Постанова від 10.12.2012 по справі 2а-5804/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв.

10.12.2012 р. справа № 2а-5804/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

доПриватного підприємства "Айя", пр-т Г.Сталінграду, 99, кв. 31, м. Миколаїв, 54025

проприпинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі-позивач, ДПІ) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Айя" (далі-відповідач) про припинення цієї юридичної особи.

В обґрунтування позову, ДПІ посилалася на те, що відповідачем здійснюється діяльність, що суперечить установчим документам, оскільки не направлена на одержання прибутку, тому її діяльність суперечить законодавству та повинна бути припинена.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, надсилалась на адресу відповідача, але повернулась без вручення адресату.

Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо доказів для її розгляду за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків.

Довідкою ДПІ від 23.10.2012 р. №1828/15-122 щодо декларування відсутності фінансово-господарської діяльності встановлено, що відповідач декларує відсутність фінансово-господарської діяльності за податкові періоди з I кварталу 2009 р. по Півріччя 2012 р.

У зв'язку із відсутністю прибутку від господарської діяльності відповідача, ДПІ пов'язує наявність підстав для припинення юридичної особи, посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до ст. 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців".

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

На думку суду, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач здійснює інші види діяльності, які не передбачені статутом або суперечать йому.

ДПІ безпідставно ототожнює господарську діяльність із її наслідком у вигляді прибутку.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, підприємці мають право займатися будь-якою діяльністю (крім прямо забороненої законом), ризикуючи власними доходами. Отже, законодавець передбачив можливість не отримувати прибуток протягом певного часу, при цьому, обмежень такого строку немає. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборони декларувати відсутність фінансово-господарської діяльності, якщо це відповідає дійсним обставинам.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Отже, установлені судом обставини, підтверджені наявними у справі матеріалами, свідчать про те, що позовні вимоги ДПІ є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна

Попередній документ
28628123
Наступний документ
28628125
Інформація про рішення:
№ рішення: 28628124
№ справи: 2а-5804/12/1470
Дата рішення: 10.12.2012
Дата публікації: 16.01.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; справи за зверненням податкових органів щодо