Рішення від 15.01.2013 по справі 5021/1888/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

15.01.13 Справа № 5021/1888/12.

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод

кольорових металів», м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Глухівський завод

«Електропанель», м. Глухів, Сумська область

про стягнення 484 грн. 05 коп.-

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Вардзелова О. В. (довіреність б/н від 02.01.2013 р.)

від відповідача: Євтушенко О. В. (довіреність б/н від 08.01.2013 р.)

При секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору: позивач подав позов, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 9 369 грн. 47 коп. за Договором поставки № ПР-11/03/2012 від 01.02.2012 р., з яких 8 885 грн. 42 коп. сума основного боргу, 484 грн. 05 коп.- пені, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В судове засідання позивачем було заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, оскільки сума основного боргу в розмірі 8885 грн. 42 коп. сплачена відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 484 грн.05 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Суд, враховуючи право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, приймає подану заяву до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому факт поставки продукції визнав в повному обсязі та зазначив, що ним 07.12.2012 р. погашено суму основного боргу в сумі 8885 грн. 42 коп., тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд встановив:

14 грудня 2011 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 113/11.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець приймати й оплачувати продукцію у відповідності з додатками до даного договору: двосторонніми специфікаціями до договору та/або Накладними Постачальника ( а.с. 6).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами Договору, Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на суму 26 885 грн. 42 коп., про що свідчить видаткова накладна № 6582 від 22.08.2012 року (а.с. 11).

Відповідно до п. 4 Специфікацій, оплата вартості продукції здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки продукції ( а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що поставлену позивачем продукцію було отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю № 631 від 21.08.2012 року (а.с. 10).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену продукцію і станом на 22.11.2012 року сума заборгованості становить 8 885 грн. 42 коп.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем була погашена сума основного боргу, яка є предметом спору в даній справі у сумі 8885 грн. 42 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 2597 від 07.12.2012 р. ( а.с. 33).

Наданий в судове засідання відповідачем відзив № 01/08 від 14.01.2013 р. на позовну заяву суд не може прийняти до уваги як належний доказ сплати боргу, оскільки на зазначеному документі відсутні підпис уповноваженої особи від відповідача та печатка останнього, про що господарським судом складено відповідний акт ( а.с. 35).

Однак, факт сплати основного боргу підтверджується представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу у розмірі 8885 грн. 42 коп., яка є предметом спору в даній справі погашена відповідачем в повному обсязі, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В обгрунтування позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що відповідачем поставлену продукцію отримано в повному обсязі, без будь-яких зауважень щодо її кількості чи якості, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за поставлену продукцію.

Згідно з п. 7.2 договору, у разі несвоєчасної оплати Покупцем продукції у строки, обумовлені сторонами, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період існування затримки оплати, від вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 484 грн. 05 коп. (а.с. 3).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 484 грн. 05 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Доводи відповідача про неможливість встановлення строку розрахунку за отриману продукцію у зв'язку з відсутністю у нього екземпляру договору № 113/11 від 14.12.2011року та специфікації до нього та не надіслання на його адресу претензії позивачем, суд вважає такими, що не можуть бути покладені в основу висновків суду, оскільки представником відповідача не заперечується факт підписання відповідного договору, тобто обізнаність про його умови, отримання партії товару відповідно до його умов, й навіть здійснено погашення заборгованості за поставлену продукцію.

Крім того, при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Зазначене відповідає роз'ясненням викладеним в Інформаційному листі Вищого Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови оплати за отриманий товар і зобов'язання виконав лише після порушення провадження у справі, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 549 - 552 Цивільного кодексу України, ст. 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення суми основного боргу провадження в справі припинити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Глухівський завод «Електропанель» (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Індустріальна, 7, код 002137618048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, код 36911851) 484 грн. 05 коп. пені, 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.01.2013 року.

СУДДЯ (копія) Ю. А. ДЖЕПА

Попередній документ
28626648
Наступний документ
28626653
Інформація про рішення:
№ рішення: 28626650
№ справи: 5021/1888/12
Дата рішення: 15.01.2013
Дата публікації: 16.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги