Справа № 22-ц-6639/12 Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.
Провадження № 22-ц/780/286/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.
Категорія 46 16.01.2013
Іменем України
16 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі Цицюрському А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Вишеньківської сільської ради про визнання права власності на самочинні побудови, -
встановила:
У липні 2010 року ОСОБА_3звернувся до суду з позовом до Вишеньківської сільської ради про визнання права власності на самочинні побудови. Позов обгрунтовував тим, що йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка площею 0,175 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, що розташована в АДРЕСА_1. Протягом 2010 року на вказаній земельній ділянці він збудував житловий будинок (А2), підвал під жилим будинком (А 1-І), будинок охоронника (Б), гараж (В), баню (Г), альтанку (Д), погріб під частиною будівлі (Є), сарай (Ж), ґанок (а-1), ґанок (а-2), приямок (а-3), приямок (а-4), приямок (а-5), приямок (а-6), вхід до підвалів (а-7), яма вигрібна (Л).
Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1.
Позивач одержав висновок відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації від 11.06.2010 року щодо відповідності забудови земельної ділянки будівельним нормам і правилам, санітарним і протипожежним нормативам, дотримання нормативних відстаней відносно червоних лінії вулиці. Проведено технічний огляд індивідуального житлового будинку про що складено звіт № 34, відповідно до якого технічний стан будинку добрий і можливе подальше використання споруди за функціональним призначенням.
Позивач просив визнати за ним право власності на самочинно побудований житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 0,1750 га.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати за позивачем право власності на самочинно побудований житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 0,1750 га, яка належить позивачу.
На рішення суду апеляційну скаргу подав ОСОБА_2, який не був залучений до участі у справі. Апелянт посилається на те, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, що визнаний власністю позивача, належала ОСОБА_4, з якого на користь ОСОБА_2 рішенням суду стягнуті кошти в сумі 1913982 грн. Щоб уникнути звернення стягнення на земельну ділянку ОСОБА_4 подаруав земельну ділянку ОСОБА_5 а ОСОБА_5 продав її ОСОБА_3 Зазначені договори відчуження земельної ділянки визнані недійсними рішеннями суду.
Апеляційну скаргу необхідно задоволити з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд послався на те, що здійснене позивачем самочинне будівництво не порушує права інших осіб, тому за позивачем необхідно визнати право власності на самочинно збудований будинок.
З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі та матеріалах справи.
Суд у рішенні зазначив, що на підставі державного акта серії ЯБ №278064 від 09.03.2005 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням будівництво та обслуговування жилого будинку, що розташована в АДРЕСА_1.
Проте, з наявного у справі державного акта на право власності на земельну ділянку від 9.03.2005 року вбачається, що державний акт виданий ОСОБА_4.
На вказаному державному акті здійснені відмітки нотаріусів про те, що 18 червня 2009 року ОСОБА_4 подарував земельну ділянку ОСОБА_5 та що 1 квітня 2010 року ОСОБА_5 продав земельну ділянку ОСОБА_3
З приєднаних до апеляційної скарги копій договорів вбачається, що на підставі договору дарування від 18 червня 2009 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1750 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Петрівське.
На підставі договору купівлі-продажу від 1 квітня 2010 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_3 вказану земельну ділянку.
Суд у рішенні зазначає, що на вказаній земельній ділянці протягом 2010 року позивач, здійснив самочинне будівництво житлового будинку.
Проте, Бориспільським РБТІ 22 квітня 2010 року виготовлено технічну документацію на самовільно побудований будинок на ім'я ОСОБА_3
Суд не врахував та не дав оцінки тим обставинам, що технічний паспорт на будинок виготовлений на ім»я позивача через 21 день після придбання позивачем земельної ділянки, хоча у договорі купівлі-продажу земельної ділянки зазначено, що на відчужуваній земельній ділянці не розташовано нерухоме майно.
Суд не з»ясував з якого часу позивач набув право власності на земельну ділянку, ким і коли здійснено самочинне будівництво.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2011 року, визнаний недійсним доровір дарування земельної ділянки від 18 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
У вказаному рішенні суду зазначено, що даний договір земельної ділянки укладений для приховування передачі об»єкта самочинного будівництва у власність іншій особі.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року визнаний недійсним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки від 1 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки позивач не є власниклм земельної ділянки, на якій здійснене самочинне будівництво, то відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на самочинно збудований будинок.
Рішенням Святошинського районного суду від 18 лютого 2010 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто 1 913 982 грн.
Тому оскаржуване рішення суду, яким за ОСОБА_3 визнане право власності на будинок, збудований на земельній ділянці, що належить ОСОБА_4 стосується прав ОСОБА_2
З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. 309, 316 ЦПКУкраїни, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 в позові до Вишеньківської сільської ради про визнання права власності на самочинні побудови.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді