вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
10 січня 2013 р. Справа №2а-13341/12/0170/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.
при секретарі Проніні Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Ради міністрів АРК
третя особа Ялтинська міська рада
про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій.
за участю представників:
від позивачів - ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1
від відповідача - Тихончук С.Г. - пред-к, дов. №01-01/1392 від 18.06.2012 р.
від третьої особи - не з'явився.
Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) про визнання протиправною бездіяльності Ради Міністрів АР Крим (далі відповідач) з розгляду та прийняття рішення з питання надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га для дачного будівництва, що розташована за межами міста Ялти; зобов'язання розглянути заяву позивача та прийняти рішення з питання надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га для дачного будівництва, що розташована за межами міста Ялти. Вимоги мотивовані тим,що відповідач без наявності законних підстав не розглянув заяву позивача
Від позивача 06.12.2012 р. надійшла заява про уточнення позовної заяви, в якій він просив зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача та прийняти розпорядження про надання громадянинові України ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га для дачного будівництва, що розташована за межами міста Ялта.
Позивач у судовому засіданні , яке відбулось 10.12.2012 р., наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові та заяві про уточнення позовних вимог, представник відповідача проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов, яке залучено до матеріалів справи.
Суд , керуючись ст.53 КАС України, ухвалою від 10.12.2012 р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Ялтинську міську раду АР Крим ( далі Рада).
У судовому засіданні 20.12.2012р., позивач наполягав на задоволенні позову ( з урахуванням клопотання), представник відповідача заперечував проти позову, представник Ради надав витребувані судом документи, вказав, що на час розгляду справи не можна точно встановити ,що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту по відводу якої просить надати позивач, заходиться в межах м.Ялта. За клопотанням позивача розгляд справи було відкладено для отримання додаткової інформації .
У судове засідання 10.01.2013р. Рада явку свого представника не забезпечила, про день та час його проведення була сповіщена належним чином, позивач та представник відповідача наполягали на вимогах та запереченнях ,викладених у позові ( з урахуванням клопотання) та відзиві на позовну заяву, просили продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Суд, вислухавши думку позивача та представника відповідача, приймаючи до уваги сповіщення всіх учасників процесу про день та час проведення судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників учасників процесу, позивача , суд
Позивач, діючи відповідно до вимог чинного законодавства, з 2009р. неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га для дачного будівництва, що розташована за межами міста Ялти ( далі земельна ділянка). Останній раз позивач звернувся до відповідача з такою заявою 18.07.2012 р.
Заява позивача від 18.07.2012 р. була надіслана відповідачем на адресу Ради та Республіканського комітету по земельним ресурсам АРК .
На адресу позивача надійшов лист Республіканського комітету по земельним ресурсам АРК №б-11/1682/2-80 від 02.08.2012р., яким він був повідомлений про те,що за результатами розгляду його заяви за дорученням відповідача встановлено,що земельна ділянка розташована в межах м. Ялти , проект по встановленню яких знаходиться на узгоджені та буде направлений на затвердження, в наслідок чого відсутні правові підстави для підготовки відповідного проекту розпорядження Ради Міністрів АРК щодо вирішення питань, зазначених у заяві.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Серед передбачених ст. 16 Земельного кодексу України ( далі ЗК України) повноважень Ради Міністрів АРК у галузі земельних відносин є розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом,підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону( ст. 116 ЗК України).
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст. 123 ЗК України ( в редакції ,яка діяла на час звернення позивача до відповідача ), відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України ( в редакції , яка діяла на час направлення заяви позивачем) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (п.7 ст.118 ЗК України).
Відповідно до абз. 3 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України ( в редакції, яка діяла на час подання позивачем заяви) до розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
У ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим зазначено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим є виконавчим органом Автономної Республіки Крим та здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.
Згідно зі ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада Міністрів Автономної Республіки Крим як орган виконавчої влади АРК самостійно здійснює виконавчі функції та повноваження по питанням, віднесеним до відому АРК Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим та законами України.
У ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим вказані повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, до яких ,зокрема, відносяться функції та повноваження , віднесені до її відома з питань землеустрою.
Повноваження, порядок формування та діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначені в Законі України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», у ст.1 якого вказано,що Рада міністрів Автономної Республіки Крим є урядом Автономної Республіки Крим, вищим органом у системі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, здійснює виконавчу владу в Автономній Республіці Крим безпосередньо та через міністерства Автономної Республіки Крим, республіканські комітети Автономної Республіки Крим, інші органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим (далі - органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим), спрямовує, координує та контролює діяльність таких органів.
Відповідно до ст.14 цього Закону до загальних питань, що належать до компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відносяться, зокрема, питання землеустрою.
Повноваженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі землеустрою є, зокрема, забезпечення додержання законів та інших нормативно-правових актів з питань меліорації земель, здійснення на відповідній території контролю за використанням та охороною меліорованих земель; затвердження землевпорядної документації відповідно до закону (ст.19 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим»)
Відповідно до ст.44 Закону Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює свої повноваження шляхом прийняття актів на її засіданнях більшістю голосів від посадового складу Ради міністрів Автономної Республіки Крим, визначеного відповідно до статті 5 цього Закону.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим видає обов'язкові для виконання на території Автономної Республіки Крим акти - постанови і розпорядження. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим нормативного характеру видаються у формі постанов Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання на території Автономної Республіки Крим усіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, їх посадовими особами (ст.52 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим») .
До матеріалів справи залучена копія Рішення Верховної Ради АРК № 891-6/12 від 25.07.2012р. , яким було признано таким,що втратило силу Рішення Верховної Ради АРК від 20.12.2006 р. № 302-5/06 «Про узгодження меж м.Ялти АРК», внесена до Верхової Ради України пропозиція про встановлення меж міста Ялти АРК.
Крім того представниками сторін до матеріалі справи залучені результати вивчення Радою , Республіканським комітетом по земельним ресурсам АРК питання можливості надання позивачу земельної ділянки.
В той же час в матеріалах справи відсутні докази того,що відповідач , діючи згідно з наведеними вище положеннями чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», розглянув заяву позивача та прийняв по ній рішення, оформивши його у вигляді відповідного акту.
Суд, вивчивши матеріали справи , прийшов до висновку, що відповідачем в порядку, передбаченому чинним законодавством, не розглянуто питання щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на складення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки .
За таких обставин, керуючись встановленим у ст. 7 КАС України принципом верховенства права , згідно з яким людина , її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави , діючи відповідно до ст. 9, ст.11 КАС України, проаналізувавши матеріали справи , суд вважає,що права позивача підлягають захисту шляхом спонукання відповідача розглянути в порядку, передбаченому чинним законодавством, його заяву щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В частині вимоги по спонуканню відповідача прийняти розпорядження про надання позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд вважає , що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно з КАС України, судові органи позбавлений права вимагати від державного органу надання позитивного висновку щодо будь-якого питання, віднесеного до його компетенції.
Під час судового засідання, яке відбулось 10.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 16.01.2013 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Раду міністрів Автономної Республіки Крим в порядку, передбаченому чинним законодавством України, розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,06 га для дачного будівництва , розташовану за межами м.Ялта .
3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.