Справа № 2а/1770/3239/2011
13 листопада 2012 року 16год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Кожушко Г.С., Кушнерук Л.І., Приходько Т.В., Рачинська Н.А., Рудой В.М., Сухомлин А.А.,
відповідача: представники Батишкіна Т.М., Веремчук Л.С., Давидович Р.О., Усик В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради
доДержавної фінансової інспекції в Рівненській області
про визнання протиправною вимоги,
Комунальне підприємство «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради (далі -КП РМР «Теплотранссервіс») звернулося з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області (далі -КРУ в Рівненській області) про визнання протиправними вимог. З урахування заяви про зміну позовних вимог, позивач просив суд визнати протиправною вимогу про усунення виявлених ревізією фінансових порушень заступника начальника КРУ в Рівненській області Ковальської Ж.М. від 06.07.2011р. №17-0517-4570 в частині повернення до державного бюджету отриманої субвенції на суму 438809,24грн. та коригування в обліку вартості понесених витрат на збільшення вартості активів на суму 173418,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отримання субвенції з державного бюджету було здійснено відповідно до чинного законодавства, а висновки та результати ревізії в оспорюваній частині є необґрунтованими, необ'єктивними та безпідставними, такими, що зроблені без урахування вимог чинного законодавства України.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та пояснили суду, що спеціалістами КРУ в Рівненській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КП РМР «Теплотранссервіс»за період IVкв. 2008 року, 2009-2010 роки, за результатами якої складено акт від 30.05.2011р. №17-05-06/57. На підставі висновків акта підприємству пред'явлено письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, з якими позивач не погоджується в оспорюваній частині.
Так, відповідач стверджує про порушення КП РМР «Теплотрансервіс»п.4 Порядку перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №193 (далі -Порядок №193).
Зокрема, в акті вказано, що позивачем у розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню у 2008 році, не включена сума перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в розмірі 191698,95грн., що призвело до зайво отриманої субвенції з державного бюджету. Проте, для визначення сум різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню у 2008 році, підприємством використовувалися дані звіту №1С, у якому відображено дохід від реалізації послуг з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги, як це і передбачено п.4 вказаного Порядку.
Зауважили, спеціалістами КРУ в Рівненській області проведено самостійний розрахунок розподілу витрат відповідно до формули 2.14 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94), затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993р. (далі -Норми та Вказівки). При цьому, відповідачем було використано дані зустрічних звірок з житлово-комунальними підприємствами щодо будівельних об'ємів житлових будинків відповідно до технічних паспортів будівель. За результатами такого розрахунку відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем до звіту форми №1-теп за 2008 рік та розрахунку фактичної собівартості теплової енергії для населення за 2008 рік внесено недостовірні дані, зокрема, занижено загальний обсяг теплової енергії, відпущеної споживачам ІІ групи та завищено кількість теплової енергії, відпущеної споживачам І групи у зв'язку з неправильним розподілом фактичних витрат з надання послуг для населення. Зазначеними діями, на думку відповідача, підприємством завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 664032,00грн. Вказані висновки позивач заперечує, оскільки дані звіту форми №1-теп за 2008 рік були перевірені у встановленому порядку Державною інспекцією з енергозбереження. Звернули увагу суду на те, що КРУ в Рівненській області не залучило спеціалістів державної інспекції з енергозбереження, як це передбачено п.3 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993р. №2939-ХІІ (далі -Закон №2939-ХІІ), та виконало самостійно плановий розрахунок відпущеної теплової енергії споживачам. Розрахунок відповідача не може бути підставою для висновку щодо правильності заповнення звіту форми №1-теп, оскільки у цьому звіті, згідно з інструкцією щодо його заповнення, відображається фактично спожите тепло за звітний період усіма категоріями абонентів, визначене на підставі вимірювальних приладів, а при їх відсутності -за діючими нормами споживання. Позивачем під час проведення розрахунків було використано формулу 2.17 Норм та Вказівок, а відповідачем - формулу 2.14 Норм та Вказівок. Відтак, показники, визначені спеціалістами КРУ в Рівненській області, не можуть бути співставлені з показниками звіту форми №1-теп. Отже, висновок щодо неправильності заповнення даного звіту не відповідає дійсності.
Крім того, у ході перевірки відповідачем не було включено до витрат позивача за 2008 рік витрати, які включаються до собівартості послуг, наданих населенню, послуги, отримані від виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з угодою про співробітництво від 11.03.2004р. №04/1103, на суму 132250,32грн., які проведені у бухгалтерському обліку у лютому 2009 року по рах.№442.01 «Витрати минулих років». Дані витрати підтверджені актом від 03.02.2009р. №06/08, який отримано та проведено позивачем у бухгалтерському обліку у лютому 2009 року. Предметом вказаної угоди є проведення спільної діяльності по організації прийому платежів від населення за послуги по опаленню та гарячому водопостачанню та наданню інформаційних послуг в автоматизованій системі роздільних платежів за комунальні послуги населенню. Тобто, вказана сума повинна включатися до собівартості послуг. Крім того, в ході ревізії відповідачем було зменшено суму витрат на вартість капітального ремонту по об'єкту, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Кн.Володимира, 75. Відповідач визначив ці роботи за характером та видом як реконструкція, а тому, на його думку, вартість даних робіт повинна збільшити вартість об'єкта основних засобів.
Також, під час проведення ревізії відповідачем не було враховано у складі витрат, які відносяться до витрат з надання послуг для населення, суму витрат нарахованої компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та нарахування внесків на таку заробітну плату в сумі 28261,96грн.
Відтак, висновки акта ревізії та вимога відповідача в оспорюваній частині є протиправними. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.
КРУ в Рівненській області позов не визнало з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та суду пояснили, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності КП РМР «Теплотрансервіс»встановлено, що позивачем не включено до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в сумі 191698,95грн., чим порушено п.4 Порядку №193, п.8 ч.1 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004р. №1875-ІV (далі -Закон №1875-ІV), ст.20 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005р. №2633-ІV (далі -Закон №2633-ІV). Вказане порушення призвело до відшкодування державою позивачу втрати доходів, які підприємство недоотримало у зв'язку з наданням неякісних або не в повному обсязі наданих послуг в розмірі 191698,95грн.
Крім того, ревізією було встановлено, що КП РМР «Теплотрансервіс»внесено до форми №1-теп «Звіт про постачання теплоенергії за 2008 рік»та до розрахунку фактичної собівартості теплової енергії для населення за 2008 рік недостовірні дані, зокрема: занижено загальний обсяг теплової енергії, відпущеної споживачам ІІ групи (суб'єкти господарювання та бюджетні установи), завищено кількість теплової енергії, відпущеної споживачам І групи (населенню) по причині неправильного розподілу фактичних витрат з надання послуг для населення, чим не дотримано вимог п.2.3.6 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-теп «Звіт про постачання теплоенергії», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 17.08.2004р. №482, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.08.2004р. за №1079/9678 (далі -Інструкція №482), та як наслідок завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 664032,00грн., чим не дотримано п.5 Порядку №193. Відповідно до наданого розрахунку собівартість теплової енергії за 2008 рік становить 59662975,50грн. Підприємством проводиться поділ витрат пропорційно реалізованих Гкал для населення та інших споживачів (суб'єкти господарювання та бюджетні установи). Згідно з розрахунком фактичної собівартості теплової енергії за 2008 рік витрати виробництва, що відносяться на собівартість послуг, наданих населенню, становили 45022553,70грн., тобто 82,79% до всієї собівартості теплової енергії. Проведеним аналізом правильності здійснення поділу витрат пропорційно реалізованих Гкал встановлено, що розподіл витрат проводився позивачем відповідно до планової розрахункової річної потреби в теплоті на опалення, гаряче водопостачання, розрахованої відповідно до формули 2.14 Норм та Вказівок. Відповідно до п.2.3.5 Інструкції №482 у рядку 24 відображається фактично спожите тепло за звітний період усіма категоріями абонентів, визначене на підставі даних вимірювальних приладів, а при їх відсутності -за діючими нормами споживання. Згідно з п.2.3.6 Інструкції №482 у рядку 26 із загальної кількості тепла, відпущеного своїм споживачам, виділяється кількість теплової енергії, відпущеної населенню. Облік теплової енергії, відпущеної для населення, визначався позивачем відповідно до планової розрахункової річної потреби в теплоті на опалення, гаряче водопостачання, розрахованої відповідно до формули 2.14 Норм та Вказівок. Розрахунок річної потреби в теплоті на опалення проводився позивачем відповідно до даних зовнішнього будівельного об'єму будови, питомої опалювальної характеристики будови. Зустрічними звірками в ЖКП «Промислове», ЖКП «Перспективне», ЖКП «Паркове», ЖКП «Покровське», ЖКП «Сонячне», ЖКП «Центральне»проведено звірку будівельних об'ємів житлових будинків відповідно до технічних паспортів будівель. Проведеним аналізом результатів зустрічних звірок вказаних житлово-комунальних підприємств та з інформації, наданої ОСББ, ПП «ВВ», ЖБК щодо будівельних об'ємів житлових будинків встановлено завищення обсягів будівельних об'ємів житлових будинків та заниження обсягів будівельних об'ємів громадських споруд, відповідно до яких позивачем проводився розрахунок річної потреби в теплоті на опалення. У зв'язку з цим, КП РМР «Теплотрансервіс»завищено розрахункову реалізацію Гкал населенню та занижено розрахункову реалізацію Гкал бюджетним установам та іншим споживачам, внаслідок чого поділ витрат пропорційно реалізованих Гкал для населення та інших споживачів проведено для населення на 1,73% більше та для інших споживачів на 1,73% менше. Внаслідок цього позивачем внесено недостовірні дані до звіту форми №1-теп -завищено витрати теплової енергії населенню та, відповідно, зайво включено до обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, вартість фактичних витрат з надання послуг для населення у сумі 664032,00грн.
Зазначили, що сума витрат з теплової енергії для населення, зокрема, послуги від виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з угодою про співробітництво від 11.03.2004р. №04/1103 в розмірі 132250,32грн. не включена позивачем до звіту за формою №1С, а відображена в бухгалтерському обліку у лютому 2009 року по субрахунку №442.01 «Непрокриті збитки». Порядком №193 не передбачено відшкодування витрат з організації прийому платежів від населення за послуги по опаленню та гарячому водопостачанню та наданню інформаційних послуг в автоматизованій системі розподільних платежів за комунальні послуги населенню.
