Справа № 2610/17790/2012
Провадження №1/761/535/2013
іменем України
16 січня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Сидорова Є.В.
при секретарі -Горбенко Г.Б.
з участю прокурора - Шаповалова Є.О.
захисника (адвоката) - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Києві, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, має на утриманні доньку, працюючого експедитором в «ТОВ ОІЛ Транс», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, судимий: вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року за ст. 190 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України,
Суд встановив:
ОСОБА_2 вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Так, ОСОБА_2 15 квітня 2012 року, о 08 годині 30 хвилин знаходячись в приміщенні нічного клубу «Сорі Бабушка», що розташований по вулиці Дмитрівській, 18/24 в м. Києві, знаючи що у ОСОБА_3 при собі є ноутбук марки «Асус», вирішив шахрайським шляхом ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний задум, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 та під приводом покористуватись його ноутбуком, попросив в останього дати йому свій ноутбук. При цьому, ОСОБА_3 будучи впевненим у правильності і добросовісності дій ОСОБА_4, не підозрюючи його дійсних намірів, передав йому свій рюкзак, вартістю 220 гривень, в якому знаходились наступні речі: ноутбук марки «Асус», вартістю 3960 гривень; комп'ютерна миша марки «Гренд», вартістю 35 гривень 20 копійок; зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокіа», вартістю 50 гривень; ЮСБ -перехідник, вартістю 70 гривень; туалетна вода марки «Моней Талк ФО МЕН», яка матеріальної цінності для потерпілого не має. А всього ОСОБА_2 шляхом обману, повторно заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 4335 гривень 20 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_2 15 квітня 2012 року, о 12 годині, перебуваючи в приміщенні нічного клубу «Сорі Бабушка», що розташований по вулиці Дмитрівській, 18/24 в м. Києві, помітив у гардеробі вказаного клубу сумку із ноутбуком, що належить ОСОБА_5, який залишив його без нагляду на час свого відпочинку. Після цього у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне, повторне викрадення вказаної сумки із ноутбуком.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме сумку марки «КЕНОЙ», вартістю 100 гривень в якій знаходився ноутбук марки «Самсунг»із зарядним пристроєм у комплексі, вартістю 2400 гривень та комп'ютерна мишка «Свен», вартістю 100 гривень. А всього ОСОБА_2 таємно, повторно викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 2600 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся і надав суду покази, які повністю співпадають з показами наданими слідчому на досудовому слідстві. ОСОБА_2 показав, що: 15 квітня 2012 року, о 08 годині 30 хвилин, він прийшов до нічного клубу «Сорі Бабушка», що по вулиці Дмитрівській, 18/24 в м. Києві, де заступив на чергування. В цей час, він підійшов до ОСОБА_3, який мінявся з нічної зміни та попросив у нього у тимчасове користування його ноутбук. На це прохання ОСОБА_3 погодився та дав йому свій рюкзак з речами та ноутбуком, який він вирішив не повернути. В цей день, о 12 годині залишаючи місце роботи він узяв рюкзак із речами ОСОБА_3 крім того, він у гардеробі забрав сумку із ноутбуком, що належить ОСОБА_5, який на той час відпочивав. Після цього, він пішов з даного нічного клубу. В скоєному сильно жалкує та просить суд його сильно не карати, та при призначенні покарання обмежитись умовно достроковим терміном. Збитки, які спричиненні злочином ним відшкодуванні в повному обсязі. Обіцяє, що більше такого не повториться.
За клопотанням підсудного, яке було підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.
Дії, ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, за ч. 2 ст. 190, як шляхом обману, повторно, заволодів чужим майном (шахрайство), та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємно, повторно, викрав чуже майно (крадіжка).
При призначенні підсудному покарання суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості.
Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину слідству та суду, публічно попросив вибачення за скоєне; збитки спричиненні злочином добровільно відшкодовані потерпілим в повному обсязі, має на утриманні неповнолітню доньку.
Вказані вище обставини суд вирішує такими, що суттєво пом'якшує його покарання.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
З огляду на те, що ОСОБА_2 вчинив злочин до постановленого вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року, за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст. 72 КК України, даний вирок - виконувати самостійно.
Також, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав, раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, має позитивну характеристику з місця проживання, не знаходиться на обліку в лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні неповнолітню доньку віком 14 років, суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, і призначення покарання, яке передбачено санкцією статті, а тому застосовує до нього ст.ст. 75, 76 КК України і звільняє від покарання з випробуванням.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази, які описанні в обвинувальному висновку після вступу вироку в законну силу залишити в законному володінні власників.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 321-323, 324, 330, 333-335, 337 КПК (1960 р.) України, суд
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України за якими призначити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, по ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
З огляду на те, що ОСОБА_2 вчинив злочин до постановленого вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року, за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст. 72 КК України, даний вирок - виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -виконавчої інспекції; повідомляти кримінально -виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально -виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу -залишити у вигляді підписки про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази, які описанні в обвинувальному висновку після вступу вироку в законну силу залишити в законному володінні власників.
Судові витрати по справі відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя Є. Сидоров