11 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4237/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
за участю представника позивача Лояніч О.П.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі -УПФ в Луцькому районі Волинської області) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13 503, 36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 27.12.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в порушення вимог ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не перераховано до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень-листопад 2012 року в сумі 13 503, 36 грн. У зв'язку з тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у добровільному порядку не сплатив заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити..
В судовому засіданні відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.
З преамбули Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) вбачається, що він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
У відповідності до статті 1 Закону України № 2464-VI страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України № 2464-VI страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.
В частині 2 статті 12 Закону № 2464-VI передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 вбачається, що 16.10.2002 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16)
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в УПФ України в Луцькому районі Волинської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 8 статті 90 Закону № 2464-VI передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано звіти до УПФУ в Луцькому районі Волинської області щодо сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-листопад 2012 року, в якому відповідачем самостійно визначено розмір єдиного внеску, що підлягає до сплати і який становить 13 503 грн. 36 коп. (а.с.5-14)
Крім того, заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 13 503 грн. 36 коп. підтверджується також розрахунком ціни позову про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.(а.с.4)
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що станом на 27.12.2012 року заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень-листопад 2012 року складає 13 503, 36 грн.
На день розгляду справи - 11.01.2013 року заборгованість відповідачем не погашена, а тому вищезгадана сума заборгованості по сплаті єдиного внеску підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області.
Доказів про сплату заборгованості до Управління Пенсійного фонду в Луцькому районі Волинської області відповідач суду не подав.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.
Керуючись ч.3 ст.160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень-листопад 2012 року в розмірі 13 503 (тринадцять тисяч п'ятсот три) гривні 36 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 16 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю.Сорока