"15" січня 2013 р.Справа № 5017/1956/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Головей В.М.,
суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.
при секретарі судового засідання: Головань О.М.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Чалий М. Г., старший прокурор Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (посвідчення);
від Міністерства оборони України - не з'явився;
від Військової частини №А0998 - не з'явився;
від ДВТП „Граніт" - Мастюк Є.П. (за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України
на рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2012р.
у справі №5017/1956/2012
за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони України в особі Військової частини №А0998
до Державного виробничо-технічного підприємства „Граніт"
про стягнення 293 208,40 грн.
В судовому засіданні 15.01.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
02.07.2012 р. до господарського суду Одеської області звернувся Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Військової частини №А0998 з позовом до Державного виробничо-технічного підприємства „Граніт" (Далі - ДВТП „Граніт") про стягнення 293 208,40 грн. шкоди, завданої внаслідок завищення вартості ремонтних та монтажних робіт.
Позов вмотивовано з посиланням на те, що у зв'язку із неповним виконанням ДВТП "Граніт" робіт за договором №246 від 07.11.2011 року та внесенням до актів приймання недостовірних відомостей про їх виконання, відповідачем безпідставно та незаконно завищено обсяги виконаних ремонтних робіт на загальну суму 293 208,40 грн., що призвело до безпідставного перерахування бюджетних коштів за фактично невиконані роботи, чим заподіяно збитки державі - Міністерству оборони України в особі військової частини №А0998.
08.08.2012 р. представником прокуратури подано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно яких просить стягнути з ДВТП "Граніт" на користь військової частини А0998 кошти у розмірі 293 208 грн. 40 коп. як безпідставно перераховані.
У відзиві представник відповідача зазначив, що ДВТП "Граніт" належним чином та в повному обсязі були виконані зобов'язання за Договором, що підтверджується Актом приймання наданих послуг № 1 від 07.12.2011 р, згідно якого визначені угодою послуги надані та зазначені вироби перевірені, відповідають вимогам технічної документації і визнані придатними до подальшої експлуатації.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2012р. по справі №5017/1956/2012 (суддя Зайцев Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду вмотивоване з посиланням на ст.ст. 11, 14, 15, 16, 627, 629, 632, 901, 903, 1212 ЦК України. Місцевий суд вважає, що відповідач виконав зобов'язання за договором про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування та поточного ремонту 4-х виробів 2С6М - зенітних гарматно-ракетні комплексів "Тугнуска", заводські номери №0781, №1086, №0891, №0387 в повному обсязі, зауважень і претензій до якості та технічних характеристик виробів у контексті відповідності умовам діючої нормативно-технічної документації та державним стандартам позивачем не заявлено. Надані ДВТП "Граніт" послуги оплачені в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням прокурор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити повністю, оскільки воно є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Крім цього скаржником заявлено клопотання про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги передбаченого ст. 93 ГПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р. відновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги, призначено до розгляду на 15.01.2013р.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Представники Міністерства оборони України та Військової частини №А0998 належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.12.2012р., проте представники в судове засідання не з'явились, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.
В судовому засіданні 15.01.2013р. прокурор надав усні пояснення, вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Також, в судовому засіданні 15.01.2013р. представник ДВТП "Граніт" надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого суду від 22.08.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2012 р. між Військовою частиною № А0998 (далі - в/ч А0998) та ДВТП "Граніт" укладено договір №246 про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування та поточного ремонту 4-х виробів 2С6М - зенітних гарматно-ракетні комплексів "Тугнуска", заводські номери №0781, №1086, №0891, №0387.
Умовами пунктів 1.1 - 1.4 зазначеного договору встановлено, що ДВТП "Граніт" зобов'язувалось надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і поточного ремонту бойових засобів (ремонт 4-х виробів ЗГРК "Тунгуска"), а в/ч А0998 прийняти відремонтовані вироби і оплатити їх ремонт вартістю 1 млн. грн. (п.3.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору, відповідач зобов'язаний був здійснити надання послуг за договором після отримання від позивача письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким позивач визначив обсяги закупівлі послуг у відповідності до Специфікації послуг.
Пунктом 2.1 договору зазначено, що виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам діючої нормативно-технічної документації на вироби, відповідним державним стандартам. Договором передбачено, що в разі необхідності проведення ремонту складових частин виробів в заводських умовах на стендовому розташуванні, Виконавець за узгодженням із Замовником, за свій рахунок проводить доставку складових частин в місце проведення ремонту і їх повернення після проведення (п. 5.3).
Згідно п.п. 3.1-3.2 договору ціна наданих відповідачем послуг - 1 000 000 грн., в тому числі ПДВ 166 66 грн. 67 коп., яку визначено відповідно Акцепту "Пропозиції" виконавця.
За змістом п. 3.3 договору, розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством після надання замовнику виконавцем рахунку на оплату послуг.
Згідно додатку №1 до договору, найменування, номенклатура та кількість виробів, що підлягали ремонту за даним договором визначалась сторонами у Специфікації послуг.
Так, згідно з додатком №1 до договору - Специфікації послуг, відповідач зобов'язався надати військовій частині наступний перелік послуг: послуги з монтажу, технічного обслуговування і поточного ремонту бойових засобів (ремонт виробів ЗГРК 2С6 "Тунгуска") без детального визначення найменування, номенклатури та кількості виробів, що підлягають ремонту за договором №246. Сторони домовились, що вартість наданих послуг складатиме 1 000 000, грн.
Як свідчать матеріали справи, ремонтні та монтажні роботи відповідачем були виконані, про що свідчать акти технічного приймання №1/246, №2/246, №3/246 та №4/246 від 07.12.2011 року. Так, названі акти свідчать про те, що після проведення ремонту виробів 2С6М - ЗГРК "Тугнуска", заводські номери №0781, №1086, №0891, №0387 їх технічні та якісні характеристики відповідають умовам діючої нормативно-технічної документації на виріб, відповідним державним стандартам. Всі вироби визнані придатними до подальшої експлуатації. Вказані акти складались у присутності представників позивача та відповідача та були підставою для оформлення акту приймання наданих послуг.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що згідно з ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно вимог ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та відповідно до умов договору і додатку, судова колегія вважає, що зобов'язання за договором сторонами виконані повністю, приймання-передачі робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідним актом, який підписаний та скріплений печатками сторін. Представниками вч №А 0998 при здійснення приймання наданих послуг не заявлено претензій до якості виконаних робіт.
Крім цього, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, яка була визначена сторонами у договорі.
Відповідно до п. 6.4.1 договору, відповідач зобов'язаний забезпечити надання послуг із застосуванням власних запасних частин і матеріалів (у т.ч. паливно-мастильних матеріалів).
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язувався здійснити заміну окремо визначених деталей (за узгодженим Замовником і Виконавцем переліком тощо). Тобто, відповідач не зобов'язувався встановити саме ті деталі які, згідно висновків судово-трасологічних експертиз Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.03.12 р. №№ 935, 936, 937, від 10.04.12 р. № 938 не було встановлено. А отже, не встановлення цих деталей було обумовлено недоцільністю їх заміні, без погіршення якості наданих послуг з монтажу, технічного обслуговування і поточного ремонту бойових засобів, додатковим доказом чого є відсутність претензій від вч №А0998 щодо неналежного виконання зобов'язань за договором.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що відповідач виконав зобов'язання за договором про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування та поточного ремонту 4-х виробів 2С6М - зенітних гарматно-ракетні комплексів "Тугнуска", заводські номери №0781, №1086, №0891, №0387 вч №А 0998 в повному обсязі, зауважень і претензій до якості та технічних характеристик виробів у контексті відповідності умовам діючої нормативно-технічної документації та державним стандартам позивачем не заявлено. Надані ДВТП "Граніт" послуги оплачені в повному обсязі.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2012р. по справі №5017/1956/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.01.2013 року.
Головуючий суддя Головей В.М.
Судді Мирошниченко М.А.
Шевченко В.В.