Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 617/15083/12
16 січня 2013 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Смиковська Л. О.
з секретарем Деменчук О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС з обслуговування стаціонарного посту №2 відділення ДАІ для обслуговування доріг державного значення м.Коростень УМВС України в Житомирській області старшого сержанта міліції Кисілевич Леоніда Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просить визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Кисілевича Л.В. від 01.07.2012 року серії АР1№193986 в справі про адміністративне правопорушення, передбачені ч.5:1 ст.121,126 КУпАП. Позовні вимоги мотивує тим, що вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону, є необґрунтованою, протиправною, а також такою, що винесена із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав заяву (а.с.54), згідно якої просить справу розглянути без його участі у зв'язку із навчанням в м.Ірпінь.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у відсутності свого представника не клопотав, письмових пояснень або заперечень проти адміністративного позову не подав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Підставою для такого висновку є наступне.
Відповідно до постанови серії АР1 №193986 від 01.07.2012 р. Позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбачені ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.4).
Із змісту постанови вбачається, що 01.07.2012 року о 16 годині на 161 км. автомобільної дороги Київ-Ковель Позивач керував автомобілем Деу Ланос , державний номер НОМЕР_1, будучи непрестебнутим паском безпеки та не мав при собі чинного полісу обов'язкового стахування власників наземних транспортних засобів.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ВТ1 №231219 (а.с.5), що додається до постанови зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 в та 2.1 Правил дорожнього руху. З протоколу також вбачається, що Позивачу були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що засвідчено його підписом. В протоколі, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив: « забув дома страховку, з рішенням ДАЇ не згоден, в зв'язку з тим, що страховку маю. Не пристебнув пасок безпеки, бо тільки розпочав рух».
Таким чином, з протоколу вбачається, що позивач погодився з відсутністю у нього при собі страхового полісу. Про цей факт, він також зазначив в адміністративному позові (а.с.37).
Об'єктивною стороною правопорушення, за яке було притягнуто до відповідальності позивача, є керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки встановлені правилами дорожнього руху документи, які вони зобов'язані передати працівнику міліції за його вимогою.
Згідно п.2.1 р.2 Постанови КМ України №1306 від 10.10.2001 року «Про Правила дорожнього руху» водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
В ч.1 ст.126 КУпАП зазначається, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явили для перевірки, в тому числі, поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена карта») - тягне за собою накладення штрафу від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що стосується непрестебнутого паска безпеки, то як вбачається з протоколу (а.с.5) Позивач також визнає даний факт, оскільки зазначає: «…не пристебнув пасок безпеки, бо тільки розпочав рух».
Згідно п.2.3 р.2 Постанови КМ України №1306 від 10.10.2001 року «Про Правила дорожнього руху» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Правовою нормою, закріпленою в ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено, що порушення правил користування ременями безпеки тягне за собою накладення штрафу від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що стосується посилання Позивача на порушення інспектором ст.36 КУпАП то суд зауважує, що в ч.2 ст.36 КУпАП зазначається, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкцій, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Як вбачається із матеріалів справи, дана норма була дотримана інспектором ДПС Кисілевич Л.В. і Позивачу призначено мінімальне покарання, яке передбачено ч.1 ст.126 КУпАП.
Стосовно ст.22 КУпАП то як вбачається із її змісту, а саме: при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Таким чином, це право, а не обов'язок органу (посадової особи) з урахуванням всіх обставин.
За змістом п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи в сукупності всі обставини справи та докази, надані на їх підтвердження, суд приходить до висновку про наявність в діях Позивача складу правопорушень передбачених ч.5 ст.121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та вважає, що правові підстави для скасування постанови серії АР №193986 від 01.07.2012 року, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відсутні, а тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 32,19 грн.
Керуючись ст.ст. 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 7-12, 69-71, 128, 159-163, 1712 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС з обслуговування стаціонарного посту №2 відділення ДАІ для обслуговування доріг державного значення м.Коростень УМВС України в Житомирській області старшого сержанта міліції Кисілевич Леоніда Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. О. Смиковська