вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 жовтня 2012 р. (15:11) Справа №2а-10408/12/0170/30
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Жилич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Феодосійського міського відділу Головного Управління державної міграційної служби України в АР Крим
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації військової частини 09882.
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 25.04.2003 року,код підрозділу 232-014;
від відповідача - не з'явився;
третя особа - не з'явилась.
Суть спору: ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Сектора громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб в м. Феодосії ГУ МВС України в АР Крим (далі - Відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача у відмові ОСОБА_1 на його зняття з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_3
- зобов'язання відповідача зняти його з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_3
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2012 року замінено первісного відповідача по справі - Сектора громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб в м. Феодосії ГУ МВС України в АР Крим, належним відповідачем - Феодосійським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу за його заявою у знятті з реєстрації за місцем проживання, у зв'язку з непред'явленням документів, передбачених ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", оскільки ОСОБА_1 є громадянином Росії, паспорт громадянина України ніколи не отримував.
Справа розглядалася судом 03.10.2012 року, 15.10.2012 року.
У судове засідання 03.10.2012 року позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Судом відкладено розгляд справи до 15.10.2012 року.
Позивач у судовому засіданні 15.10.2012 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 15.10.2012 року не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Третя особа у судове засідання не прибула, надала суду заяву, в якій просила суд задовольнити позовні вимоги позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 25.04.2003 року отримав паспорт, виданий органами внутрішніх справ Приморського округа м. Новоросійська, Краснодарського краю, Російської Федерації; місце народження: с. Меловоє Бериславського району Херсонської області, Україна (а.с.7).
Згідно довідки комендатури гарнізону м. Феодосії Ф№5 за №671 від 22.01.1997 року позивач - старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на дійсній військовій службі у Збройних Силах Російської Федерації(а.с.8). Цей факт підтверджується записами у посвідченні НОМЕР_2
19.08.1999 року позивачу та його родині із трьох осіб було надано ордер за №488 на трьохкімнатне жиле приміщення - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.
На підставі ордеру на квартиру позивача та членів його родини зареєстровано у вказаній вище квартирі, що підтверджується відміткою у паспорті (зв. бік а.с.8), особовим рахунком НОМЕР_3
У зв'язку із звільненням у запас по організаційно штатним заходам та переїздом на постійне місце проживання до Російської Федерації, ОСОБА_1 08.09.2012 року звернувся до Начальника Феодосійського ГО ГУДМС України в АР Крим із заявою про його зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3
13.09.2012 року листом Феодосійського міського відділу Головного Управління державної міграційної служби України в АР Крим вих. №01-17/410 (а.с.6) позивачу відмовлено у знятті з реєстрації та повідомлено, що зняття з реєстрації ОСОБА_1 не надається можливим на підставі ст.7 Закону України №1382-ІV від 11.12.2003р "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", яка передбачає, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви (затвердженої Постановою КМУ від 28.07.2004 року №985 при наданні паспорта, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення на проживання, посвідчення біженця, свідоцтва про народження, свідоцтва про приналежність до громадянства України, судового рішення, яке набрало законної сили (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою).
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон України № 1382).
Відповідно до ст. 7 Закону України №1382-ІV від 11.12.2003р "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть;паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;інших документів, які свідчать про припинення:підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.
У відповідності до матеріалів справи, до суду не надано доказів наявності у позивача паспорту громадянина України. Натомість ОСОБА_1 надав суду паспорт громадянина Російської Федерації.
У відповідності до ст.7 Закону України №1382 відсутність паспорта, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення на проживання, посвідчення біженця, свідоцтва про народження, свідоцтва про приналежність до громадянства України, судового рішення, яке набрало законної сили (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою не є підставою для відмови для зняття з реєстраційного обліку.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 7 Закону України №1382-ІV від 11.12.2003р "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", подання особою заяви про зняття з реєстрації є достатньою умовою для проведення зняття заявника з реєстрації, та наявність такої заяви виключає необхідність вимагати наданні інших документів, як підставу для зняття особи з реєстрації за місцем проживання.
Отже, Феодосійським міським відділом Головного Управління державної міграційної служби України в АР Крим неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у знятті його з реєстрації.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач не довів, що діяв неупереджено, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини постанови, повний текст якої складено 19.10.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Феодосійського міського відділу Головного Управління державної міграційної служби України в АР Крим у відмові ОСОБА_1 зняття його з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_3
3. Зобов'язати Феодосійський міський відділ Головного Управління державної міграційної служби України в АР Крим зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_3
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 107,30 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду
Суддя Суворова С.В.