73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
14 січня 2013 р. Справа № 821/152/13-а
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у якому просить звільнити з-під арешту транспортні засоби.
Відповідно до вимог ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо зняття з-під арешту майна не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом даного позову є звільнення з-під арешту певного майна - транспортних засобів, які позивач вважає своєю приватною власністю.
При цьому позивача не є стороною у виконавчому провадженні, в межах якого на це майно накладено арешт.
Так, з доданих до позовної заяви матеріалів видно, що на виконання ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 06.11.2012р. про забезпечення позову постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні № 35196940 від 13.11.2012р. накладено арешт на все майно боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в тому числі на транспортні засоби: автомобілі MAN державний номер НОМЕР_1, Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_2, Hyunday Lantra державний номер НОМЕР_3.
В той же час, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у справі № 4/150-ПН-10 за затверджено мирову угоду, укладену 28.11.2011р. в ході виконавчого провадження між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 За змістом мирової угоди її сторони визнають, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 як заставодержатель має першочергове право на задоволення своєї вимоги до боржника- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 щодо погашення боргу у розмірі 420 328,77 грн. за рахунок предметів застави - автомобілів MAN державний номер НОМЕР_1, Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_2, Hyunday Lantra державний номер НОМЕР_3. При цьому Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зобов'язується передати, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - прийняти право власності на предмет застави - указані транспортні засоби. Пунктом 3 мирової угоди зазначено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником автомобілів MAN державний номер НОМЕР_1, Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_2, Hyunday Lantra державний номер НОМЕР_3.
Позивач вважає, що цим судовим рішенням визнано його право власності на транспортні засоби, які арештовані відповідачем, а тому просить суд звільнити з-під арешту це майно.
Згідно ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно із частиною першою статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, при визначенні юрисдикції справи слід виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Суд звертає увагу позивача на те, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.
В даному випадку якраз наявний спір про право власності на арештоване майно, яке позивач, який не є стороною у виконавчому провадженні, вважає таким, що належить йому на праві приватної власності.
Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначено спеціальний порядок вирішення питань про звільнення майна з-під арешту шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Проте такий спір не містить ознак публічно-правового спору у розумінні ст. 2, 3, 17 та 181 КАС України, а тому не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером не є публічно-правовими, а являються цивільно-правовими, оскільки стосуються виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Оскільки, компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів, де між сторонами існує спір про право, то це виключає розгляд такої справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 109 КАС України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту.
Повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 34,44 грн. відповідно до квитанції № К10/А/60 від 10.01.2013 року.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи..
Суддя Пекний А.С.
кат. 11.5