6.3
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
"16" січня 2013 р.№ 812/656/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції про скасування реєстрації права власності,-
15 січня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, в якому вона послалася, що 06.12.2012 року згідно із рішенням Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 1203/10032/2012, 2/1203/4307/2012 було встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 у вигляді квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 З метою реєстрації вищевказаного рішення наприкінці 2012 року позивачка звернулася до МКП «БТІ», де її було повідомлено, що у відповідності до рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 2-308/09 від 15.05.2009 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 Позивачка вважає рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 2-308/09 від 15.05.2009 року фіктивним та просить скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі фіктивного рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 2-308/09 від 15.05.2009 року.
Розглянувши зазначений адміністративний позов, підстав для відкриття провадження в адміністративній справі суд не вбачає.
Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів відповідно до частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд вважає, що виниклий спір за загальними ознаками підпадає під поняття адміністративної справи, що міститься в статті 3 КАС.
Разом з тим, вирішення даного адміністративного спору неможливе без з'ясування питань, якими обґрунтовуються вимоги до суб'єкта владних повноважень, а саме, без з'ясування законності підстав набуття права власності на об'єкт нерухомості щодо якого дії (бездіяльність) вчинено або повинно бути вчинено.
Однак, адміністративний суд не може вирішувати спори про право власності, оскільки такі спори не належать до публічно-правових, якими обмежується адміністративна юрисдикція.
З матеріалів справи вбачається існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.
Так, до матеріалів справи долучено копію рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 2-308/09 від 15.05.2009 року, яким визнано договір купівлі продажу нерухомого майна (квартири), яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсним та визнано право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, також долучено до справи копію рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 1203/10032/2012, 2/1203/4307/2012 від 6.12.2012 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та визнано право власності на цю ж квартиру за ОСОБА_1
На підставі рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 2-308/09 від 15.05.2009 року МКП «БТІ» 31.03.2010 року зареєструвало за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Крім того, матеріали позову свідчать про те, що спір про право власності на квартиру АДРЕСА_1 між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не набув вирішення в судовому порядку.
Отже, для того, щоб вирішити даний адміністративний спір, має бути прийнято остаточне судове рішення, в якому буде розв'язано конкуренцію підстав виникнення права власності різних осіб на спірне майно.
Таким чином, в основі даного спору лежить спір про право власності, який відповідно до статті 17 КАС не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Посилання позивачки на те, що рішення Артемівського районного суду міста Луганська по справі № 2-308/09 від 15.05.2009 року на її думку є фіктивним, не свідчить про відсутність спору про право власності на спірне нерухоме майно (квартиру) з іншою особою.
Крім того, до компетенції адміністративного суду не входить визнання судових рішень фіктивними, як того по суті просить позивачка.
Згідно зі ст. 109 ч. 1 п. 1 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У даному випадку вимоги позивачки підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 109 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, судя,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції про скасування реєстрації права власності у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачці право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали разом із позовом та усіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачці.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Островська