Справа №1706/204/12
23 листопада 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі Пінчук О.М.,
за участю прокурора Бризицької А.А.,
та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Будимля Дубровицького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти середньої, невійськовозобов'язаного, раніше несудимого, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючого, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, урядових нагород немає,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти середньої, невійськовозобов'язаного, раніше несудимого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, урядових нагород немає,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти неповної вищої, допризовника, раніше несудимого, неодруженого, непрацюючого, урядових нагород немає,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.В.Озери Дубровицького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти середньої, невійськовозобов'язаного, раніше несудимого, одруженого, на утриманні п'ятеро малолітніх дітей, непрацюючого, урядових нагород немає,
по ч.2 ст.187 КК України, з подальшою перекваліфікацією на ч.1 ст.187 КК України,
Органами досудового слідства підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст.187 КК України в тому, що 06 грудня 2011 року, приблизно о 14 год., на дорозі сполученням Будимля-Переходичі, неподалік с.Будимля Дубровицького району, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які теж перебували у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись автомобілем марки "Опель Вектра", без реєстраційних номерів, умисно, здійснили напад на автомобіль марки "Форд Транзіт", що виразилось в його примусовій зупинці. Після чого, підсудний ОСОБА_3 спільно з підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшовши до зупиненого ними автомобіля, поєднавши свої дії з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я, а саме підсудний ОСОБА_3 погрожуючи мисливською рушницею марки "ИЖ-18 Е", належною підсудному ОСОБА_6, заволоділи грошима в сумі 60 грн., належними ОСОБА_7, котрий знаходився у автомобілі марки "Форд Транзіт", чим заподіяли останньому майнову шкоду на вказану суму.
Захисник ОСОБА_1 просить змінити кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ст.198 КК України, як заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, так як підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не приймали участь у вимаганні грошових коштів, а тільки після вчинення злочину витратили грошові кошти завідомо одержані злочинним шляхом.
Захисник ОСОБА_2 просить змінити кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 на ч.1 ст.189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою пошкодження чи знищення майна, а підсудного ОСОБА_4 на ст.198 КК України, як заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Будучи допитаними в ході судового слідства підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали фактичні обставини вчиненого злочину, заперечивши їх кваліфікацію за ч.2 ст.187 КК України.
Підсудний ОСОБА_3 показав, що 06 грудня 2011 року приблизно о 10 год. він заїхав додому до свого знайомого ОСОБА_4, жителя с.Переходичі. До нього заїхав на своєму автомобілі марки "Опель Вектра" темно-синього кольору. Даний автомобіль є незареєстрований, так як він його придбав приблизно місяць тому назад у незнайомих йому чоловіків, однак його влаштовувала ціна і марка даного автомобіля. З ОСОБА_4 він товаришує, і разом з ним взявши горілки, поїхали розпивати в сторону хутора "Осьодруш", що розташований між селами В.Озера та Будимля Дубровицького р-ну. Так вони поїхали до мосту, через річку Льва по дорозі яка веде до с.В.Озера. По дорозі домовились по мобільному телефону із спільними знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про зустріч. Із вказаними хлопцями вони зустрілись в урочищі "Осьодрош". Коли вони з ними зустрілись, то з'ясувалось, що ті йдуть на полювання. У ОСОБА_6 була одноствольна гладкоствольна мисливська рушниця марки "ИЖ-18" та знаходилась в автомобілі. Так як у нього з ОСОБА_4 в автомобілі була горілка, то вони вчотирьох почали її розпивати, зупинившись біля дороги. Однієї пляшки горілки їм виявилося мало і коли біля них призупинився автомобіль "Форд" із-за вибоїн на дорозі, то ОСОБА_5, у осіб, які були у автомобілі "Форд", попросив 10 грн. на пиво та цигарки. Водій автомобіля "Форд" відповів, що такого у них нема та поїхав далі. Він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще допили горілку і він, сівши за кермо автомобіля "Опель Вектра", разом з останніми, попрямували в с.Переходичі, де всі вони проживають. Так як його напрям руху співпадав з напрямом руху автомобіля "Форд", як йому про це стало відомо пізніше, він обігнав даний автомобіль і зупинився на мостку через канаву і побачив, що одночасно зупинився і автомобіль "Форд", який рухався позаду. Тоді він вийшов з автомобіля, взявши із собою рушницю, та підійшов до автомобіля "Форд". В цей час до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 попросив у пасажирів автомобіля "Форд" 50 грн. Потерпілий ОСОБА_7 дістав 60 грн. купюрами по 20 грн. і віддав ОСОБА_4 Отримавши гроші, він подякував за це заготівельникам і запропонував їм забрати 20 грн. назад, проте потерпілий відмовився їх забрати. Після цього він разом з пасажирами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поїхав додому в с.Переходичі Рокитнівського району.
Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали аналогічні покази.
Так, підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечують, що 06 грудня 2011 року вчинили розбій, однак наполягають на тому, що їхні дії, які виразилися у розбої, не вчинялися за попередньою змовою групою осіб.
Будь-яких доказів, які б спростували ці пояснення підсудних, слідством не здобуто, разом з тим, сукупністю інших доказів, в тому числі здобутих в ході судового розгляду справи, показання підсудних підтверджено у вчинені дій, передбачених ч.1 ст.187 КК України, однак суд критично відноситься до перкваліфікації дій підсудного ОСОБА_3 з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.189 КК України та підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ч.2 ст.187 КК України на ст.198 КК України.
