Категорія №10.1
Іменем України
09 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10172/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1540,80 грн.,-
20 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1540,80 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області Луганської області як платник страхових внесків. В порушення закону відповідач не в повному обсязі сплатив страхові внески. Сума заборгованості склала 1540,80 грн. Так позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №Ф-4419 від 07.09.2012 року з повідомленням про вручення поштового повідомлення. На момент подання позову заборгованість відповідачем не сплачена. За таких обставин, позивач просив стягнути суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1540,80 грн.
Відповідач заперечення суду не надав. Ухвала про відкриття скороченого провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: 93118, Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Ленінського комсомолу, 20/79 та отримана ним 27 грудня 2012 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Абзацом 5 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08 липня 2010 р. № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 р. передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі, страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Таким нормативним актом що регулював вищезазначені правовідносини є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV.
Страхувальниками відповідно до статті 14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV від 9 липня 2003 року зокрема є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно ч.3 ст.106 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№1058-ІV вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Судом встановлено, що відповідач узятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області Луганської області як платник страхових внесків з 20 грудня 2004 року (а. с. 6).
В порушення закону відповідач не в повному обсязі сплатив страхові внески, що підтверджується звітом про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а. с. 12), повідомленням-розрахунком від 07.09.2012 року (а.с. 9), карткою особового рахунку громадянина-підприємця (а. с. 10-11).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області було надіслано вимогу №Ф-4419 від 07.09.2012 про сплату боргу (а. с. 7). Зазначена вимога була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням.
Оскільки, відповідач у встановлений законом строк не сплатив зазначену у вимозі суму боргу, не оскаржив вимогу до суду та не звернувся до позивача у справі за узгодженням суми боргу, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області задовольнити.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1540,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1540,80 грн.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Тихонов