печерський районний суд міста києва
Справа № 757/672/13- к
16 січня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Кицюк В.П., при секретарі Скрибка А.В., за участю прокурора Матвійчука Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора м. Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора м. Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР).
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що він звернувся до прокуратури м. Києва із заявою про вчинення арбітражним керуючим ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст. ст. 358, 365-2 КК України.
Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, його заява про вчинення злочину ОСОБА_2 не була внесена до ЄРДР, а йому надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. ст. 214, 303, 307 КПК України, ОСОБА_1 просить зобов'язати прокурора м. Києва зареєструвати в ЄРДР його заяву про кримінальне правопорушення, вчинене арбітражним керуючим ОСОБА_2
ОСОБА_1 про час та місце розгляду скарги був повідомлений належними чином, про що свідчить його підпис в явочному листі, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Кримінальним-процесуальним кодексом України суд не наділений правом вживати заходи примусу у вигляді приводу для забезпечення участі заявника в судовому засіданні.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за його відсутності в судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів.
Заслухавши думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні скарги, вивчивши матеріали судового провадження, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до прокуратури м. Києва із заявою від 29.11.2012 про вчинення арбітражним керуючим ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст. ст. 358, 365-2 КК України.
Листом № 04/2-р/12 від 17.12.2012 за підписом заступника начальника відділу прокуратури м. Києва Власова Д. заяву ОСОБА_1 направлено до прокуратури Шевченківського району м. Києва для вжиття заходів прокурорського реагування та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, про що проінформовано заявника.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
У відповідності до положень ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст. ст. 214, 218 КПК України.
Більше того, згідно з п. 3.7 наказу Генерального прокурора України № 125 від 03 грудня 2012 року «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», за заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, що не підслідні органам прокуратури, але надійшли на розгляд прокуратур обласного рівня чи Генеральної прокуратури України керівники структурних підрозділів апаратів організовують роботу щодо скерування їх відповідно до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня за територіальною юрисдикцією.
У відповідності до положень ст. 216 КПК України, досудове розслідування у злочинах, передбачених ст. ст. 358, 365-2 КК України, здійснюється слідчими органів внутрішніх справ.
Таким чином, дії прокурора Власова Д. щодо направлення заяви ОСОБА_1 до прокуратури Шевченківського району м. Києва, яка і має визначитися з процесуальним статусом заяви ОСОБА_1 і, за наявності підстав, надіслати її до органу внутрішніх справ за територіальністю, відповідають вимогам закону.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора м. Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.П. Кицюк