Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" січня 2013 р.Справа № 5023/6011/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальніковой Г.І.
при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.
розглянувши справу
за позовом Приватне акціонерне товариство "САД" (м. Охтирка, Сумська обл.)
до ТОВ "Богодухівський молзавод" (м. Богодухів, Харківська обл.)
про стягнення 295888,74 грн.
за участю представників:
позивача - Соболєв І.В. (довіреність від 01.01.12 р.);
відповідача - не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство "САД", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, ТОВ "Богодухівський молзавод", про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 295888,74 грн., з яких 279300,76 грн. - сума основної заборгованості, сума пені - 16588,74 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки №21/02 від 21.02.12 р. Судові витрати в сумі 5917,78 грн. просить суд покласти на відповідача.
08.01.13 р. за вх. №284 до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист разом з документами згідно додатку. Також разом з супровідним листом позивач надав письмове уточнення повного найменування відповідача.
Суд, розглянувши письмове уточнення повного найменування відповідача, вирішив прийняти його.
09.01.13 р. за вх. №576 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи довідки про зарахування судового збору до Державного бюджету та копію повідомлення про направлення претензії відповідачу.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи довідки про зарахування судового збору до Державного бюджету та копію повідомлення про направлення претензії відповідачу, вирішив за можливе задовольнити його.
Представник позивача в судовому засіданні 09.01.13 р. підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
09.01.13 р. за вх. №510 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізню дату, у зв"язку з тривалою хворобою юриста підприємства Зміївського С.П.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вирішив відмовити в його задоволенні як необґрунтоване та не підтверджене документально.
Представник відповідача в судове засідання 09.01.13 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
21.02.12 р. між ПрАТ "САД" та ТОВ "Богодухівський молзавод" був укладений договір поставки №21/02.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов"язується в порядку та умовах визначених договором поставити: молоко-сировина коров"яче (продукція) відповідно до ДСТУ 3662-97 в перерахунку на базисні норми для молока: масова частка жиру - 3,4%, масова частка білка - 3,0%.
Відповідно до п. 1.2 договору, покупець зобов"язується в порядку та на умовах визначених договором прийняти продукцію та оплатити таку продукцію.
Відповідно до п. 1.3 договору, загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, визначаються у накладних та супровідних документах (додатки до цього договору), і є його невід"ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що визначені додатковою угодою між сторонами. Ціна на продукцію може змінюватись лише за взаємною згодою сторін і підписання додаткової угоди погодження ціни на продукцію. Сторона, яка ініціює зміну ціни на продукцію зобов"язана повідомити іншу сторону про зміну ціни за 7 календарних днів до такої зміни цінним листом з описом вкладення або передати нарочно представнику (працівнику) постачальника (покупця) під підпис. При такій передачі зазначається повне прізвище, ім"я та по-батькові особи, яка отримала протокол погодження ціни, її посада, дата, та час отримання додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.4 договору, перехід права власності на продукцію від постачальника до покупця після повного та фактичного закінчення процедури приймання продукції за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товаротранспортній накладній, та проведення повної оплати покупцем за придбану продукцію.
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника протягом п"яти днів з моменту відвантаження продукції. Оплата проводиться із розрахунку 60% оплати за базисний білок і 40% за жирність базисного молока. Заборгованість не повинна перевищувати 50000,00 грн. Оплата вважається проведеною з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно п. 6.2 договору, форма розрахунків: безготівкова.
Факт отримання ТОВ "Богодухівський молзавод" товару (продукції) підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини №№22, 36, 49, 60, 76, 91, 106, 121 та акти звірки взаємних розрахунків від 10.03.12 р., 19.05.12 р., 20.06.12 р., 20.07.12 р., 14.08.12 р., 19.09.12 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні копії актів прийому товару.
В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію №2 від 15.08.2012 р., у якій міститься вимога сплатити до 01.09.12 р. заборгованість, яка утворилась внаслідок неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки №21/02 від 21.02.12 р. в сумі 177802,11 грн., яка залишилась без відповіді.
Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки №21/02 від 21.02.12 р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку Приватного акціонерного товариства "САД".
Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач, порушуючи свої зобов'язання по оплаті, передбачені договором поставки №21/02 від 21.02.12 р. та додатками до договору не оплатив за отриманий товар.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 279300,76 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.2. договору передбачено, що у разі затримки проведення покупцем розрахунку, покупець сплачує пеню постачальнику за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 16588,74 грн. підлягає задоволенню як правомірна.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 5917,78 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (62103, Харківська обл., м. Богодухів, пров. Харківський, буд. 6; код ЄДРПОУ 36537542) на користь Приватного акціонерного товариства "САД" (42766, Сумська обл., Охтирський район, село Високе, вул. Леніна, буд. 28; код ЄДРПОУ 00414701; р/р 26006206263.980 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) суму основної заборгованості в розмірі 279300,76 грн., пеню в сумі 16588,74 грн. та судовий збір в сумі 5917,78 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.01.2013 р.
Суддя Сальнікова Г.І.