79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.01.13 Справа№ 5015/1517/12
За позовом: Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект», м. Львів
До відповідача: Закритого акціонерного товариства проектно-будівельного об»єднання «Львівміськбуд», м. Львів
Про стягнення 121 174,22 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Блажевський П.І. -представник
від відповідача: Сухоцький М.П. - представник
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Торська І.В.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств «Авіокон проект»до Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд» про стягнення 121 174,22 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.05.2012 року у справі №5015/1517/12 позовні вимоги задоволенні повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року у справі №5015/1517/12 в задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд»відмовлено, а рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2012 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012 року касаційну скаргу ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд»задоволено частково, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року та рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2012 року у справі №5015/1517/12 скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Підставами скасування вище зазначених рішення та постанови є те що, судами перших інстанцій не з'ясовано дійсних обставин справи, а саме чи звертався позивач до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, не перевірено відповідність ухвали господарського суду Львівської області від 25.05.2010 року про затвердження мирової вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»та не надано правильну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду.
Ухвалою суду від 15.11.2012 року справа №5015/1517/12 грн. була призначена до розгляду в судове засідання на 28.11.2012 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.
Під час нового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач щодо позовних вимог заперечив з підстав та мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судовому засіданні.
В судовому засіданні 14.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2010 р. затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі № 28/12 за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект»до Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»про визнання недійсними умов п.п.3.1.1, 4.1.1, 1.4 попереднього договору, укладеного 22.07.2008 року між МНВАП «Авіокон проект»та ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд»та посвідченого приватним нотаріусом Репетою О.М. за реєстраційним №2916, розірвання цього договору, стягнення з ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд»на користь МНВАП «Авіокон проект»безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 110 158,39 грн, та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»до Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» про стягнення з МНВАП «Авіокон проект»на користь ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд»21 698,57 грн штрафних санкцій.
Відповідно до тексту затвердженої судом мирової угоди, сторони погодили, що позивач, за умов належного, своєчасного та добровільного виконання умов даної мирової угоди відповідачем:
- відмовляється від позовних вимог про: визнання недійсними умов п.п. 3.1.1., 4.1.1., 1.4. попереднього договору, укладеного 22.07.2008 р. між МНВАП «Авіокон проект»та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд"та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. № 2916, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст. 182 ГК України;
- розірвання попереднього договору, укладеного 22.07.2008 р. між МНВАП "Авіокон проект"та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд"та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. № 2916;
- стягнення з ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд"на користь МНВАП "Авіокон проект"безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 110158,39 грн.
2.2. Сторона 2:
- відмовляється від зустрічних позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 21698,57 грн.; сплаченого державного мита у розмірі 217,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.;
- зобов'язується у термін до 30 червня 2010 року укласти зі Стороною 1 попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: 1-кімнатної квартири № 3, загальною площею 48,7 м.кв., в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Умови даного попереднього договору визначаються Стороною 1 і повинні відповідати положенням даної мирової угоди.
Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе Сторона 2.
- зобов'язується у термін до 30 червня 2011 року укласти зі Стороною 1 договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: 1-кімнатної квартири № 3, загальною площею 48,7 м.кв., в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Продаж даного об'єкту повинен бути здійснений Стороною 2 за ціною 307418,75 грн. (триста сім тисяч чотириста вісімнадцять гривень 75 копійок). Зміна ціни об'єкту, що продається, в сторону збільшення не допускається. Сторони погодили, що сума у розмірі 110158,39 грн. (сто десять тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 39 коп.) повністю сплачена Стороною 1 на користь Сторони 2 відповідно до платіжних доручень № 2052 від 05.08.2008 р., № 3134 від 14.10.2008 р., № 3133 від 14.10.2008 р. Решта суми у розмірі 197260,36 грн. (сто дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят гривень 36 копійок) сплачується Стороною 1 шляхом виконання на користь Сторони 2 будівельно-монтажних робіт на об'єкті: Будівництво будинку по вул. Скрипника у м. Львові, ціною та в строки, погоджені сторонами. Заявка на виконання будівельно-монтажних робіт повинна бути подана Стороною 2 Стороні 1 до 01 жовтня 2010 року.
Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією договору купівлі-продажу несе Сторона 1.
- зобов'язується у термін до 31 липня 2011 року передати проданий об'єкт нерухомого
майна (1-кімнатну квартиру № 3, загальною площею 48,7 м.кв., в будинку по вул. Скрипника
у м. Львові) Стороні 1 по акту прийому-передачі. Об'єкт повинен бути придатним для його
вільного використання Стороною 1;
- зобов'язується у термін до 31 липня 2011 року не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна іншим особам, крім Сторони 1, або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо);
- зобов'язується у термін до 30.06.2010 р. відшкодувати на користь Сторони 1 сплачене
нею державне мито у розмірі 1271,59 грн. та вартість інформаційно-технічних послуг у розмірі
236,00 грн.
Ухвала господарського суду від 25.10.2010 р. у справі № 28/12 сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.
На момент розгляду справи в суді, умови передбачені п. 2.2. даної Угоди, відповідачем не виконані.
Позивач неодноразово надсилав відповідачу вимоги, а саме: вимога про виконання умов мирової угоди, вих. № 127 від 24.03.2010 р.; вимога про сплату заборгованості, вих. № 127 від 07.02.2012р., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Постановою державного виконавця від 05.11.2012 р. відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Львівської області у справі №28/12 від 25.05.2010 р. з мотивів невідповідності виконавчого документа ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Положеннями статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача відмови від позову, визнання відповідачем позову, порядок і умови укладення між сторонами мирової угоди та її затвердження судом.
В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.
Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.(Постанова пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
В силу вимог статті 11 Цивільного кодексу України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на вище викладене, мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст. 629 цього Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Заінтересована сторона (стягувач) не позбавлена права звернутись до господарського суду з позовною заявою про спонукання виконання мирової угоди, оскільки згідно з вимогами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникло неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов: якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх -небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із вказаною нормою кореспондується норма статті 193 ГК України, у якій також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як встановлено судом, ухвала господарського суду Львівської області від 25.05.2010 р. у справі № 28/12 всіх даних, визначених вищенаведеною правовою нормою, не містить.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався на адресу відповідача із вимогами про виконання умов мирової угоди (Вимога № 127 від 24.03.2010 р. та Вимога №127 від 07.02.2012р.). Однак вказані вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не прийнято жодних заходів щодо виконання своїх зобов'язань по мировій угоді.
Позивач звернувся до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у Львівській області про примусове виконання ухвали суду від 025.05.2012 року, однак постановою державного виконавця від 05.11.2012 р. відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Львівської області у справі №28/12 від 25.05.2010 р. з мотивів невідповідності виконавчого документа ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи те, що Закрите акціонерне товариство «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»від виконання умов мирової угоди, затвердженої судом, відмовився, чим порушив права позивача, то останній звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості, у зв'язку з невиконання мирової угоди, тобто з вимогою про спонукання до виконання шляхом примусового стягнення суми заборгованості.
За змістом статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк семи днів з моменту винесення постанови та вказує на те, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання рішення.
Отже, до компетенції державного виконавця відноситься з'ясування відповідності виконавчого документа ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до правової позиції ВГСУ, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.
В матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження з мотивів невідповідності виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами у відповідності до ст. 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволення.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4-5, 33, 34, 35, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд , -
1. В задоволенні первісного позову -відмовити
2. Спонукати Закрите акціонерне товариство «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 238, код ЄДРПОУ 01273906) виконати умови мирової укладеної між Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств «Авіокон Проект»(79035, м. Львів, вул. Січинського, 7, код ЄДРПОУ 23958467) від 25.05.2010 року шляхом стягнення коштів у розмірі 121 174,22 грн.
3. Стягнути Закрите акціонерне товариство «Проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»(79035, м. Львів, вул. Зелена, 238, код ЄДРПОУ 01273906) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон Проект»(79035, м. Львів, вул. Січинського, 7, код ЄДРПОУ 23958467) -2 423,49 грн. судового збору.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.01.2013 року.
Суддя Березяк Н.Є.