Крім того, вказали, що упродовж 2008 року КП РМР «Теплотранссервіс»проведено господарським способом будівельно-монтажні роботи в приміщеннях ТЕЦ по вул.Кн.Володимира,75, а саме: перебудову приміщень складу під сушку деревини та столярний цех (влаштовано фундаменти, внутрішні несучі стіни) на суму 52265,00грн., улаштування фундаментів та встановлення на них деревообробних верстатів в колишньому приміщенні складу на суму 85017,00грн. За своїм характером і складом вказані роботи є реконструкцією, а тому відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (далі -П(С) БО 16 «Витрати»), та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. №288/4509 (далі - П(С) БО 7 «Основні засоби»), їх вартість у сумі 137282,00грн. повинна бути віднесена на збільшення балансової вартості основних засобів. В порушення вказаних вимог позивачем цього зроблено не було.
Крім того, сума витрат з теплової енергії для населення, зокрема, нарахованої компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату та нарахування внесків у розмірі 28261,96грн. не включена позивачем до звіту за формою №1С за 2008 рік, а відображена в бухгалтерському обліку підприємства у витратах з теплової енергії для населення в травні 2011 року. Відтак, відшкодування зазначених витрат не передбачено вимогами Порядку №193.
Просили у задоволенні позову відмовити повністю.
У зв'язку з реорганізацією ревізійного органу під час розгляду справи судом було допущено заміну відповідача, КРУ в Рівненській області, його правонаступником -Державною фінансовою інспекцією в Рівненської області.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у період з 01.03.2011р. по 29.03.2011р., 27.04.2011р. по 30.04.2011р., 18.05.2011р. по 20.05.2011р., 25.05.2011р. по 30.05.2011р. відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2011 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 12.0-3.2011р. №175, КРУ в Рівненській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради за період IVкв. 2008 року, 2009-2010 роки.
За результатами ревізії складено акт від 30.05.2011р. №17-05-06/57 (т.1 - а.а.с.8-77), у якому зафіксовано, зокрема, наступні порушення:
- КП РМР «Теплотранссервіс»внесено до форми 1-теп «Звіт про постачання теплоенергії за 2008 рік»та до розрахунку фактичної собівартості теплової енергії для населення за 2008 рік недостовірні дані, а саме: занижено загальний обсяг теплової енергії, відпущеної споживачам ІІ групи (суб'єкти господарювання та бюджетні установи), завищено кількість теплової енергії, відпущено споживачам І групи (населенню), по причині неправильного розподілу фактичних витрат з надання послуг для населення, чим недотримано вимог п.2.3.6 Інструкції N482, та як наслідок завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 664032,00грн., чим не дотримано п.5 Порядку №193.
Внаслідок зазначеного КП РМР «Теплотранссервіс»зайво включено до обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КП РМР «Теплотранссервіс»вартість фактичних витрат з надання послуг для населення у розмірі 664032,00грн.;
- КП РМР «Теплотранссервіс»у 2008 році не включено до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КП РМР «Теплотранссервіс», перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в сумі 191698,95грн., чим порушено вимоги п.4 Порядку №193.
Внаслідок зазначеного КП РМР «Теплотранссервіс»не виключено з обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КП РМР «Теплотранссервіс», перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в розмірі 191698,95грн.;
- КП РМР «Теплотранссервіс»упродовж 2008-2009 років виконано господарським способом будівельно-монтажні роботи (при відсутності проектної документації, затвердженої в установленому порядку) із реконструкції приміщень складу по вул.Кн.Володимира, 75, під сушку деревини та столярний цех на загальну суму без ПДВ 173418,00грн. Виконання зазначених робіт у бухгалтерському обліку підприємства віднесено до витрат з теплової енергії, чим не дотримано П(С)БО 16 «Витрати»та П(С)БО 7 «Основні засоби».
Внаслідок зазначеного КП РМР «Теплотранссервіс»завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму без ПДВ 173418,00грн. в регістрах аналітичного обліку за 2008, 2009 роки за дебетом рахунку №23 «Виробництво»та по коду рядка 040 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)»форми №2 «Звіт про фінансові результати»за 2008 рік на суму 137282,00грн. та за 2009 рік на суму 36136,00грн. та заниження вартості активів на суму 173418,00грн. - по коду рядка 031 «Основні засоби»форми №1 «Баланс»станом на 31.12.2008р. на суму 137282,00грн., форми №1 «Баланс»станом на 31.12.2009р. на суму 36136,00грн., чим не дотримано п.1 ст.3, ст. 4, п.3 та п.7 ст.8, п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-XIV (далі -Закон №996-XIV).
На зазначений акт ревізії КП РМР «Теплотранссервіс»було подано заперечення від 17.06.2011р. №01-02/2034 (т.1 -а.а.с.152-153).
Вказані заперечення позивача висновками КРУ в Рівненській області від 05.07.2011р. прийняті не були (т.1 -а.а.с.160-172).
На підставі акта ревізії від 30.05.2011р. №17-05-06/57 КРУ в Рівненській області направлено КП РМР «Теплотранссервіс»для виконання вимогу від 06.07.2011р. №17-05-17/4570, згідно з оспорюванню частиною якої позивач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати збитки в сумі 438809,24грн. шляхом повернення коштів державному бюджету та відкоригувати в обліку вартість понесених витрат, збільшити вартість активів підприємства на суму 173418,00грн. (т.1 -а.а.с.173-176).
Як зазначено у акті ревізії від 30.05.2011р. №17-05-06/57, збитки державному бюджету в сумі 438809,24грн. були заподіяні КП РМР «Теплотранссервіс»у зв'язку з порушенням вимог ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008р. №835-VI (далі -Закон №835-VI) та Порядку №193, а вимога про відкоригування в обліку вартості понесених витрат в сумі 173418,00грн. зумовлена порушенням, на думку контролюючого органу, позивачем вимог Закону №996-XIV та П(С)БО 16 «Витрати»і П(С)БО 7 «Основні засоби».
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, зважаючи на таке.
Відповідно до ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008р. №835-VI (далі -Закон №835-VI) перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 цього Закону, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Перерахування зазначеної субвенції може здійснюватися також за рахунок погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка була реструктуризована, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Міністерством фінансів України фінансової допомоги Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року N510 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення народного господарства і населення електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року".
Згідно з п.2 Порядку №193 субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) перераховується на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 р. з урахуванням проведених у 2006 і 2008 роках розрахунків і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах щомісячних лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2009 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.
Відповідно до п.3 Порядку №193 підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (з урахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 року).
Згідно з п.4 Порядку №193 обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006р. N705, і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008р. N440.
Тобто, вказана норма передбачає визначення обсягу заборгованості з різниці в тарифах як різницю між фактичними витратами на теплову енергію і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги.
Відповідно до п.5 Порядку №193 обсяг заборгованості з різниці в тарифах обчислюється учасниками розрахунків на підставі таких підтвердних документів:
1) розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;
2) копія рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення;
3) звіт про витрати з надання послуг з тепло-, водопостачання та водовідведення і фінансові показники діяльності підприємства за формою N 1С, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;
4) звіт про постачання теплової енергії (за формою N1-теп) або звіт про роботу водопроводу (за формою N1-водопровід) та/або звіт про роботу каналізації (за формою N1-каналізація), звітний кошторис витрат на виробництво електро- та теплоенергії (відомча форма N23-енерго), довідка про корисний відпуск електричної та теплової енергії і розрахунки за неї (за відомчою формою N32-енерго).
Як встановлено судом, на виконання вимог ст.53 Закону №835-VI та Порядку №193, між учасниками розрахунків, одним з яких є КП РМР «Теплотранссервіс», було укладено наступні договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №193: від 29.06.2009р. №27/193, від 18.08.2009р. №395/193, від 21.10.2009р. №686/193 (т.2 -а.а.с.51-55, 58-62, 65-69).
За умовами вказаних договорів позивачем упродовж липня - листопада 2009 року було отримано бюджетні кошти на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію в загальній сумі 2462311,82грн., у тому числі: за договором від 29.06.2009р. №27/193 -72101,29грн., за договором від 18.08.2009р. №395/193 -1642005,76грн., за договором від 21.10.2009р. №686/193 - 748204,77грн. Вказані кошти КП РМР «Теплотранссервіс»надалі згідно з умовами договорів було перераховано ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» (т.2 -а.а.с.49-50, 56-57, 63-64).
Виплату позивачу заборгованості у зазначених сумах було здійснено відповідно до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КП РМР «Теплотранссервіс», згідно з яким обсяг заборгованості за 2000-2008 роки складає 2474589,00грн. Заборгованість у вказаній сумі була узгоджена рішенням територіальної комісії з погашення заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу -протокол від 20.03.2009р. №14 (т.2 -а.а.с.31-32).
Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію було зроблено КП РМР «Теплотранссервіс»на підставі документів за переліком, передбаченим п.5 Порядку №193. Зокрема, що стосується спірної суми заборгованості за 2008 рік, - це наступні документи: розрахунок фактичної собівартості теплової енергії за 2008 рік, рішення Рівненської обласної ради (п'яте скликання) від 09.10.2006р. №130 «Про затвердження тарифів на надання послуг з теплопостачання (централізованого опалення та підігріву води)», рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 31.01.2008р. №12 «Про встановлення тарифів на надання послуг з теплопостачання (централізованого опалення та підігріву води)», рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 09.10.2008р. №137 «Про встановлення тарифів на надання послуг з теплопостачання (централізованого опалення та підігріву води)», звіт про витрати виробництва та фінансові показники діяльності від надання послуг теплопостачання за 2008 рік (форма №1-С), звіт про постачання теплоенергії за 2008 рік (форма №1-теп) (т.2 -а.а.с.33-39).
Дослідження зазначених документів вказує на те, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за період 2000-2008 роки складає 2474589,00грн., і зокрема за 2008 рік становить -4065471,00грн.
Твердження відповідача про те, що позивачем не включено до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в сумі 191698,95грн., суд не бере до уваги, оскільки дохід від реалізації послуг, відображений у звіті форми №1-С, обчислено з урахуванням таких перерахунків. Зворотного відповідачем суду не доведено.
Крім того, відповідно до розрахунку кількості теплової енергії, за яку здійснені перерахунки населенню за неякісні та ненадані послуги у 2008 році (т.2 -а.с.101), сума перерахунку за неякісні та ненадані послуги КП РМР «Теплотранссервіс»у 2008 році складає 190940,44грн., у т.ч.: за неякісні послуги -45129,57грн. (з них: 44968,60грн. -за даними відділу збуту, 160,97грн. -за даними ДП «Торговий дім»), за ненадані послуги -145819,87грн. (з них: 51544,72грн. -за даними відділу збуту, 94275,15грн. -за даними ДП «Торговий дім»). З урахуванням діючих тарифів за 1 Гкал для населення, кількість теплової енергії, за яку здійснені перерахунки населенню за ненадані та неякісно надані послуги у 2008 році, складає 831,87 Гкал.
Вищезазначена кількість теплової енергії у розмірі 831,87 Гкал була включена КП РМР «Теплотранссервіс»в розрахунок загальної фактичної реалізації теплової енергії для населення за 2008 рік.
Так, згідно з розрахунками, наданими КП РМР «Теплотранссервіс»(т.2 -а.а.с.81-102), фактична реалізація у 2008 році теплової енергії на опалення для населення складає 179295,24Гкал, теплової енергії на підігрів води для населення -57173,00Гкал, а перерахунки за неякісні та ненадані послуги -831,86Гкал. Таким чином, всього фактична реалізація теплової енергії для населення у 2008 році складає 235636,38Гкал (179295,24Гкал + 57173,00Гкал - 831,86Гкал). Вказаний показник фактично відпущеної населенню теплової енергії відображено позивачем у звіті форми №1-теп за 2008 рік (рядок 26 звіту), який належить до переліку документів, на підставі яких було визначено обсяг заборгованості з різниці в тарифах.
Ці обставини підтверджені також висновком судово-економічної експертизи (призначеної судом у даній справі) від 20.07.2012р. №7309 (т.7 -а.а.с.45-58).
Відтак, суд прийшов до висновку, що КП РМР «Теплотранссервіс»дотримано усі вимоги чинного законодавства щодо правильності визначення показників обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню у 2008 році.
Таким чином, висновки контролюючого органу про безпідставне відшкодування державою КП РМР «Теплотранссервіс»втрати доходів, які підприємство недоотримало у зв'язку з наданням неякісних або не в повному обсязі наданих послуг в розмірі 191698,95грн. є протиправними, такими, що суперечать фактичним обставинам.
Щодо висновків відповідача про внесення позивачем до звіту форми №1-теп за 2008 рік недостовірних даних, а саме заниження загального обсягу теплової енергії, відпущеної споживачам ІІ групи (суб'єкти господарювання та бюджетні установи), завищення кількості теплової енергії, відпущено споживачам І групи (населенню), по причині неправильного розподілу фактичних витрат з надання послуг для населення, та, як наслідок, завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 664032,00грн., суд зазначає наступне.
Форма державного статистичного спостереження №1-теп «Звіт про постачання теплоенергії»складається відповідно до вимог Інструкції №482.
Відповідно до п.2.3.5 Інструкції №482 у рядку 24 відображається фактично спожите тепло за звітний період усіма категоріями абонентів, визначене на підставі даних вимірювальних приладів, а при їх відсутності - за діючими нормами споживання. Дані рядка 24 повинні дорівнювати сумі даних рядків 25 та 29.
Згідно з п.2.3.6 Інструкції №482 у рядку 25 вказується кількість теплоенергії, відпущеної своїм споживачам. Термін "свої споживачі" включає в себе як підприємство, на балансі якого знаходиться котельня (електростанція та інше джерело теплопостачання), так і споживачів теплоенергії, з якими підприємство-виробник (постачальник) уклало угоду про постачання їм теплоенергії.
Із загальної кількості тепла, відпущеного своїм споживачам, виділяється кількість теплової енергії, відпущеної:
1) населенню (безпосередньо або через ЖЕК) - рядок 26;
2) на комунально-побутові потреби, які включають в себе відпуск теплової енергії таким підприємствам, установам та організаціям: середнім закладам освіти (школам, школам-інтернатам, дитячим будинкам, гімназіям, ліцеям, колегіумам, професійно-технічним училищам), вищим закладам освіти (технікумам, коледжам, інститутам, консерваторіям, академіям, університетам), лікувальним (лікарням, поліклінікам, амбулаторіям, медпунктам, санаторіям, будинкам відпочинку і т.ін.), спортивним (спортклубам, стадіонам і т.ін.), торговельним (магазинам, кіоскам і т.ін.), видовищним (театрам, кіно, клубам і т.ін.), підприємствам громадського харчування (ресторанам, буфетам, їдальням, кафе і т.ін.), дитячим дошкільним закладам освіти (дитячим яслам, дитячим садкам), будинкам для престарілих та інвалідів, комунальним (готелям, будинкам і гуртожиткам для приїжджих), робочим і студентським гуртожиткам, військовим частинам, підприємствам служби побуту, які виконують невиробничі види побутових послуг населенню, також на комунальні та культурно-побутові потреби усіх підприємств, установ і організацій - рядок 27;
3) на виробничо-технологічні потреби відноситься теплоенергія, відпущена як на виробничо-технологічні потреби підприємства - власника джерела теплопостачання, так і підприємства, з яким укладено угоду на постачання теплоенергії і яке не віднесене до таких, що перелічені в підпункті 2 пункту 2.3.6 - рядок 28.
Відповідно до розрахунку фактичної собівартості теплової енергії КП РМР «Теплотранссервіс»за 2008 рік загальна сума витрат (фактичної собівартості) за 2008 рік становить 59662975,50грн., при цьому витрати виробництва, що відносяться на собівартість послуг, наданих населенню, складають 45022553,70грн., тобто 82,79% (т.2 -а.с.33).
Як зазначалося судом вище, згідно з розрахунками, наданими КП РМР «Теплотранссервіс» (т.2 -а.а.с.81-102), фактична реалізація у 2008 році теплової енергії на опалення для населення складає 179295,24Гкал, теплової енергії на підігрів води для населення -57173,00Гкал, а перерахунки за неякісні та ненадані послуги -831,86Гкал. Таким чином, всього фактична реалізація теплової енергії для населення у 2008 році складає 235636,38Гкал (179295,24Гкал + 57173,00Гкал - 831,86Гкал). Вказаний показник фактично відпущеної населенню теплової енергії відображено позивачем у звіті форми №1-теп за 2008 рік (рядок 26 звіту), який належить до переліку документів, на підставі яких було визначено обсяг заборгованості з різниці в тарифах.
Розрахунки фактичної реалізації теплової енергії населенню за 2008 рік проведені позивачем з урахуванням:
- фактичної тривалості опалювального сезону 171 день (розпорядження міського голови м.Рівне від 15.04.2008р. №659-р «Про закінчення опалювального сезону»та від 15.10.2008р. №1832-р «Про початок опалювального сезону», акт від 28.10.2008р. про зняття у зв'язку з початком опалювального сезону пломб з вхідних засувок на котельнях), середньодобової температури повітря +2,20 С (довідка Рівненського обласного центру гідрометеорології) (т.5 -а.а.с.86-88);
- планової річної реалізації на опалення (Гкал), визначеної за формулою 2.17 Норм та Вказівок, розрахованої виходячи з:
1) фактичної опалювальної площі із застосуванням кубатурного будівельного коефіцієнту, наведеного в таблиці 2.8 Норм та Вказівок;
2) внутрішньої температури в житлових приміщеннях +180 С, тривалості опалювального сезону 191 день, середньої температури опалювального сезону -0,50 С (додаток №1 Норм та Вказівок).
Дані щодо фактичної реалізації теплової енергії у вказаних розрахунках визначено за розрахованими нормами споживання (при відсутності лічильника):
- норми споживання на 1 кв.м на 191 день (Гкал/м2);
- норми споживання на 1 кв.м на 191 день (Гкал/м2);
- корегуючого коефіцієнта 0,854 (18 -2,2)/ (18 -( - 0,5)) (де: 180 С -внутрішня температура в житлових приміщеннях, 2.20 С -фактична температура опалювального сезону, ( - 0,50 С) -середня температура опалювального сезону);
а при обладнанні будинків лічильниками обліку теплової енергії -за їх показами.
Норми та вказівки є керівним технічним матеріалом, розробленим Проектним та науково-дослідним інститутом по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України (УкрНДІінжпроект) на замовлення Держжитлокомунгоспу України.
Норми та вказівки призначені для планування потреб в теплоті та паливі на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби.; для формування заявок на паливо теплопостачальними організаціями та визначення необхідної кількості палива для реалізації населенню. Крім цього, ці норми можуть бути використані для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких тимчасово відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків (п.1.1 розд.1 Норм та Вказівок).
Згідно з пп.2.2.5 п.2.2 розд.2 Норм та вказівок, при неможливості визначення погодинних витрат теплоти на опалення житлових будинків та громадських будов Q0 за фактичними даними (пп.2.2.2), річну потребу в теплоті Q0 ГДж (Гкал) визначають за формулою
Q0рік = Vн . q0 . (tвн - tсp.0) . П0 . 24 . 10-6 (2.14)
або
Q0рік = Vз . q0 . К0ІІ . 10-6
К0ІІ = (tвн - tсp.0) . П0 . 24.
де Vз -зовнішній будівельний об'єм будови, м3;
q0 -питома опалювальна характеристика будинку при tp.0 КДж/(м3 .год. . 0С) приймається за даними табл..2.3, 2.4, 2.5, 2.6.
Значення коефіцієнта К0ІІ див. у додатку 1.
Відповідно до пп.2.2.8 п.2.2 розд.2 Норм та вказівок, річну потребу теплоти ГДж (Гкал) на опалення житлових будинків, виходячи із розміру опалювальної площі, визначають за формулою
Q0рік = F0 . . q0І . (tвн - tсp.0) . П0 . 24 . 10-6 (2.17)
або
Q0рік = F0 . . q0І . . К0ІІ . 10-6
К0ІІ = (tвн - tсp.0) . П0 . 24,
де F0 - загальна опалювальна площа житлових будинків, м2;
q0 -питома опалювальна характеристика будинку при tp.0 КДж/(м2 .год. . 0С) [ккал/( м2 .год. . 0С)], табл.2.1
q0І =R . q0 (2.18)
R -кубатурний будівельний коефіцієнт, який являє собою відношення зовнішнього будівельного об'єму будинку Vн до загальної опалювальної площі F0 цього будинку.
Значення кубатурних будівельних коефіцієнтів по областях України наведені в табл.2.8.
З аналізу вказаних формул вбачається, що такий показник як зовнішній будівельний об'єм будови використовується лише у формулі 2.14, а формула 2.17 не потребує його використання, а послуговується показниками опалювальної площі та кубатурних коефіцієнтів.
Як встановлено судом, розподіл витрат проводився КП РМР «Теплотранссервіс»відповідно до планової розрахункової річної потреби в теплоті на опалення, гаряче водопостачання, розрахованої відповідно до формули 2.17 Норм та Вказівок.
Правомірність використання позивачем формули 2.17 підтверджена листом ПАТ «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України»від 19.01.2011р. №1-11, з якого вбачається, що розрахунки планової та фактичної реалізації теплової енергії за 2008 рік КП РМР «Теплотранссервіс»виконано відповідно до вимог Норм та Вказівок (т.4 -а.с.199).
Ці ж обставини підтверджені висновком судово-економічної експертизи (призначеної судом у даній справі) від 20.07.2012р. №7309 (т.7 -а.а.с.45-58).
Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем обсягів будівельних об'ємів житлових будинків та заниження обсягів будівельних об'ємів громадських споруд є необґрунтованим, оскільки будівельні об'єми не використовувалися КП РМР «Теплотранссервіс»для визначення річної потреби теплоти.
Крім того, суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин перевірка показників фактично спожитого тепла, відображених у звіті форми №1-теп належала до компетенції Державної інспекції з енергозбереження, яка згідно з Положенням, затвердженим про постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000р. №1039, серед іншого здійснювала контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачалися для:
- виробництва продукції;
- надання послуг населенню (електро-, водо-, тепло-, газопостачання); видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання зазначених ресурсів.
29.01.2010р. Державною інспекцією з енергозбереження було проведено перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів КП РМР «Теплотранссервіс», за наслідками якої складено акт від 29.01.2010р. №15-17/01 (т.1 -а.а.с.195-204).
З вказаного акта вбачається, що під час зазначеної перевірки державним інспектором з енергозбереження було використано, зокрема, і дані звіту форми №1-теп позивача за 2008 рік, недостовірності відображених у ньому показників інспектором встановлено не було.
Суд зазначає, що п.3 ст10 Закону №2939-ХІІ надавав право органам контрольно-ревізійної служби залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів.
Не зважаючи на особливий характер діяльності КП РМР «Теплотранссервіс»та застосування у спірних правовідносинах Норм та Вказівок, відповідачем не було залучено під час проведення перевірки спеціалістів Державної інспекції з енергозбереження, а виконано розрахунок відпущеної позивачам теплової енергії споживачам самостійно, з використанням формули 2.14 (т.4 -а.а.с.45-156).
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що висновок відповідача про недостовірність звіту позивача №1-теп за 2008 рік та відповідно зайве включення ним до обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, вартості фактичних витрат з надання послуг для населення у розмірі 664032,00грн. суперечить фактичним обставинам та наведеним нормам чинного законодавства, є протиправним.
Крім того, представники позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказували на те, що відповідачем під час проведення ревізії не включено до витрат за 2008 рік витрати, які включаються до собівартості послуг, наданих населенню, послуги, отримані від виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з угодою від 11.03.2004р. №04/1103 у сумі 132250,32грн., які проведені в бухгалтерському обліку у лютому 2009 року по рах.442.01 «Витрати минулих років»та нараховану компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату і нарахування внесків на таку заробітну плату в сумі 28261,96грн.
Суд вважає посилання на ці обставини безпідставними, оскільки, як зазначалося судом вище, збитки державному бюджету в сумі 438809,24грн., на думку відповідача, були заподіяні КП РМР «Теплотранссервіс»у зв'язку з порушенням вимог ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008р. №835-VI (далі -Закон №835-VI).
Вказані нормативні акти передбачають отримання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, зокрема, на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Пунктом 5 Порядку №193 передбачено вичерпний перелік документів, на підставі яких обчислюється обсяг заборгованості з різниці в тарифах, це, зокрема: розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, копія рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію, звіт про витрати з надання послуг з теплопостачання і фінансові показники діяльності підприємства за формою N1С, звіт про постачання теплової енергії (за формою N1-теп).
Відповідно до п.1 Коротких роз'яснень щодо заповнення звітності за формами 1С -водопостачання, водовідведення, 1С-теплопостачання та 1С-житлове господарство (http://minregion.gov.ua) звітність про надання послуг, витрати виробництва та фінансові показники діяльності складають суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги водо-, теплопостачання, водовідведення, утримання будинків і прибудинкових територій, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, та подають не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом Міністерству регіонального розвитку та житлово-комунального господарства АР Крим, обласним управлінням житлово-комунального господарства, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
Тобто, звіт за формою №1С за 2008 рік КП РМР «Теплотранссервіс»було подано не пізніше 25.01.2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що послуги, отримані від виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з угодою про співробітництво від 11.03.2004р. №04/1103 у сумі 132250,32грн. (акт від 03.02.2009р. №06/08) відображено у бухгалтерському обліку позивача у лютому 2009 року на балансовому рахунку №442.01 «Витрати минулих років»(т.1 -а.а.с.154-159), а компенсація працівникам втрати частини грошових доходів за жовтень-грудень 2008 року в сумі 28261,96грн. -у червні 2011 року на балансовому рахунку №92 «Адміністративні витрати»(т.1 -а.а.с.38-39).
Тобто, суми 132250,32грн. та 28261,96грн. не включені КП РМР «Теплотранссервіс»до звіту про витрати виробництва та фінансові показники діяльності від надання послуг теплопостачання форми №1С за 2008 рік, на підставі якого позивачем було обчислено обсяг заборгованості з різниці в тарифах та отримано відповідні кошти з бюджету, а тому не вплинули на отримання підприємством бюджетних коштів відповідно до Порядку №193.
