Справа № 1570/6958/2012
08 січня 2013 року м. Одеса
14год.30хв.
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС до ТОВ «Укртрейдер»про стягнення податкової заборгованості, встановив наступне.
До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС, в якій позивач просить суд стягнути з ТОВ «Укртрейдер»заборгованість по земельному податку у розмірі 2492272,08грн.
Згідно з пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно з п.5.1 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань встановлений п.8.3 ст.8 зазначеного Закону.
Відповідно до п.п.8.4.2 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.
Частиною 2 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.
У зв'язку із знаходженням судді на лікарняному постанову складено та підписано 08.01.2013р.
Керуючись ст.ст.158-162,183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС до ТОВ «Укртрейдер» про стягнення податкової заборгованості задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдер» (вул. Генерала Цветаєва, 3/5, м.Одеса, 65028, код ЄДРПОУ 33139424) за рахунок майна підприємства податкову заборгованість по податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 2492272 (два мільйона чотириста дев'яносто дві тисячі двісті сімдесят дві)грн.08коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян