Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16586/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бабаш Г.П.
при секретарі Нетреба А.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та відмови у розгляді заяви від 17.10.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернуся з адміністративним позовом до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та відмови у розгляді заяви від 17.10.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову посилається на наступне. 17.10.2012 року він подав заяву в прокуратуру Донецької області про порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», вчиненим посадовими особами Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, порушивши його право на інформацію.
У відповіді прокуратури Донецької області № 711/1-2007-12 від 08.11.2012 року, за підписом начальника управління з захисту прав та свобод громадян та інтересів держави Жеребченко Г., з посиланням на ст. 12 було роз'яснено, що спори про порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» відносяться до компетенції судів. Таким чином, заява про порушення вимог Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», прокуратурою Донецької області було залишено без розгляду.
ОСОБА_1 зазначив, що заява була подана про порушення Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», проте, прокуратурою розглядались порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність прокуратури Донецької області відносно розгляду по суті обставин, викладених у заяві від 17.10.2012 року та визнати протиправною відмову від розгляду цієї заяви; зобов'язати прокуратуру Донецької області розглянути по суті заяву від 17.10.2012р.; зобов'язати прокуратуру Донецької області вжити заходи щодо усунення порушень законодавства, поновити порушені права, та притягнути до відповідальності осіб Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області у встановленому законом порядку; зобов'язати прокуратуру Донецької області письмово повідомити про результати розгляду заяви та вчинених заходів.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на наступне. За результатами заяви позивача від 17.10.2012р., прокуратурою області листом від 08.11.2012р. ОСОБА_1 надано роз'яснення про те, що дії чи бездіяльність розпорядників інформації запитувачем можуть бути оскаржені до керівника розпорядника вищого органу або суду. Таким чином, зазначена заява прокуратурою була розглянута та про результати розгляду позивача повідомлено відповідним листом. Вимога ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності посадових осіб Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області за ст. 212-3 КУпАП, взагалі недоречна та необґрунтована.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
05.09.2012 року та 28.09.2012 року ОСОБА_1 звертався з заявами до Територіальної державної інспекції труда в Донецькій області з приводу надання інформації щодо проведеної за його зверненням перевірки. При цьому позивач посилався на приписи Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
17 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Донецької області з заявою про порушення посадовими особами Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області вимог Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» в якій просив притягнути до відповідальності, передбаченої ст. 212-3 КУпАП України начальників Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області Гуртову М.Г. та Яковенко Н., які порушили його право на інформацію, зобов'язати керівництво Територіальної державної інспекції праці в Донецькій області надати доступ до запитуваної інформації.
Листом від 08 листопада 2012 року позивачу була надана відповідь стосовно розгляду його звернення. Прокуратурою зазначено, що відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації запитувачем можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Відповідно до абзацу 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Закон України «Про звернення громадян» визначає, що він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно статті 29 даного Закону нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
За приписами статті 1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Як вбачається зі звернення позивача до прокуратури Донецької області, в обґрунтування своїх вимог він посилався як на Закон України «Про доступ до публічної інформації», так і на Закон України «Про звернення громадян». Проте ці закони регулюють різні суспільні відносини, і, виходячи саме зі змісту звернення ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції труда в Донецькій області, суд вважає, що відповідач дійшов вірного висновку щодо регулювання цих відносин Законом України «Про доступ до публічної інформації». При цьому, як вже було зазначено, даний Закон визначає порядок оскарження дій, рішень розпорядників інформації до суду, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про прокуратуру» виключає можливість розгляду цих питань органами прокуратури.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні адміністративного позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Але дана норма підлягає застосуванню з урахуванням вищенаведеного положення Конституції України, тобто зобов'язання особи на вчинення певної дії можливо, зокрема, за наявності підстав для вчинення цієї дії.
Проте суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі, у спосіб та у межах повноважень, що встановлені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України, ст. 9 КАС України), звернення ОСОБА_1 відповідачем розглянуто та відповідь надана в межах Закону України «Про звернення громадян».
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та відмови у розгляді заяви від 17.10.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та відмови у розгляді заяви від 17.10.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 20 грудня 2012 року, повний текст постанови виготовлений 25 грудня 2012 року.
Суддя Бабаш Г.П.