ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 грудня 2012 року № 2а-16132/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства Міністерства оборони України "703 Металообробний завод котельного обладнання"
до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві
провизнання незаконною та скасування постанови
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
- Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва
встановив:
Позивач, Державне підприємство Міністерства оборони України "703 Металообробний завод котельного обладнання", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва, в якому просив:
" 1. Визнати незаконною постанову державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 02.11.2012, винесену під час здійснення виконавчого провадження №34997881;
2. Скасувати постанову державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 02.11.2012, винесену під час здійснення виконавчого провадження №34997881;
3. Зняти арешт з усіх розрахункових рахунків боржника, на які було накладено арешт постановою державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 02.11.2012, винесену під час здійснення виконавчого провадження №34997881".
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій державного виконавця щодо накладення арешту на рахунок, який має спеціальний режим використання, відкритий у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та інші рахунки, з яких здійснюється, у тому числі, виплата заробітної плати. Накладений державним виконавцем арешт створює перешкоди у реалізації конституційного права працівників підприємства на оплату праці. Крім того, державним виконавцем у постанові про накладення арешту зазначений не той орган, до якого може звернутись позивач в разі оскарження даної постанови, а саме - вказаний Святошинський районний суд, в той час, як позивач має звернутись до окружного адміністративного суду. Таким чином, на думку позивача, постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і просив задовольнити його у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув. Свого відношення до позову не висловив.
Третя особа, Державна податкова інспекція Святошинського району м. Києва, проти задоволення позову заперечувала. При цьому представник третьої особи звернув увагу, що позивач всіляко ухиляється від погашення податкових боргів; в разі накладення арешту на його рахунки, відкриває нові з метою уникнення виконання обов'язку щодо сплати податків та погашення боргу.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд подальший розгляд справи здійснив у письмовому провадженні відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-1869/12/2670, виданого 11.07.2012 Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення з ДП МОУ "703 Металообробний завод котельного обладнання" податкового боргу у розмірі 172673,55 грн., постановою ВП №34997881 від 02.11.2012 "Про арешт коштів боржника" накладено арешт на кошти боржника:
- р/р 2600400012973 в ВАТ ТФБ "Контракт", м. Київ, код банку 322465,
- р/р 26008181565 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805,
- р/р 26009102714 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805,
- р/р 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805,
- р/р 37129001005193 в ГУДК України у м. Києві, код банку 802219.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 11 цього Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно з нормами статей 27, 32 Закону арешт є заходом примусового виконання рішення в разі невиконання боржником рішення у добровільному порядку.
Так, в статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Згідно з частинами 2, 4 статті 52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
З наведеного вбачається, що Закон України "Про виконавче провадження", відповідно до норм якого має вчиняти виконавчі дії державний виконавець, надає право державному виконавцю накладати арешти на рахунки боржника, відкриті у банках чи інших фінансових установах.
Тому суд вважає безпідставними та необгрунтованими твердження позивача в тій частині, що державним виконавцем шляхом накладення арешту на рахунки позивача, з яких здійснюється, у тому числі, виплата заробітної плати, порушуються конституційні права працівників підприємства на своєчасне отримання заробітної плати, оскільки відсутні законодавчі заборони чи обмеження щодо накладення державним виконавцем арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати.
До того ж, як доказ в підтвердження виплат заробітної плати, позивач надав витяг лише з одного розрахункового рахунку - 2600400012973 в ВАТ ТФБ "Контракт", м. Київ, код банку 322465.
З урахуванням вищенаведених норм суд також вважає необгрунтованими твердження позивача про порушення державним виконавцем статей 24, 115 Кодексу законів про працю.
За таких обставин, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця ВП №34997881 від 02.11.2012 щодо накладення арешту на розрахункові рахунки:
- р/р 2600400012973 в ВАТ ТФБ "Контракт", м. Київ, код банку 322465,
- р/р 26008181565 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805,
- р/р 26009102714 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805 та
- р/р 37129001005193 в ГУДК України у м. Києві, код банку 802219.
З приводу накладення арешту на розрахунковий рахунок № 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805 слід зазначити наступне.
Відповідно до довідки про відкриття рахунків №С11-0000-141/1800 від 15.11.2012 р., виданої Райффайзен банк Аваль, розрахунковий рахунок 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, МФО 380805 відкрито ДП МОУ "703 Металообробний завод котельного обладнання" для соціальних виплат.
Частиною 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено відкриття страхувальниками - роботодавцями окремих поточних рахунків для зарахування страхових коштів у банках.
Відповідно до положень частини 2 зазначеної статті страхові кошти зараховані на окремий поточний рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам; страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Таким чином, накладення відповідачем арешту на кошти позивача на окремому банків ському рахунку, який призначений виключно для надання матеріаль ного забез печення та соці альних послуг застрахованим особам і не можуть бути спрямовані на задово лення вимог третіх осіб (стягувачів), унемож ливлює правомірне використання позивачем цих коштів. Проте, встановлений судом факт накладення арешту відповідачем на відкритий позивачем банківсь кий рахунок для зарахування страхових коштів не свідчить про протиправність оскаржуваної постанови, водночас, у даному випадку, є підставою для її скасу вання в частині накладення арешту на цей рахунок.
За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу позивача в частині скасування постанови державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 02.11.2012, винесену під час здійснення виконавчого провадження №34997881 в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, МФО 380805 відкритий ДП МОУ "703 Металообробний завод котельного обладнання" для соціальних виплат.
Не свідчить і про протиправність оскаржуваної постанови зазначення в ній як органу, до якого вказана постанова може бути оскаржена - Святошинського районного суду, оскільки відповідач вчиняє виконавчі дії за територіальним принципом. До того ж, дана обставина не позбавляє позивача в доступі до правосуддя.
Щодо позовної вимоги - зняти арешт з усіх розрахункових рахунків боржника, на які було накладено арешт постановою державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 02.11.2012, винесену під час здійснення виконавчого провадження №34997881, необхідно звернути увагу на слідуюче.
В своїх позовних вимогах позивач просив суд зняти арешт з рахунків позивача, тобто щоб саме суд вчинив дії -прийняв рішення, яким звільнив рахунки з-під арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, суди не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень.
Суд надає оцінку рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, в разі протиправності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, вправі його скасувати.
Водночас, суб'єкт владних повноважень приймає рішення та/або вчиняє дії у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначеними Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
За таких обставин, суд вважає доцільним зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту розрахункового рахунку № 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805, арешт на який було накладено постановою державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 02.11.2012, винесеною під час здійснення виконавчого провадження №34997881.
На стягненні судових витрат позивач не наполягав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Державного підприємства Міністерства оборони України "703 Металообробний завод котельного обладнання" задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ВП №34997881 від 02 листопада 2012 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на р/р 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо зняття арешту з розрахункового рахунка 2604118809 в Райффайзен банк Аваль, м. Київ, код банку 380805.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко