Справа № 2610/10799/2012
Провадження №1/761/258/2013
іменем України
16 січня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Сидорова Є.В.
при секретарі -Горбенко Г.Б.
з участю прокурорів - Черната О.А., Потолочної А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Києві, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.1995 року за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2000 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст.. 17, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ч. 2 ст. 196-1, ч. 1 ст. 193, ст.. 42 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2010 року за ст. 395 КК України до 5 місяців арешту;
- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Суд встановив:
ОСОБА_1 вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 року засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Так, 21 жовтня 2011 року, о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи по АДРЕСА_2, звернув свою увагу на балкон квартири № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться на другому поверсі будинку. Побачивши вказаний балкон у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 по трубі газопостачання заліз на балкон вказаної квартири, викруткою віджав внутрішній край дверей балкону та проник до приміщення квартири, звідки таємно повторно викрав приватне майно ОСОБА_2, а саме: гроші в сумі 6500 доларів США, що згідно курсу НБ України на момент скоєння злочину еквівалентно 51842 гривні 05 копійок; планшетний комп'ютер марки «ЕЙПЛ АЙПАД»вартістю 4800 гривень; ноутбук марки «АЙПЛ Макбук про мс 374а/а»вартістю 8000 гривень., а всього ОСОБА_1 таємно з проникненням у житло викрав приватне майно громадянина ОСОБА_2 на загальну суму 64642 гривні 05 копійок, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись ним за власним розсудом.
Крім того, 30 листопада 2011 року, приблизно о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в провулку Георгіївському, 2 м. Києві, звернув свою увагу на вікно офісу № 49 на першому поверсі будинку, в якому розташоване ПП «СПК Сервіс». Побачивши вказане вікно у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне повторне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, по витяжній системі піднявся до вікна офісу, викруткою віджав внутрішній край вікна та проник до приміщення офісу, звідки таємно повторно викрав ноутбук марки «Леново», вартістю 3192 гривні, який належить ОСОБА_3, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись ним за власним розсудом.
Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і надав суду покази, які повністю співпадають з показами наданими слідчому на досудовому слідстві. ОСОБА_1 показав, що: 21 жовтня 2011 року пере буваючи у центральній частині міста проходив по вул. С. Петлюри, де приблизно о 20 го дині 40 хвилин, зайшов в один із дворів, де справив фізіологічну потребу, побачив, що двір затишний, тихий, сторонніх осіб у дворі не було і вирішив залізти у вікно однієї з квартир. Двір будинку погано освітлювався, людей у дворі він не помітив. Він оглянув внутрішній двір будинку та його увагу привернув балкон однієї з квартир на другому поверсі, яка зна ходилася праворуч від входу до під'їзду, у вікнах квартири світло не горіло. Між першим та другим поверхами проходила труба газопостачання, балкон був не заскленним, решіток на вікнах не було, тому він вирішив проникнути до приміщення квартири через ба лкон Він підійшов до вказаного під'їзду, став ногами на виступ фундаменту будинку. Праворуч проходила водостічна труба, він підскочив та вхопився руками за трубу, ногами став на решітку вікна першого поверху, та тримаючись за трубу газопостачання, підтягнув корпус свого тіла та став ногами на вказану трубу. Тримаючись руками за виступ на стіні будинку, ОСОБА_1 пройшов невеличкими кроками по трубі газопостачання та наблизився до балкону квартири, що знаходилася праворуч від входу до під'їзду. ОСОБА_1 оглянувся навколо, щоб впевнитись, що за його діями ніхто не спостерігає, та продовжив рухатись у напрямку балкону. ОСОБА_1, стоячи ногами на трубі газопостачання будинку, підтягнувся руками до виступу - основи балкону, підтягнув корпус свого тіла, переліз через металеву конструкцію опори балкону та заскочив на сам балкон. Стоячи на балконі ОСОБА_1 озир нувся у двір, впевнився, що за ним ніхто не спостерігає, притулився вухом до дверей бал кону, щоб впевнитись, що в приміщенні квартири нікого не має, ніяких звуків він не по чув, тому із сумки, яка в нього висіла через плече, взяв викрутку, шляхом пошкодження кріплення ручки балконних дверей та віджиму внутрішнього краю балконних дверей, від чинив двері балкону, викрутку поклав назад до сумки. Він проник через балконні двері до приміщення квартири. Увійшовши, ОСОБА_1 присвітив запальничкою та побачив, що по трапив до ванної кімнати, відчинивши двері ванної кімнати він потрапив у коридор квар тири, звідки відразу підійшов до дверей кімнати, яка знаходиться праворуч по коридору, відчинив двері та зайшов до кімнати. В кімнаті ОСОБА_1 відразу підійшов до шафи, яка стояла напроти входу, переглянув речі на полицях та нічого цінного там не виявив, після чого освітив запальничкою кімнату та підійшов до письмового стола, який стояв ліворуч від вікна. Ліворуч від стола стояла книжкова шафа, ОСОБА_1 оглянув речі та книги, роз мішені на ній, нічого цінного не виявив та відкривши одну за одною шухляди письмового стола, в одній із шухляд виявив паперовий конверт, оглянувши який, він побачив грошові кошти у доларах США, гроші не перераховував, поклав конверт у сумку. На столі ОСОБА_1 помітив планшетний ноутбук, зняв з нього чохол, кинув його на ліжко, а ноутбук пок лав до сумки. Після цього він вийшов з кімнати у коридор. Ліворуч від вказаної кімнати знаходилися двері до іншої кімнати, до якої він зайшов, освітив запальничкою кімнату та побачив на поверхні стола ноутбук, який поклав до своєї сумки, після чого оглянув кімна ту, побачив біля ліжка господарські сумки, які оглянув та нічого цінного там не знайшов. ОСОБА_1 вирішив на цьому закінчити оглядати квартиру, зачинив застібку сумки з викра деним майном та інструментом, після цього обережно, прислухаючись, щоб ніхто з госпо дарів не повернувся до квартири, пройшов коридором квартири до приміщення ванної кі мнати та вийшов через балконні двері, потрапивши на балкон, ОСОБА_1 поклав запальни чку до кишені куртки, в яку був одягнений, щоб звільнити руки, переліз через металеву конструкцію опори балкону, та по трубі газопостачання спустився у двір будинку. У при міщенні квартири ОСОБА_1 знаходився приблизно 15 хвилин
Після цього він направився до залізничного вокзалу, де придбав у кафе пляшку го рілки та вжив її з двома раніше не знайомими чоловіками, потім приблизно о 22 годині 00 хвилин, підійшов до одного з таксистів та замовив йому відвезти мене до міста Чернігів за 100 доларів США, які вийняв з конверта та відразу з ним розрахувався. У нічний час, при близно о 23 годині 30 хвилин, приїхавши у місто Чернігів таксист висадив його біля роз важального центру неподалік кінотеатру, назву якого не пам'ятаю. Як виявилося, із сало ну автомобіля він вийшов без сумки, ноугбуки залишилися в сумці. ОСОБА_1 сумку за був в автомобілі, а можливо загубив її раніше. Конверт з грошима знаходився у нього в кишені, гроші він витратив на розваги та послуги в розважальному комплексі. Марку, номер автомобіля таксі та водія таксі не запам'ятав, описати не може. Крім того, 30 листопада 2011 року, після закінчення робочого дня, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 приїхав до центральної частини міста Києва, щоб погуляти нічним містом, де від вулиці Хрещатик піднявся через вулицю Прорізна та пройшов на вулицю Володимирська, звідки рухався у напрямку Софіївської площі. Приблизно о 21 годині 10 хвилин, коли він проходив по вулиці Володимирська поблизу Прикордонної служби України, номер будівлі він не запам'ятав, ОСОБА_1 повернув у один з найближ чих дворів по провулку Георгіївському, щоб справити фізіологічну потребу. ОСОБА_1 пройшов через арку у внутрішній двір будинку №2 по провулку Георгіївському, де повер нув праворуч, побачив, що двір погано освітлюється і зайшов за металевий гараж, де справив свою фізіологічну потребу. Після цього ОСОБА_1 пройшов по двору, звернув увагу, що він тихий, нікого з людей у дворі не було, у будинку світилося лише кілька ві кон і у нього виник умисел проникнути у житло, щоб вчинити крадіжку, оскільки йому потрібні були гроші. ОСОБА_1 пройшов до найдальшого під'їзду будинку, що знаходився у глибині двору, праворуч від входу у двір через арку. Праворуч від зазначеного під'їзду він побачив під вікном першого поверху, висота якого була на рівні другого поверху, по бутовий кондиціонер чи витяжку, точно не може сказати, по стіні проходила також труба газопостачання, він вирішив, що саме через це вікно проникну до приміщення. Вікно було з пластику. ОСОБА_1 наблизився до конструкції витяжної системи, що проходила під вік ном, вхопився руками за трубу, підтягнув корпус свого тіла, став ногами на трубу, вийняв із сумки, яку тримав через плече викрутку та пошкодив пластикову раму вікна у нижній частині в області конструкції кріплення рами, натиснув долонею, а потім передпліччям на раму та вікно відчинилося у середину приміщення. Після цього він запальничкою освітив приміщення, де нікого не було, у приміщенні було темно та тихо, ОСОБА_1 переставив спочатку праву ногу, а потім ліву через підвіконня, та проник до приміщення кімнати. Під вікном стояв диван, він переступив через нього, оглянув приміщення кімнати, яке було обладнане під офіс та побачив на полиці, праворуч від вікна ноутбук. ОСОБА_1 вирішив його викрасти, поклав ноутбук до сумки, яка знаходилася в нього через плече, після чого освітив запальничкою приміщення офісу, нічого цінного не виявив та вирішив залишити приміщення офісу через вікно. ОСОБА_1 наблизився до дивану, який стояв перед вікном, став на нього колінами, потім переставив ноги через підвіконня та переліз на вулицю, по трубі газопостачання будинку спустився на землю, подивився навколо себе, щоб впевни тись, що мої дії залишилися непоміченими, пішов через двір у напрямку арки, щоб вийти на проїзну частину вулиці. Спускаючись через вікно офісу на вулицю, ОСОБА_1 тримав у руках викрутку та забив нею долоню, тому був розлючений, проходячи біля металевого гаража, за яким справляв фізіологічну потребу, закинув викрутку за гараж з правого боку. Гараж знаходи вся на відстані 10-12 метрів від під'їзду, в якому він вчинив крадіжку майна в офісі. Ви крутка була із поломаною ручкою чорного кольору. Вийшовши на проїзну частину провулку Георгіївського, ОСОБА_1 знову вийшов на вулицю Володимирську, де ще трохи погуляв та потім поїхав додому. Викрадений ноу тбук він привіз із собою додому, вдома нікому його не показував та нічого про крадіжку ноутбука не розповідав. Наступного дня ОСОБА_1 продав ноутбук на радіоринку, що на залізничній станції «Караваєві дачі»невідомому чоловікові за 400 гривень. Даного чоло віка описати та впізнати не зможе, оскільки його не запам'ятав. Перебуваючи на території ринку ОСОБА_1 запропонував першому чоловікові, якого зустрів, купити в нього ноутбук за 400 гривень, він попросив показати ноутбук, не виймаючи його із сумки, яку тримав через плече, показав йому ноутбук, він побачив, що ноутбук марки «Леново»зовні у хо рошому стані, запитав чи ноутбук у робочому стані. ОСОБА_1 сказав, що працює, після чого таксист погодився його придбати. Таксист передав ОСОБА_1 гроші в сумі 400 гри вень, 4 купюри номіналом по 100 гривень кожна, а ОСОБА_1 вийняв із сумки ноутбук та передав чоловікові, після чого відразу вийшов з території радіоринку. Виручені від про дажу ноутбуку гроші він витратив на власні потреби.
За клопотанням підсудного, яке було підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.
Дії, ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
При призначенні підсудному покарання суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.
Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно розкриттю злочину слідству та суду.
Вказані вище обставини суд вирішує такими, що суттєво пом'якшує його покарання.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Також, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, раніше судимий, має постійне місце проживання, має посередню характеристику з місця проживання, не знаходиться на обліку в лікарів нарколога та психіатра.
З огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановленого вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 року, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст. 70 ч. 4 КК України призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покарання менш суворого більш суворим.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
По даній кримінальній справі потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено цивільні позови до ОСОБА_1 про стягнення з останнього у відшкодування заподіяної шкоди - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 64642 гривень 05 копійок та 3192 гривні.
Оцінюючи дані позови потерпілих, суд виходить з того, що вина ОСОБА_1 в заподіянні шкоди потерпілим доведена повністю, тобто підтверджується той факт, що підсудний у причинному зв'язку здійснив крадіжку особистих речей потерпілих -на суму ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 64642 гривень 05 копійок та 3192 гривні. Тому суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі та у відповідності до ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих гроші в сумі 64642 гривень 05 копійок та 3192 гривні.
Судові витрати за проведенні експертизи по справі стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь експертних установ в сумі 1463 гривні 28 копійок та 1013 гривень 04 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-323, 324, 330, 333-335, 337, 338 КПК (1960 р.) України, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначеним вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2012 року у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 14 грудня 2011 року.
До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_1 у виді взяття під варту -залишити без зміни та утримувати останнього в Київському слідчому ізоляторі № 13.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до засудженого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 гроші в сумі 64642 гривні 05 копійок та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3 192 гривні.
Судові витрати за проведенні експертизи по справі стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь експертних установ в сумі 1463 гривні 28 копійок та 1013 гривень 04 копійок.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.
Суддя Є. Сидоров