Щодо висновків відповідача про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму без ПДВ 173418,00грн. у зв'язку з віднесенням до витрат з теплової енергії будівельно-монтажних робіт із реконструкції приміщень складу під сушку деревини та столярний цех, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, упродовж 2008-2009 років КП РМР «Теплотранссервіс»було проведено будівельно-монтажні роботи, що підтверджується наступними актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в:
- за липень 2008 року №535 -найменування будівництва та його адреса: склади ТЕЦ по вул.Кн.Володимира, 75;
- за липень 2008 року №1082 - найменування будівництва та його адреса: проведення робіт у столярному цеху (виготовлення воріт -4шт., регістрів d159мм -7шт. та проведення монтажних робіт) на котельні Кн.Володимира, 75;
- за липень 2009 року №919 - найменування будівництва та його адреса: сушка по вул.Кн.Володимира, 75, ТЕЦ (т.1 -а.а.с.178-191, 234-235).
Законом N996-XIV передбачено ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку - нормативно-правових актів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено П(С)БО 7 «Основні засоби», а методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено П(С) БО 16 «Витрати».
Відповідно до п.14 П(С)БО 7 «Основні засоби»первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.
Поряд з цим, положеннями П(С)БО 16 «Витрати»передбачено, що витрати на ремонт основних засобів включаються до витрат, які формують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, визначено, що капітальний ремонт будинку -це комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко - економічних показників.
Крім того, відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.20003р. №7/7-401 капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Додатком Б до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004р. №8, визначено, що реконструкція -це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Також визначення реконструкції містять Правила застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджені постановою Верховної ради України від 27.06.1995р. №247/95-ВР, згідно з п.46 яких реконструкція - це переобладнання існуючих виробничих потужностей, пов'язане з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі науково-технічних досягнень, що здійснюється за комплексним проектом реконструкції підприємства з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції при поліпшенні умов праці та охорони навколишнього природного середовища. Під час реконструкції може здійснюватися: розширення окремих будівель і споруд у випадках, коли нове обладнання з кращими показниками по продуктивності та технічному рівню не може бути розміщено в наявних будівлях; будівництво нових і розширених будівель і споруд того ж призначення на заміну ліквідованих на території діючого підприємства, подальша експлуатація яких за технічними і економічними умовами визнана недоцільною.
З листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2012р. №7/17-12928 вбачається, що реконструкцією є роботи, внаслідок яких передбачається зміна геометричних параметрів об'єкта. Роботи ж заміні покрівлі, вікон, дверей, утеплення (або гідроізоляції) фасадів не передбачають перебудови введених в експлуатацію об'єктів будівництва, зміни їх функціонального призначення або геометричних розмірів, тому можуть бути класифіковані як капітальний ремонт.
У цьому ж листі зазначається, що нормативно-правова база не містить норм про неприпустимість зміни техніко-економічних показників об'єкта при капітальному ремонті.
Таким чином, основна відмінність між реконструкцією та капітальним ремонтом полягає у тому, що внаслідок проведеної реконструкції об'єкта змінюються будівельні габарити такого об'єкта та збільшуються майбутні вигоди від його використання внаслідок збільшення виробничих потужностей, удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшення умов експлуатації, якості послуг.
Вказаних обставин відповідачем у ході ревізії досліджено не було, під час розгляду справи суду не доведено.
Суд критично оцінює посилання представників відповідача на те, що будівельно-монтажні роботи у приміщеннях ТЕЦ було проведено з метою зміни призначення вказаних приміщень, адже доказів того, що в них до ремонту знаходилося мазутне господарство, суду не надано.
Зважаючи на викладене, та, беручи до уваги листи Національного університету водного господарства та природокористування від 19.07.2011р. №001-1096, від 09.08.2011р. №001-1188, суд прийшов до висновку, що виконані згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року №535, №1082 та за липень 2009 року №919 будівельно-монтажні роботи є капітальним ремонтом.
Аналіз положень П(С)БО 7 «Основні засоби»свідчить про те, що підставою для збільшення первісної вартості основних засобів на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта, є ті обставини, що такі витрати у майбутньому призведуть до збільшення економічних вигод від використання об'єкта, в той час як положеннями П(С)БО 16 «Витрати»таких умов для віднесення витрат на ремонт основних засобів до витрат, які формують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), не передбачено.
Відтак, КП РМР «Теплотрансервіс»правомірно віднесено витрати на проведення капітального ремонту до витрат по наданню послуг для населення.
Отже, висновки про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму без ПДВ 173418,00грн. у зв'язку з віднесенням до витрат з теплової енергії будівельно-монтажних робіт із реконструкції приміщень складу під сушку деревини та столярний цех, та порушення відповідно вимог П(С)БО 16 «Витрати»та П(С)БО 7 «Основні засоби»та Закону №996-XIV, є протиправними.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності вимоги від 06.07.2011р. №17-0517-4570 в частині повернення до державного бюджету отриманої субвенції на суму 438809,24грн. та коригування в обліку вартості понесених витрат на збільшення вартості активів на суму 173418,00грн., а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління у Рівненській області від 06.07.2011р. №17-05-17/4570 в частині повернення до державного бюджету отриманої субвенції на суму 438809,24грн. та коригування в обліку вартості понесених витрат та збільшення вартості активів на суму 173418,00грн.
Присудити на користь позивача Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.