15 січня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Мельника Ю.М.
секретаря судового засідання: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки Ігоря Олександровича.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. задоволено.
Визнано неправомірною та скасовано постанову від 06 серпня 2012 року, винесену державним виконавцем підрозділу ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Дудкою І.О. про закінчення виконавчого провадження.
Не погодившись з ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області подав апеляційну скаргу. Вважають, що дана ухвала винесена за неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню.
Вказують, що судом першої інстанції не замінено особу відповідача, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 06 серпня 2012 року винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області, а ухвалою задоволено скаргу подану на постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області.
Зазначають, що з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що розгляд скарги відбувався відповідно до вимог ЦПК України, а справа № 2а - 4888/09 Рівненським міським судом Рівненської області за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне розглядалась в межах КАС України.
Крім того вказує, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням правил предметної підсудності. Скаржником оскаржуються дії посадової особи органу Державної виконавчої служби, який є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України щодо виконання повноважень наданих Законом України «Про виконавче провадження», така
скарга повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства згідно Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи й те, що позовна заява
Провадження №22ц-787/93/2013 Головуючий у суді 1 інстанції: Діонісьєва Н.М.
Доповідач : Демянчук С.В.
ОСОБА_1, за якою видано виконавчий лист, розглядалась судом першої інстанції в порядку адміністративного судочинства. Тому суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Просили скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року та закрити провадження в справі.
У судовому засіданні представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася. Про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Колегія суддів , перевіривши доводи апеляційної скарги, пояснення представника, матеріали справи, правильність застосування судом норм процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу на дії державного виконавця суд першої керувався положеннями ЦПК України.
Однак з таким висновком погодитися не можна, оскільки він не відповідає закону та не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи.
Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною 2 статті 384 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Разом з цим, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина 1 статті 15 ЦПК України).
Так, завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У п. 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 встановлено, що усі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, належать до адміністративної юрисдикції і за компетенцією мають бути розглянуті адміністративними судами (п.п. 1, 2, 7 ст. 3, ч. 1 ст. 17 КАС України).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, вирішуючи зазначену справу за правилами ЦПК України суд першої інстанції належним чином не звернув уваги на те, що скарга на дії державного виконавця по виконанню судового рішення, ухваленого в адміністративній справі, відносить до компетенції адміністративних судів і підлягає розгляду та вирішенню у порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205 і 207 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 310 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області задовольнити .
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2012 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: С.В. Демянчук
Судді : С.О. Гордійчук
Ю.М.Мельник