10 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4180/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Козак О. А.,
з участю прокурора Пігулко Т.В.,
представника позивача Бірука В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області Міністерства транспорту та зв'язку України до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,
Прокурор міста Луцька звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області Міністерства транспорту та зв'язку України (далі - Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Волинській області) до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні Прокуратурою міста Луцька перевірки щодо дотримання громадянами та контролюючими органами вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що 13.08.2012 року державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції в АР Крим складено акт №055593 на основі пред'явлених автомобільним перевізником документів, а саме: посвідчення водія ВНА НОМЕР_2, виданого МРЕВ м. Луцька на ОСОБА_3 та ліцензійної картки АА НОМЕР_3 від 18.05.2011 року, АГ НОМЕР_4, виданої на ім'я ОСОБА_3 В даному акті зафіксоване правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: даний перевізник надавав послуги з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Акт №055593 направлено за належністю Територіальному управлінню Головавтотрансінспекції у Волинській області. Про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_3 був належним чином повідомлений, проте, на її розгляд не з'явився. На підставі вказаного акту начальником інспекції винесено постанову про застосування фінансових санкцій №148959 від 27.08.2012 року та припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт №104982 від 13.08.2012 року.
У результаті проведеної Прокуратурою міста Луцька перевірки встановлено, що 03.04.20121 року ОСОБА_3 змінив ім'я та прізвище на ОСОБА_2. У зв'язку з цим 23.04.2012 року звернувся із заявою про переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг внутрішніх перевезень автобусами. 08.06.2012 року ОСОБА_2 отримав нову ліцензію АД №НОМЕР_6 та ліцензійну картку АА №НОМЕР_7 Крім того, 20.04.2012 року відповідач отримав посвідчення водія ВАЕ №НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_2, а посвідчення ВНА НОМЕР_2, яке останній пред'являв під час проведення перевірки вважається недійсним ще з 01.07.2005 року.
Однак, згідно акту перевірки від 13.08.2012 року автомобільним перевізником свідомо умисно пред'явлено для перевірки посадовим особам державного контролю документи, які на час перевірки були недійсні. При цьому перевізник вказав адресу: місто Луцьк, проспект Грушевського, 22/9, яка також зазначена і у нових документах, виданих на ім'я ОСОБА_2 (яку вказав сам перевізник). Саме за цією адресою відповідачу надсилались повідомлення про розгляд справи, постанова про застосування фінансових санкцій та припис про усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Проте, згідно довідки Управління державної міграційної служби у Волинській області, ОСОБА_2 значиться зареєстрованим з 11.05.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 Таким чином, позивач вважає, що пред'являючи недійсні документи, перевізник намагався уникнути відповідальності за порушення транспортного законодавства.
При цьому прокурор зазначає, що 27.11.2012 року в місті Луцьку працівниками управління Укртрансінспекції у Волинській області повторно виявлено факт надання послуг перевезення пасажирів мікроавтобусом, яким керував ОСОБА_2, проте, останній пред'явив документи, зареєстровані на ОСОБА_3 З огляду на це Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області направлено лист до МВ УМВС України у Волинській області про вжиття заходів з вилучення недійсних документів у громадянина ОСОБА_2
Постановою начальника територіального управління Голоавтотрансінспекції у Волинській області №148959 від 27.08.2012 року застосовано до перевізника ОСОБА_3 (ОСОБА_2.) штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн.
Вищевказану постанову про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржив, фінансові санкції не сплатив, тому зазначена сума підлягає стягненню в примусовому порядку.
З врахуванням наведеного, просить стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача адміністративний позов підтримали з підстав, у ньому викладених, просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча відповідно до частини 11 статті 35 КАС України був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З врахуванням наведеного справу розглянуто та вирішено судом на підставі наявних у ній доказів, за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок) встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, а пунктом 15 вказаного порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, в тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Судом встановлено, що 13.08.2012 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Автономній Республіці Крим проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт №055593 від 13.08.2012 року, яким зафіксоване правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, під час перевірки встановлено, що перевізник ОСОБА_3 на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 надавав послуги з нерегулярних пасажирський перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: неоформлений договір із замовником транспортних послуг, неоформлений договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті згідно чинного законодавства.
Саттею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до даної норми Закону документами, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення для нерегулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника є ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Як вбачається з акту №055593 від 13.08.2012 року, договір із замовником транспортних послуг та договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті особам, які здійснюють контроль, пред'явлені не були.
Також з даного акту слідує, що останній був складений на основі документів, що надавалися автомобільним перевізником, а саме: посвідчення водія ВНА НОМЕР_2, виданого МРЕВ міста Луцька, а також ліцензійної картки НОМЕР_3 від 18.05.2011 року АГ НОМЕР_4, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, АДРЕСА_2
Пунктом 25 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
З матеріалів справи вбачається, що акт №055593 від 13.08.2012 року було направлено за належністю Територіальному управлінню Головавтотрансінспекції у Волинській області.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у випадку надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що за результатами перевірки, проведеної 13.08.2012 року, заступником начальника відділу держконтролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області винесено припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт №104982 від 27.08.2012 року, а також постанову про застосування фінансових санкцій №148959 від 27.08.2012 року, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до перевізника ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
При цьому в обґрунтування позовних вимог до ОСОБА_2 позивач зазначив, що в результаті проведеної Прокуратурою міста Луцька перевірки встановлено, що 03.04.2012 року ОСОБА_3 змінив ім'я та прізвище на ОСОБА_2.
В зв'язку з наведеною обставиною судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2011 року перевізнику ОСОБА_3 видано ліцензію серії АГ НОМЕР_4 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, а саме: внутрішні перевезення пасажирів автобусами та внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. При цьому територіальним управлінням Головатотрансінспекції у Волинській області на автомобільний транспортний засіб VOLKSWAGEN LT, реєстраційний номер НОМЕР_1, до даної ліцензії ліцензіату ОСОБА_3 видана ліцензійна картка серії АА НОМЕР_3
Судом встановлено, що 03.04.2012 року ОСОБА_3 змінив ім'я на ОСОБА_2. Вказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про зміну імені.
З наявного в матеріалах справи листа від 20.04.2012 року за вх. №935 слідує, що ліцензіат ОСОБА_3 повідомив Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Волинській області про те, що в процесі провадження господарської діяльності відбулися зміни даних, зазначених у документах, що подавались до заяви про видачу ліцензії , а саме прізвище та ім'я ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_2. При цьому 23.04.2012 року ОСОБА_2 звернувся із заявою №519/ПЛЗ/120423 про переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами 08.06.2012 року ОСОБА_2 видано ліцензію серії АД №НОМЕР_6 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, а саме внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Разом з тим, позивачем, Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області на автомобільний транспортний засіб VOLKSWAGEN LT, реєстраційний номер НОМЕР_1, до даної ліцензії ліцензіату ОСОБА_2 видана ліцензійна картка серії АА №НОМЕР_7
Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що вказана постанова про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. винесена заступником начальника відділу держконтролю Територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області 27.08.2012 року відносно перевізника ОСОБА_3, цивільні права якого, як фізичної особи, припинилися 03.04.2012 року в зв'язку з внесенням актового запису про зміну імені, а також відносно перевізника, який не є суб'єктом прав та обов'язків в сфері автомобільних перевезень з 08.06.2012 року у зв'язку з переоформленням дозвільних документів на надання послуг з перевезення пасажирів автобусами.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження прокурора та представника позивача про необізнаність Територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області щодо зміни відповідачем імені під час винесення постанови про застосування фінансових санкцій 27.08.2012 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем перевізнику було видано ліцензію та ліцензійну картку на ім'я ОСОБА_2 08.06.2012 року.
Суд погоджується з висновками позивача та прокурора про те, що оскільки актом перевірки №055593 від 13.08.2012 року зафіксоване порушення законодавства про автомобільний транспорт, постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржена, тому перевізник повинен понести відповідальність, яка передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме сплатити фінансові санкції у сумі 1700,00 грн.
Однак, в ході з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судом встановлено, що постанова про застосування фінансових санкцій від 27.08.2012 року №148959 Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області винесена відносно перевізника ОСОБА_3, який, на час її прийняття, не був суб'єктом прав та обов'язків в сфері автомобільних перевезень, а тому позовні вимоги про стягнення фінансових санкцій з ОСОБА_2, застосованих даною постановою, суд вважає безпідставними.
Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На думку суду, позивачем не доведено та не обґрунтовано вимоги про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. з ОСОБА_2, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", суд
В задоволенні адміністративного позову Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області Міністерства транспорту та зв'язку України до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський