24 грудня 2012 року 10:20 Справа № 0870/11803/12 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
про визнання нечинною та скасування постанови,
10 грудня 2012 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач або ОСОБА_1) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач або Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ), в якій просить суд визнати нечинною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови №110 від 02.02.2012 про стягнення штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.02.2012 постановою Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області за № 110 на позивача, як директора ТОВ «УкрПак», накладено штраф на суму 10200 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Штраф був позивачем повністю сплачений - 24.02.2012. Проте, в грудні 2012 року ОСОБА_1 дізнався, що 07.08.2012 державним виконавцем Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ Гуцуляк О.І. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №33715114 по примусовому стягненню з позивача адміністративного штрафу в сумі 20400 грн. (подвійний розмір в зв'язку з несплатою в добровільному порядку суми накладеного штрафу). З вказаною постановою позивач не згоден, вважає її безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 12 грудня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 20 грудня 2012 року.
В судовому засіданні 20 грудня 2012 року позивач та представник позивача підтримали заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги визнала частково, зазначила, що в зв'язку з тим, що позивачем сума штрафу сплачена з порушенням строків для добровільної сплати, передбачених ст.307 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», то з нього слід стягнути різницю між подвійною сумою штрафу (за несвоєчасну сплату) та сумою штрафу сплаченою добровільно.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 24 грудня 2012 року для надання позивачем документальних доказів щодо звернення до суду з даним позовом, в строки, визначені ст. 99 та ст.181 КАС України.
Представники сторін в судове засідання 24.12.2012 не з'явились.
24 грудня 2012 року від позивача та від відповідача надійшли заяви (вх.№55009 та вх.№55010) про розгляд справи за відсутності їх представників в порядку письмового провадження. Також, позивачем надані копії листків непрацездатності.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
На виконання вимог ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд
Як свідчать матеріали справи та надані сторонами докази, 02.02.2012 постановою Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області за № 110 на позивача, як директора ТОВ «УкрПак», накладено штраф на суму 10200,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
24 лютого 2012 року позивачем сума штрафу була сплачена в повному обсязі, що підтверджується квитанцією №2010012 від 24.02.2012, копія якої долучена до матеріалів справи.
03 серпня 2012 року, відповідно до вхідного штемпеля канцелярії Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ за №9395, до відповідача від Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження (вих.№7/8-879-04 від 03.04.2012) по примусовому виконанню постанови від 02.02.2012 №110, а саме, стягненню з ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі в сумі 20400,00 грн. До заяви була додана постанова №110 від 02.02.2012.
07 серпня 2012 року державним виконавцем Орджонікідзевський ВДВС ЗМУЮ Гуцуляк О.І. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №33715114 по примусовому стягненню з позивача адміністративного штрафу в сумі 20400 грн.
Однак, суд не погоджується з підставами винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та вважає її такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступні обставини.
Відповідно до вимог ст.289 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» №8073-Х від 07.12.1984 зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно з ч.1 та ч.3 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
В даному випадку постанова про накладення штрафу за адміністративне правопорушення вручена ОСОБА_1 - 02.02.2012, а отже штраф повинен бути сплачений не пізніше ніж 17 лютого 2012 року.
Позивачем сума штрафу сплачена до банківської установи - 24 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Отже, виходячи з вищенаведених норм, які є імперативними та обов'язковими для виконання, подвійний розмір штрафу стягується у разі примусового виконання постанови про накладення штрафу, однак, на думку суду, дій щодо примусового виконання постанови вчинено не було, оскільки сума боргу була сплачена добровільно в повному обсязі 24 лютого 2012 року, а виконавче провадження ВП №33715114 відкрито тільки 07 серпня 2012 року.
Для стягнення штрафу у подвійному розмірі постанова про накладення штрафу повинна була бути надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника в період часу з 17 по 24 лютого 2012 року, що Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області зроблено не було, докази іншого в матеріалах справи відсутні. Також, в зазначений період часу не виносилась постанова про відкриття виконавчого провадження, тобто примусове виконання постанови не здійснювалось, а отже і відсутні підстави для стягнення штрафу в подвійному розмірі.
Крім того, суд звертає увагу сторін на наступні обставини.
Відповідно до вимог ст.303 КУпАП та відомостей зазначених в постанові №110 від 02.02.2012 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 02 травня 2012 року.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом 3 місяців.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Згідно до вхідного штемпеля канцелярії Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ за №939503, до відповідача вказана постанова надійшла тільки - 03 серпня 2012 року. Доказів того, що Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області постанова про накладення штрафу була направлена до органів виконавчої служби до 03 травня 2012 року відповідачем не надано, хоча обов'язок доказування правомірності своїх рішень, відповідно до вимог ст.71 КАС України, покладено саме на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність винесення в серпні 2012 року постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу строк пред'явлення до виконання якого закінчився в травні 2012 року.
Стосовно твердження представника відповідача, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.1 та ч.2 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подану до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав свобод та інтересів.
Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №33715114 від 07.08.2012 була надіслана на адресу позивача в серпні місяці 2012 року.
Як зазначив позивач в судовому засіданні, вказану постанову він не отримував, оскільки з червня по вересень 2012 року включно знаходився на лікуванні в лікарні, в якості доказу вказаної обставини надав суду копії листків непрацездатності за вказаний період.
Вимога державного виконавця від 05.09.2012 за №608/7 також є неналежним доказом, оскільки була направлена за іншою адресою ніж знаходиться (зареєстрований) позивач.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для відкриття відповідачем, 07 серпня 2012 року, виконавчого провадження ВП № 33715114 на підставі постанови №110 від 02.02.2012 по примусовому стягненню з позивача подвійного розміру штрафу в сумі 20400,00 грн. відсутні, оскільки позивачем 24.02.2012 року сума штрафу була сплачена добровільно.
Відтак, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№33715114 від 07.08.2012 такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Скасувати постанову Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №33715114 від 07.08.2012
3. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко