15 січня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Мельника Ю.М.
секретаря судового засідання: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2012 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 134723,40 грн., із них 112544,86 грн.- тіло кредиту, 15405,31 грн. - відсотки, 6773,23 грн. - комісія за ведення кредиту.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" судове мито в розмірі 1347, 23 грн.
Не погодившись з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2012 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, суд першої інстанції при постановленні зазначеного рішення дійшов неправильного висновку стосовно того, що ПАТ «Дельта Банк»набув права вимоги по кредитному договору № 314/ФКВ-07 від 29 жовтня 2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк»та при постановленні рішення поза увагою суду першої інстанції залишились факти згідно яких оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Вказує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги заперечення відповідача про те, що відповідно до договору про передачу актів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк»на користь ПАТ «Дельта Банк»від 30 червня 2010 року АТ «Дельта Банк»не набув права вимоги по кредитному договору № 314/ФКВ-07 від 29 жовтня 2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк».
Зазначає, що 21 січня 2010 року Постановою правління НБУ № 19 відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації ТОВ «Український промисловий банк», тоді як договір про передачу активів було укладено 30 червня 2010 року, тобто через більш як півроку після відкликання банківської ліцензії.
Крім того вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що виходячи зі змісту п. 4.8 договору про передачу активів сторони не передбачали можливість передачі __________________________________________________________________________________________
Провадження №22ц-787/62/2013 Головуючий у суді 1 інстанції: Ореховська К.Е.
Доповідач : Демянчук С.В.
обов'язку направлення повідомлення боржнику про передачу права вимоги будь-якій третій особі, окрім того представлений суду лист не зареєстрований, без дати його видачі й не містить додатків таких як копія договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТРВ «Укрпромбанк»на користь ПАТ «Дельта Банк»від 30 червня 2010 року та додатку № 2 від 30 червня 2010 року.
Просила скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ПАТ «Дельта Банк»вказують на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, яку просять відхилити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів.
Представник ПАТ "Дельта Банк", заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та безпідставність доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 314/ФКВ-07, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 25 349,00 дол. США з розрахунку 7,49 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 29 жовтня 2007 року по 28 жовтня 2013 року.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк»та Національним
банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ
«Укрпромбанку»на користь АТ «Дельта Банку».
Належним чином ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором від 29 жовтня
2007 року не виконував внаслідок чого відповідно до наданих позивачем розрахунків
утворилася заборгованість в розмірі 134723 ,40 грн., що складається з 112544,86 грн. суми
заборгованості по кредиту, 15405,31 грн. суми заборгованості за відсотками, 6773,23 грн.
сума комісій, передбачених договором..
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 526, 527, 530
ЦК України та дійшов вірного висновку про наявність у позивача права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 314/ФКВ-07 від 29 жовтня 2007 року між ТзОВ
«Український промисловий банк»та ОСОБА_1.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 2 ст. 527 ЦК України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно договору про передачу активів та кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" на користь "Дельта Банку" від 30 червня 2010 року "Дельта Банк" та "Укрпромбанк" зобов'язані письмово повідомити боржників про направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою "Дельта Банком" та "Укрпромбанком" в усіх істотних аспектах впродовж 5 робочих днів з дати укладення цього договору.
Повідомлення, вказані в п. 4.8.1 цього договору, направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення. Направлення вказаних повідомлень здійснюється за рахунок "Дельта Банку".
Листом-попередженням № 4414 від 15 квітня 2011 року «Дельта Банк» повідомив ОСОБА_1про передачу активів та кредитних зобов'язань зобов'язань ТОВ „Укрпромбанк" на користь АТ „Дельта Банк" (а.с.20).
Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь АТ "Дельта Банку" від 30 червня 2010 року ТОВ "Укрпромбанк" передав АТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого АТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Український промисловий банк" як кредитора у зазначених зобов'язаннях.
Згідно п. 4.2. вищезазначеного договору внаслідок передачі "Укрпромбанком" ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників "Дельта Банку" переходить (відступається) право вимагати (замість "Укрпромбанку") від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4.3. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" на користь "Дельта Банку" від 30 червня 2010 року, "Дельта Банку" у власність переходять (відступаються) права вимоги за зобов'язаннями, визначеними в пп. 1.7., 4.1. цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент передачі прав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного договору до позивача також перейшло право вимоги і за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем права вимоги як нового кредитора, за укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 кредитним договором.
Безпідставними є і доводи апелянта про те, що активи за вказаним договором передавалися в порушення закону та безоплатно.
Встановлено, що трьохстороння угода про передачу активів проводилася Національним Банком України в відповідності до спеціального Закону "Про банки та банківську діяльність" № 2121-111, зокрема з дотриманням ст.ст.1, 16, 87, 92, та з дотриманням засад та порядку продажу активів банку ліквідатором, передбачений Постановою Правління Національного Банку України № 369 від 28.08.2001 року "Про затвердження положення про застосування Національним Банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", якою передбачено процедуру продажу майна /активів/ банку./ глава 14 розділ У1 /. З розділу 9, 10 зазначеного Договору про передачу активів вбачається, що було визначено оціночну вартість активів та встановлено порядок розрахунку позивача та ТОВ "Укрпромбанком".
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких підстав судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: С.В. Демянчук
Судді : С.О. Гордійчук
Ю.М. Мельник