Копія
Справа № 2270/7450/12
11 січня 2013 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.
при секретарі Тимощуку І.П.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство " до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся з позовом до Кам'янець - Подільської ОДПІ, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «Р» № 0002012342 від 26.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем : податок на прибуток підприємства і організації на суму 220190 грн., в тому числі 206467 грн. - за основним платежем та 13 723 грн. за штрафними (фінансовими ) санкціями та форми «Р» № 0002022342 від 26.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 56088 грн., в тому числі 44870 грн. за основним платежем та 11218 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги мотивовано тим, що підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали викладені в акті планової виїзної перевірки висновки щодо відсутності документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Компанія "РВК", ПП "Дайкон", ПП "Фірма "Нафтоінвест", ТОВ "Транс-нафта ЛТД", ТОВ "КПІ-Трейдінг", а також висновки щодо невизначення податкового зобов'язання з компенсації залізничного тарифу. Також відповідач стверджує про завищення собівартості придбаних товарів (робіт, послуг) в результаті віднесення до її складу вартості послуг по проведення лісозаготівельних робіт від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5
Вказують, що зазначені висновки акту перевірки суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи, а тому просили визнати протиправними та скасувати спірні повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, вважають спірні податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем податкового законодавства встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки № 2585/221/00993283 від 09.11.2012, а тому просили відмовити в задоволені позову.
Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідачем в період з 24.09.2012 року по 02.11.2012 року було проведено планову виїзну перевірку ДП « Кам'янець - Подільське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки № № 2585/221/00993283 від 09.11.2012.
Згідно даного акту встановлено, зокрема, такі порушення:
- п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.6, п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 206 467 грн.;
- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в період липень 2011 року по червень 2012 року на загальну суму 44870 грн.;
В зв'язку із встановленими порушеннями під час перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення № 0002012342 від 26.11.2012 року та № 0002022342 від 26.11.2012 року.
Висновки Кам'янець-Подільської ОДПІ, викладені в акті перевірки, базуються на тому, що встановлено відсутність необхідних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції з придбання запасних частин від ТОВ "Компанія "РВК", ПП "Дайкон", ПП "Фірма "Нафтоінвест", ТОВ "Транс-нафта ЛТД", ТОВ "КПІ-Трейдінг", а саме акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості.
Дані висновки податкового органу спростовуються наступним.
Суд встановив, що ДП «Кам'янець -Подільський лісгосп» придбало у ТОВ "Компанія "РВК" запасні частини для ремонту автомобіля ЗІЛ-131. Факт придбання підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучено до справи. Доказом фактичного понесення витрат за цією угодою та здійснення ремонту автомобіля є також лімітно-забірна карта, наряд-акт на виконані роботи та акт списання запасних частин по Дунаєвецькому лісокомплексі, що являється структурним підрозділом Кам'янець-Подільського лісгоспу.
Товарно-транспортна чи залізнична накладні відсутні через те, що транспортування запасних частин здійснювалося попутнім транспортом, що не заборонено законом та було підтверджено в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6
Щодо придбання паливно-мастильних матеріалів від ПП «Дайкон», ПП фірма «Нафтоінвест» та ТОВ «Транс-Нафта ЛТД», то здійснення господарських операцій підтверджуються договорами поставки нафтопродуктів № 4-Дн від 09.06.2011 року, № 13 від 04.11.2011 року, № 8 від 10.01.2012 року № 15/02-37 від 15.02.2011 року, сертифікатами якості на паливно-мастильні матеріали, видатковими та податковими накладними та товарно-транспортними накладними на перевезення, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.
Крім того, також встановлено, що перевізником між ДП «Кам'янець-Подільський лісгосп» і ПП «Дайкон» було ТОВ «РУМ ЛТД» згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2011 року № 4-ДН.
Використання паливно-мастильних матеріалів підтверджується лімітно-забірними картками на отримання палива водіями та структурними підрозділами підприємства, наряд-актами на виконані роботи, актами списання паливно-мастильних матеріалів по лісництвам та лісокомплексах ДП «Кам'янець -Подільський лісгосп», а також отримання палива підтверджується журналом реєстрації довіреностей, які видавалися водіям.
Щодо проведення лісозаготівельних робіт ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 суд встановив наступне.
Згідно розділу 4 п. 2 Концепції реформування та розвитку лісового господарства, схваленої розпорядженням КМ України від 18.04.2006 року № 208-р передбачено «створення конкурентних засад надання послуг лісовому господарству». Дана концепція, зокрема, передбачила забезпечення залучення приватних структур до виконання лісогосподарських заходів, лісопромислових та інших робіт, що також було конкретизовано пунктом 14 Додатку № 1 до Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.01.2012 року № 21 «Заходи щодо недопущення економічного спаду в діяльності підприємств, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів».
З метою здійснення господарських операцій по заготівлі деревини були укладені договори з фізичними особами -підприємцями : договір підряду № 4 від 29.04.2011 року на проведення лісозаготівельних робіт з ФОП ОСОБА_3; договір підряду № 1 від 10.04.2012 року на розробку лісових деревних ресурсів з ФОП ОСОБА_5; договір підряду № 3 та договір підряду № 2 від 10.04.2011 року на проведення лісозаготівельних робіт з ФОП ОСОБА_4 Предметом вищевказаних договорів є розроблення виконавцем лісосіки згідно лісорубного квитка.
На виконання відповідних робіт ДП «Кам'янець -Подільський лісгосп» підприємцями були надані всі необхідні дозволи, довідки з податкової інспекції про взяття їх на облік, а також акти виконання робіт.
Щодо завищення ДП «Кам'янець -Подільський лісгосп» податкового кредиту на суму 89 грн. внаслідок придбання комп'ютерної техніки від ТОВ «КПІ -Трейдінг», то здійснення господарської операції підтверджується довіреністю № 1236 від 10.10.2011 року, платіжним дорученням від 10.10.2011 року № 2499 , видатковою накладною № РН - 0002003 від 17.10.2011 року від ТОВ «КПІ -Трейдінг» на загальну сум 3 895, 80 грн. Враховуючи те, що придбавався комп'ютер та монітор, які є негабаритними товарами, суд приймає до уваги пояснення представників позивача про самостійну доставку власним транспортом даної техніки і відхиляє як безпідставні доводи відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної.
В силу п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За змістом п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як зазначено в п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV зі змінами та доповненнями, фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
За змістом пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Оскільки у позивача наявні по описаним вище операціям всі первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, суд вважає правомірним декларування вказаних витрат.
За змістом підпункту "а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.
В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару (ТОВ "Компанія "РВК", ПП "Дайкон", ПП "Фірма "Нафтоінвест", ТОВ "Транс-нафта ЛТД", ТОВ "КПІ-Трейдінг") є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи відповідача.
Разом з тим, судом підтверджено, а позивачем не заперечувалося протиправність включення до податкового кредиту ПДВ по операціям з ПАТ "Хмельницькобленерго", ПМП "Апеском", ТОВ "Агрозапчастини", а тому податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002022342 від 26.11.2012 року в цій частині є правомірним.
Також суд вважає обґрунтованими висновку податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Компанією «Ніквуд» та ТОВ «Укрвудекспорт».
Суд встановив, що між ДП "Кам'янець - Подільський лісгосп" та ТОВ "Компанія "Ніквуд" укладено контракт від 26.01.2012 року № 04/НW, а також контракт між ДП "Кам'янець - Подільський лісгосп" та ТОВ "Укрвудекспорт" від 10.04.2012 року № 10/HW. Відповідно до даних контрактів та специфікації № 1-СРТ від 26.01.2012 року ціна за 1 куб.м. дров'яної деревини для технологічних потреб складає 340 грн., а також зазначено, що ціна за товар включає в себе вартість погрузки продукції в вагон, доставка до порту, а також вартість оформлення товаросупровідної документації.
На порушення п. 187.1. ст. 187 ПК України ДП "Кам'янець - Подільський лісгосп" занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 32275 грн. в результаті не визначення податкового зобов'язання з вартості компенсації залізничного тарифу, яка включалась в ціну реалізації лісопродукції.
Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України вказана лісопродукція звільняється від оподаткування податком на додану вартість, проте компенсація вартості залізничного тарифу підлягає оподаткуванню за основною ставкою.
Однак, відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.
Податкове повідомлення- рішення форми не може бути скасовано частково, оскільки в такому разі воно втрачає свою цілісність, а розрахунок нової суми грошового зобов'язання до компетенції суду не відноситься.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення № 0002022342 від 26.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 55487 грн. в тому числі 44677 грн. за основним платежем та 11 170 грн. за штрафними санкціями та форми «Р» № 0002012342 від 26.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем : податок на прибуток підприємства і організації на суму 22010 грн., в тому числі 206467 грн. - за основним платежем та 13 723 грн. за штрафними (фінансовими ) санкціями є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області форми «Р» № 0002022342 та № 0002012342 від 26.11.2012 року.
Присудити Державному підприємству "Кам'янець-Подільське лісове господарство " понесені судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2013 року
Суддя/підпис/Д.Д. Гнап
"Згідно з оригіналом" Суддя