14.01.13 Справа № 915/78/2013
Суддя Василяка К.Л. розглянувши матеріали
за заявою: ОСОБА_1
(54050, АДРЕСА_1)
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(54058, АДРЕСА_2)
про: банкрутство
встановив:
Заява підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
1. До заяви не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до вимог п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами та доповненнями), - ставка судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду становить 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судовий збір підлягає сплаті на наступні реквізити: Банк одержувача - ГУДКCУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, Рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, Назва одержувача - УДКCУ у м. Миколаєві, Код платежу 22030001, Призначення платежу - Судовий збір, код 03499980, пункт _________ ** (пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору).
Докази сплати судового збору подаються до суду в оригіналі.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»
від 6 грудня 2012 року № 5515-VI встановлено розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році з 1 січня - 1147,0 грн.
Таким чином кредитор за подання заяви про порушення справи про банкрутство має сплатити судовий збір у розмірі 5735,0 грн.
До заяви додано копію квитанції №23398003 від 28.12.2012р. відповідно до якої кредитором було сплачено 5365,0 грн.
Отже копія вказаної квитанції не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі.
2. Додані до заяви копії документів не засвідчені належним чином, тому не можуть бути належними доказами, оскільки згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
3. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює загальні положення провадження у справі про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі і суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, визначено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Отже, провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина здійснюється за правилами, визначеними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в цілому, з урахуванням особливостей, передбачений ст. ст. 47-48 названого Закону.
Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
До заяви про визнання боржника - ФОП ОСОБА_2 банкрутом додано рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 06.09.2012р. у справі №2/1412/4218/12, яким з ФОП ОСОБА_3 солідарно з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 стягнуто на користь гр. ОСОБА_1 500000,0 грн. боргу, 24160,92 грн. 3% річних, 29000,0 втрат від інфляції, 124844,16 грн. пені а також судові витрати; виконавчий лист від 19.09.2012р. та постанову Заводського відділу ДВС ММУЮ від 02.11.2012р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.
Таким чином, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.
За змістом приписів ч. ч. 8 та 10 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження і додати докази цього до своєї заяви.
Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду від 19.09.2012р. №2/1412/4218/12 відкрито 02.11.2012р., тобто кредитором не дотримано 3-місячний строк, який є обов'язковою передумовою для порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №50/74 від 22.09.2009р.).
Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. п. 3, 4 ст. 63 ГПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, -
Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
СуддяК.Л.Василяка