Крім того, з показів потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що 06 грудня 2011 року, він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11, жителями смт.Любар на автомобілі марки "Форд Транзіт"синього кольору, яким керував ОСОБА_10 по дорученню, вирішили та поїхали в Рівненську область з метою закупівлі ВРХ. Заїхавши в с.Карпилівку Сарненського району, вони купили за 2500 гривень бичка і поїхали в с.В.Озера, а звідти прямо в с.Будимля, Дубровицького району. По дорозі до с.Будимля в с.В.Озера біля дороги стояв автомобіль марки "Опель Вектра" темно-синього кольору, а біля нього стояли четверо осіб чоловічої статі. Коли вони проїжджали по дорозі, то один з них запитав чи є у них пиво, сигарети та гроші, але вони сказали, що не має та поїхали далі. Проїхавши декілька метрів не доїжджаючи містка, що біля лісового масиву с.Будимля, підсудні обігнали їх та зупинилися на містку так, що об'їхати їх було неможливо і вони зупинились перед ними. З їхнього автомобіля в той час вийшов ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 а четвертий їхній товариш залишився в автомобілі. ОСОБА_4 попросив 50 грн. У одного з чоловіків була рушниця. Тоді він дістав 60 гривень та віддав їх ОСОБА_4 і вони поїхали з даного місця. Про дану подію він відразу повідомив до міліції по мобільному телефону, тому що при ньому знаходилася значно більша сума грошей, близько 30000 грн. Аналізуючи ці події сьогодні, він рахує, що дії підсудних виникли спонтанно.
Свідок ОСОБА_10 дав суду аналогічні покази.
Показами свідка ОСОБА_11 (а.с.39) оголошеними та перевіренеми у судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 06 грудня 2011 року приблизно о 16 год. до нього на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_3, житель с.Переходичі Рокитнівського району та попросив, щоб він приніс йому щось поїсти. ОСОБА_3 сказав, що у нього поломався автомобіль. Про вчинення злочину ОСОБА_3 йому нічого не розповідав.
З протоколу огляду місця події від 06.12.2011 року (а.с.5) в ході якого було оглянуто та вилучено належну ОСОБА_6 мисливську рушницю.
З протоколу огляду місця події від 07.12.2011 року (а.с.7) в ході якого було оглянуто та вилучено належний ОСОБА_3 незареєстрований автомобіль марки "Опель-Вектра".
Згідно висновку експерта №2-19 від 19.01.2012 року (а.с.174-176), де зазначено, що рушниця, вилучена 06.12.2011 року у ОСОБА_6 в с.Переходичі Рокитнівського району Рівненської області являється вогнепальною зброєю - одноствольною, гладкоствольною мисливською рушницею 12-го калібру моделі ИЖ-18Е НОМЕР_2.
Дана мисливська рушниця виготовлена промисловим способом та призначена для стрільби мисливськими патронами 12-го калібру.
Дана мисливська рушниця придатна до стрільби.
Отже, суд не може погодитися із запропонованою захисниками перекваліфікацією злочину виходячи з наступного.
Як зазначено в абз.5 п.12 ПостановиПленуму Верховного Суду України №№10 від 06.11.2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" при розмежуванні вимагання і грабежу чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.
Як вбачається з матеріалів справи підсудні як на досудовому слідстві так і в ході судового засідання давали послідовні та узгоджені між собою покази, так як вони пояснювали, що вимога передати гроші не була спрямована на майбутнє, що свідчить про те, що у діях підсудних наявні кваліфікуючі ознаки розбою.
Таким чином, суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу - розбій, так як злочинні дії підсудних хоча і співпадають у місці й часі, але не пов'язані між собою спільністю їхніх дій і єдністю умислу, а тому не становлять співучасті. Домовленість на спільне вчинення розбою повинна мати місце до початку вчинення злочину, тобто до виконання тих дій, що утворюють об'єктивну сторону розбою.
У відповідності до вимог п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.
Враховуючи те, що доказів, які б спростовували покази підсудних у справі відсутні, не здобуто їх і в ході судового слідства, тому відсутні будь-які підстави розглядати в їх діях попередню змову на вчинення злочину.
Таким чином, оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудних необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу та визнати підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у вчиненні даного злочину.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 визнається судом вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_3, суд враховує його позитивну характеристику по місцю проживання, визнання вини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4 визнається судом вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_4, суд враховує його позитивну характеристику по місцю проживання, визнання вини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 визнається судом вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_5, суд враховує його позитивну характеристику по місцю проживання, визнання вини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_13 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_13 судом не встановлено.
Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_13, суд враховує його позитивну характеристику по місцю проживання, визнання вини та приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 час його утримання під вартою з 08.12.2011 року по 23.11.2012 року включно.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти негайно в залі суду.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 час його утримання під вартою з 08.12.2011 року по 23.11.2012 року включно.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти негайно в залі суду.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_6 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази:
автомобіль марки "Опель-Вектра", кузов НОМЕР_1 - конфіскувати в прибуток держави;
мисливську рушницю марки "ИЖ-18 Е" НОМЕР_2 - конфіскувати в прибуток держави.
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду З.С.Сидоренко