Справа № 0513/3654/2012
Дело № 2/0513/1182/2012
17 грудня 2012 року Димитровський міський суд Донецькой області у складі:
головуючого -судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Трифонової І.О., Заговоричевій Н.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
за участю відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя. ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позов до ОСОБА_1 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказали, що 30 липня 1994 року між нею та відповідачем - ОСОБА_3 - був укладений шлюб, зареєстрований у Димитровському відділі РАЦС Донецької області, актовий запис № 221 від 30.07.1994 року. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 05.10.2012 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від шлюбу у них народилося двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею. Під час шлюбу і спільного ведення господарства нею та відповідачем було придбане майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності: спальний гарнітур, вартість якого на час направлення позову до суду 400 грн., (у подальшому, у переліку вказані на час направлення позову до суду), диван, вартість якого на 1800 грн., DVD вартість якого 350 грн.; палас, вартість якого 120 грн., дитячу спальню "Юніор", вартість якої 1200 грн., диван "Малюк", вартість якого 350 грн., комп'ютер, вартість якого 1000 грн., піаніно, вартість якого 300 грн., холодильник, вартість якого 1800 грн., кухонний гарнітур, вартість якого 1700 грн. Крім того, у 2000 році вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1, який був придбаний за 22 600 грн., у 2006 році придбали автомобіль ВАЗ - 21099, вартість якого 15 000 грн.
Позивачка запропонувала наступний варіант розподілу майна, а саме, залишити за нею: будинок за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1, вартістю 22 600 грн. Відповідачу залишити майно на загальну вартість 24 020 грн.
Відповідач не погодився з варіантом розподілу майна запропонованого позивачкою і запропонував свій варіант розподілу майна, а саме визнати за ним, ОСОБА_3 право власності на 1/2 будинку АДРЕСА_1, вартість 1/2 30 000 гривень. Залишити у його власності - машину ВАЗ 21099 вартістю 9 000 гривень Всього майна на суму 39 000 гривень. У власності позивачки, ОСОБА_1 залишити наступне майно: 1/2 будинку АДРЕСА_1, вартість 1/2 30 000 гривень. Крім того, спальній гарнітур вартістю 400 гривень, диван вартістю 1800 гривень, DVD вартістю 350 гривень, палас вартістю 120 гривень, дитячу спальню "Юніор" вартістю 1200 гривень, диван "Малюк" вартістю 350 гривень, комп'ютер вартістю 1000 гривень, піаніно вартістю 300 гривень, холодильник вартістю 1800 гривень, кухонний гарнітур вартістю 1700 гривень. Всього майна на суму 39 020 гривень
У судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на своєму варіанті розподілу майна.
В свою чергу відповідач, та його представник наполягали на своєму варіанті розподілу майна.
Cуд, вислухавши сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи беручи до уваги, що сторони не можуть самостійно розподілити майно, яке являється спільною сумісною власністю подружжя, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя слід задовольнити частково з наступних причин.
Судом встановлено. 30 липня 1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб. Згідно рішення Димитровського міського суду від 05 жовтня 2012 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано. (а. с. 15-16).
Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками дітей вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1. (а. с. 9-10)
Згідно договору купівлі-продажу від 12 травня 2000 року ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_3 купив будинок за адресою: АДРЕСА_1. Згідно реєстраційного посвідчення БТІ у м. Димитров та технічного паспорту, будинок за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 про що зроблено відповідний запис у реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 538 стор. 159 (а. с. 11, 13, 17-19).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки ВАЗ модель 210990, реєстраційний № НОМЕР_1 належить ОСОБА_3. (а. с. 12).
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі СК України), майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 3 ст. 61 СК України передбачено, що якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то майно, яке отримано за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Крім того, диспозицією ч. 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
Керуючись вимогами Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, суд критично відноситься до варіанту розподілу майна, в частині його грошової компенсації, запропонованого ОСОБА_1, а саме залишити за нею: будинок за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1, вартістю 22 600 грн. Відповідачу залишити майно на загальну вартість 24 020 грн.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»(далі Постанова), вирішуючи спори між подружжям про поділ спільно нажитого майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частини 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Пунктом 25 вказаної Постанови передбачено при вирішенні питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, необхідно застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Керуючись вище вказаним, суд вважає, що позовні вимог в частині поділу автомобіля марки ВАЗ модель 210990, реєстраційний № НОМЕР_1 підлягають задоволенню так як, як позивачка так і відповідач пропонували залишити автомобіль ОСОБА_3
Щодо будинку, розташованої за адресою АДРЕСА_1, придбаного ОСОБА_3 12 травня 2000 року, тобто під час шлюбних відносин з ОСОБА_1 (шлюб зареєстровано 30 липня 1994 року а розірвано 05 жовтня 2012 року) у зв'язку з тим, що ні одна з сторін до чи під час слухання позовних заяв не внесла на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, а будинок, як неподільна річ не може бути реально поділений між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Тобто суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності кожному по 1/2 частині будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, суд вважає, що поділ майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яке являється спільною сумісною власністю подружжя слід поділити наступним чином.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, вартість 1/2 30 000 гривень.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: спальній гарнітур вартістю 400 гривень; диван вартістю 1800 гривень; ДVД вартістю 350 гривень; палас вартістю 120 гривень; дитячу спальню "Юніор" вартістю 1200 гривень; диван "Малюк" вартістю 350 гривень; комп'ютер вартістю 1000 гривень; піаніно вартістю 300 гривень; холодильник вартістю 1800 гривень; кухонний гарнітур вартістю 1700 гривень. Всього майна на суму 39 020 (тридцять дев'ять тисяч 020 гривень) 00 коп.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, вартість 1/2 30 000 гривень.
Визнати та залишити у власності ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний НОМЕР_2 вартістю 9 000 гривень Всього майна на суму 39 000 (тридцять дев'ять тисяч гривень) 00 коп.
На підставі викладеного у відповідності зі статтями 60, 61, 65, 70, 71 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 року, ст. ст. 355, 356, 357 ЦК України, ст.ст. 3, 119, 120 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, вартість 1/2 30 000 гривень.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: спальній гарнітур вартістю 400 гривень; диван вартістю 1800 гривень; ДVД вартістю 350 гривень; палас вартістю 120 гривень; дитячу спальню "Юніор" вартістю 1200 гривень; диван "Малюк" вартістю 350 гривень; комп'ютер вартістю 1000 гривень; піаніно вартістю 300 гривень; холодильник вартістю 1800 гривень; кухонний гарнітур вартістю 1700 гривень. Всього майна на суму 39 020 (тридцять дев'ять тисяч 020 гривень) 00 коп.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, вартість 1/2 30 000 гривень.
Визнати та залишити у власності ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний НОМЕР_2 вартістю 9 000 гривень Всього майна на суму 39 000 (тридцять дев'ять тисяч гривень) 00 коп.
У задоволені інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя