку за адресою АДРЕСА_1, вони бачили декілька разів, проте дуже давно, а останній рік його ні у будинку, ні біля будинку не бачили.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 у будинку за адресою АДРЕСА_1, був відсутнім понад один рік.
Як випливає з пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будь-яких перешкод у користуванні зазначеним будинком ОСОБА_2 не чинилось.
Доказів на спростування викладеного у попередньому абзаці ОСОБА_2 не надав, а відтак суд вважає, що він був відсутнім у будинку за адресою АДРЕСА_1, понад один рік без поважних причин.
Статтею 405 Цивільного кодексу України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.
Разом з тим, позовна вимога про зняття ОСОБА_2 з реєстрації задоволенню не підлягає з таких підстав.
По-перше, ОСОБА_1 не довів, що між ним та державним органом, до компетенції якого належить здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, ведення відповідних реєстраційних обліків, існує спір щодо зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку. Крім того, цей орган не є відповідачем у справі.
По-друге, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (абзаци перший та третій статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"), тобто дане рішення суду після набрання законної сили є підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2.
Частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 53,65 грн.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 -60, 63, 64, 79, 88, 208, 209, 212 -215, 224 -226 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 53,65 грн.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана позивачем та/або третіми особами до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
- дане рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд цього рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.В. Корбут
Повне рішення складено 16.01.2013 р.