печерський районний суд міста києва
Справа № 6-1944/12
Категорія
16 січня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєва Т.Г.,
при секретарі - Хлуд А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» по справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафних санкцій,
Рішенням Постійно діючого третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 21 вересня 2012 року позов Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафних санкцій задоволено.
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 21 вересня 2012 року, обгрунтовауючи заяву тим, що вказане рішення третейського суду вважає ухваленим з порушенням положень п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», оскільки третейський суд розглянув справу з приводу спору щодо захисту прав споживачів, в тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Також заявниця зазначає, що не вважає третейською угодою додаткову угоду до кредитного договору, просить скасувати рішення, посилаючись на те, що в порушення вимог ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» та ст.389-5 ЦПК України третейський суд розглянув справу у її відсутність, без належного повідомлення про час та місце третейського розгляду. Про прийняте рішення Третейським судом вона дізналася тільки 16.11.2012 року, коли справа почала розглядатися Печерським районним судом м. Києва.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, просив задовольнити з викладених в ній підстав.
Представник Кредитної спілки "Центр фінансових послуг" в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду письмові заперечення відповідно до яких проти заяви заперечив в повному обсязі, вважає відсутніми законні підстави для скасування рішення третейського суду.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи № 423/12, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-1 ЦПК України рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Статтею 51 зазначеного закону та ст. 389-5 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме:
- справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
- рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
- третейську угоду визнано судом недійсною;
- склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
- третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Зазначене узгоджується і з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
А тому, заявником (позивачем) по справі про захист прав споживачів має бути фізична особа - споживач.
Оскільки позивачем при розгляді Постійно діючим третейським судом при всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» виступала Кредитна спілка «Центр фінансових послуг» по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, то даний спір не відноситься до спорів про захист прав споживачів, в зв'язку з чим рішення третейським судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 прийняте в межах компетенції третейського суду.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи Додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору №В-11/0181/08/43/10 від 14.06.2008 року.
Відповідно до п.1 Додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо нової редакції п.7.2 Кредитного договору, а саме: «Всі спірні питання пов'язанні з виконанням Кредитного договору вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду.
Таким чином, Додаткова угода є третейською угодою укладеною у вигляді третейського застереження у договорі.
Крім того, слід зазначити, що згідно наявних в матеріалах третейської справи даних, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 повідомлялась про час та місце третейського розгляду, зокрема згідно поштового штемпеля, 03.09.2012 останнім направлено ухвалу про порушення провадження у справі від 31.08.2012, та копію списку третейських суддів./а.м.т.с.37-42/
Інших обставини, які б вказували на наявність передбачених законодавством підстав та випадків для скасування оскаржуваного рішення третейського суду, не встановлено.
Таким чином, заява не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 17, 51, 6 Закону України «Про третейські суди», ст. 210, 389-1 - 389-6 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» по справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафних санкцій - відмовити.
Ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у порядку,визначеному ЦПКУкраїни для оскарження
рішення суду першої інстанції.
СуддяІльєва Т.Г.