Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 416/196/2012
Номер провадження 2/416/219/2012
04 грудня 2012 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді: Іванова С.М.
при секретарі: Гурській Є.Ю.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: Задорожного Є.В., Жукової Є.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ремонт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що 29.10.2010 року з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. На виробничій дільниці з поточних ремонтів збагачувального обладнання РЗФ-2 ТОВ „ПРОМРЕМОНТ" в результаті монтажних робіт з встановлення бочки біля зумпфа насосу 195-8 Грк., використовуючи ручну таль МТМ -1,6, яка була закріплена за зливний трубопровід, при натяжінні троса талі, зливна труба відірвалася по зварному шву та травмувала спину останньому про що було складено акти про нещасний випадок за формою Н-1 та про розслідування нещасного випадку за формою Н-5. З 29.10.2010 року позивач перебував на лікарняному. Загальна тривалість розладу здоров'я становила більше 60 днів, а отже його травма є тяжкою. Також зазначив, що в акті про розслідування нещасного випадку невірно зазначено його діагноз, який при обстеженні Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею ім. І.І. Мечникова становить: "Последствие производственной травмы от 29.10.2010 г. в виде перелома нижних суставных отростков L 5 позвоночника. Посттравматический спондиллистез L 5 1-й степени. Пояснично-крестцовая полирадикулопатия Л5-С1 слева. Люмбоишиалгия. Статико-динамические нарушения функции позвоночника 2-й степени". До того ж зазначив, що нещасний випадок стався 29.10.2010 року, тоді як акти про нещасний випадок та розслідування нещасного випадку були складені 11.11.2010 року, тобто з порушенням встановленого Порядку. На підставі вказаного позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виявилась у втраті здоров'я та працездатності, втраті спокою та роботи, відмові від повсякденного способу життя та відпочинку і яку останній визначає у сумі 50 000 грн. які і просить стягнути з відповідача. При цьому представник зазначив, що позивача не визнано інвалідом та не встановлено ступінь втрати працездатності.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, зазначивши, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду, який згідно норм КЗпП України становить 3 місяці з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Також вказали, що позивач, згідно листка непрацездатності хворів лише 17 календарних днів, з яких 11 були робочі, а саме з 29.10.2010 року по 14.11.2010 року, таким чином отримавши легку травму на виробництві, а сам факт заподіяння моральної шкоди є недоведеним. При цьому зазначили, що позивача не визнано інвалідом та не встановлено ступінь втрати працездатності. З роботи останній звільнився за п. 1 ст. 36 КЗпП України і на даний час працює охоронником. На підставі зазначеного в задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останніх.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 з 01.12.2009 року по 10.11.2011 року працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Промисловий ремонт" на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на дільниці по ремонту збагачувального устаткування (а.с.6, 91). 29.10.2010 року з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. На виробничій дільниці з поточних ремонтів збагачувального обладнання РЗФ-2 ТОВ „ПРОМРЕМОНТ" в результаті монтажних робіт з встановлення бочки біля зумпфа насосу 195-8 Грк., використовуючи ручну таль МТМ -1,6, яка була закріплена за зливний трубопровід, при натяжінні троса талі, зливна труба відірвалася по зварному шву та травмувала спину останньому про що було складено акти про нещасний випадок за формою Н-1 та про розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 10.05.2011 року в яких було зазначено діагноз: „Закрита травма грудини, ушиб грудної клітини зліва, ушиб лівої легені" (а.с.95-103). За висновками комісії особами дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку є слюсар черговий ОСОБА_4, який порушив п. 3.1 та п. 3.21 „Інструкції № 1 з охорони праці для слюсаря чергового ТОВ „ПРОМРЕМОНТ", механік виробничої дільниці з поточних ремонтів РЗФ-2 ТОВ „ПРОМРЕМОНТ" ОСОБА_5, порушивши п. 2.14 Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на зазначеному підприємстві та начальник виробничої дільниці з поточних ремонтів збагачувального обладнання РЗФ-2 ТОВ „ПРОМРЕМОНТ" ОСОБА_6, порушивши п. 2.15 Посадової інструкції. З 29.10.2010 року по 14.11.2010 року у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та його наслідками позивач перебував на лікарняному, тобто 17 календарних днів, з яких 11 були робочі, що підтверджується листком непрацездатності серії АВЛ № 319244 (а.с.18).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України на власника або уповноважений ним орган покладається забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зі змінами визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.
Приписами ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З урахуванням зазначеного та враховуючи що Товариство з обмеженою відповідальністю „Промисловий ремонт" в порушення діючого законодавства не створило нешкідливі і безпечні умови праці для своїх працівників, не виконувало передбачені законами і нормативними актами норми і правила охорони праці, суд приходить до висновку, що останнє є винним у заподіянні моральної шкоди позивачу.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з приписів ст. 23 ЦК України відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей та потреб потерпілого, або можливості їх реалізації тощо, а також пунктів 5, 9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно яких, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Виходячи з принципів розумності і справедливості та з урахуванням тих душевних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності, а саме з 29.10.2010 року по 14.11.2010 року (тобто 17 календарних днів, з яких 11 були робочі) і беручи до уваги винні дії самого позивача який порушив п. 3.1 та п. 3.21 „Інструкції № 1 з охорони праці для слюсаря чергового ТОВ „ПРОМРЕМОНТ", а також враховуючи що позивача не визнано інвалідом, не встановлено ступінь втрати працездатності, а ступінь отриманих травм є легкою, з роботи останній звільнився самостійно (п. 1 ст. 36 КЗпП України), що не пов'язано з отриманою травмою і на даний час працює охоронцем (даний факт визнається сторонами, а тому не потребує доказування), суд вважає що сума для відшкодування моральної шкоди позивачу буде достатньою у розмірі 2500 грн.
Не приймаються судом до уваги твердження представника позивача щодо невірного діагнозу отриманого внаслідок травми, тому як останній відображено в актах про нещасний випадок за формою Н-1 та про розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 10.05.2011 року, які не оскаржувались. До того ж діагноз на який посилається представник позивача, як на правильний, було встановлено позивачу при проходженні обстежень та лікування вже в 2011 році при цьому у виписному епікризі зазначено, що хворим останній себе вважає близько 3-х років (а.с.21).
Суд також не враховує твердження представника позивача, що його лікування пов'язане з травмою, відбувалося більше ніж 60 днів і отримана травма є тяжкою, тому як останнє спростовується письмовими матеріалами справи, а саме довідкою міської лікарні № 17 (а.с.90) та копіями листків непрацездатності в яких, окрім одного, в розділі причина захворювання зазначено: "Загальне захворювання" (а.с.16-20).
Критично оцінюються судом і твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду, який згідно норм КЗпП України становить 3 місяці з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, як такі що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодження здоров'я або смертю. Немає застережень щодо існування такого строку і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.03.1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати (судовий збір), суд виходить з приписів ст. 88 ЦПК України і узв'язку з частковим задоволенням вимог позивача стягує останній з відповідача на користь держави, тому як позивача при зверненні до суду було звільнено від його сплати.
Керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, п. 3 ч. 1 ст. 268, 1168 ЦК України ст.ст. 3, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ремонт", треті осби, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ремонт" на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ремонт" на користь держави судовий збір у сумі 107,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.М.Іванов