Справа № 1-кс-491/12
10 січня 2013 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І., за участю секретаря Славіцької С.А., старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б., особи, яка подала скаргу ОСОБА_2, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б. від 10.12.2012 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42012110060000047 від 27.11.2012,-
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б. від 10.12.2012 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42012110060000047 від 27.11.2012.
Вказану скаргу обґрунтовує тим, що ним в останній день дії КПК (в редакції 1960 року) була подана заява про службовий злочин № 39 судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за ч.1 ст. 375, ч.1 ст. 396, ч.2 ст. 256, ч.2 ст. 24, ч.5 ст. 186 КК України. За результатами розгляду даної заяви, старшим слідчим прокуратури Печерського району м. Києва Козловим П.Б. 10.12.2012 було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України. Вказану постанову він (ОСОБА_2) вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Як на підстави для скасування оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 посилається на те, що означена постанова винесена за відсутністю в діях особи виключно одного із складів злочинів, натомість як він у своїй заяві посилався й на інші. Також в матеріалах досудового розслідування відсутні пояснення судді ОСОБА_3, не досліджено до судді питань, які стосуються, ухвалення нею, неправосудної постанови. Окрім цього вважає, що старшим слідчим прокуратури Печерського району м. Києва порушено ч.3 ст.48 Закону України «Про статус суддів і судоустрій» при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки вважає, що повноваження на винесення такого роду постанов відносно суддів, мають тільки Генеральний прокурор України або заступник Генерального прокурора України. Також зазначає про незаконність оскаржуваної постанови, у зв'язку із скасуванням 18.12.2012 Апеляційним судом м. Києва постанови судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3, яку він вважає завідомо неправосудною. Таким чином, вважає, що слідчим порушено й вимоги ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року) при розгляді його заяви про злочин та винесенні оскаржуваної постанови. Разом з цим, в доповненнях до скарги, особа, яка подала скаргу ОСОБА_2, зазначає, що у разі визнання суддею ОСОБА_3 своїх, на думку заявника, протиправних дій, він (ОСОБА_2) не наполягатиме на її притягненні до кримінальної відповідальності. За результатами розгляду його скарги, просить слідчого суддю постанову старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б. від 10.12.2012 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42012110060000047 від 27.11.2012 скасувати, а справу повернути по дослідженню службового злочину судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу ОСОБА_2 скаргу підтримав, посилаючись на викладені у скарзі доводи, просив скаргу задовольнити, та зазначив, що у разі відмови в задоволенні його скарги, він буде звертатись із заявою про вчинення службового злочину слідчим суддею, в провадженні якого знаходиться дана скарга.
Старший слідчий прокуратури Печерського району м. Києва Козлов П.Б. доводи скарги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість., просив в задоволенні скарги відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали закритого кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів закритого кримінального провадження, на адресу прокуратури Печерського району м. Києва з прокуратури м. Києва 26.11.2012 надійшла заява № 39 ОСОБА_2 про вчинення, на думку заявника, службових злочинів, суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 (а.м. 11, 13).
В порядку ст. ст. 36, ч.7 ст. 214 КПК України прокурором прокуратури Печерського району м. Києва О.І. Семиженко доручено провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42012110060000047 від 27.11.2012 старшому слідчому прокуратури Печерського району м. Києва Козлову П.Б. (а.м. 10).
Постановою старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б. від 10.12.2012 закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42012110060000047 від 27.11.2012, у зв'язку з відсутністю в діяннях судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України. (а.м. 1-2).
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується з висновками старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва викладеними в оскаржуваній постанові, про відсутність в діянні судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим проаналізовано рішення суду, яке заявник вважає завідомо неправосудним, проаналізовано доводи звернення ОСОБА_2 та їх аналіз викладено в оскаржуваній постанові.
Слідчий суддя не погоджується з доводами скарги та особи, яка подала скаргу, що відсутність пояснень судді, діяння якої ОСОБА_2 вважає незаконними, свідчить про неповноту проведення перевірки його заяви про злочин, оскільки відповідно до ст. 40, ч.2 ст. 93 КПК України не визначено чіткого обов'язку сторони обвинувачення (органу досудового розслідування, слідчого) стосовно відібрання пояснень в конкретно визначених осіб при здійснені досудового розслідування.
Одночасно слідчий суддя не погоджується з доводами скарги щодо винесення оскаржуваної постанови не уповноваженою на те особою, тобто з порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки відповідно до ч.3 ст. 48 вказаного Закону судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником. Таким чином будь - яких вказівок щодо неможливості прийняття рішення про закриття кримінального провадження відносно судді у відповідності до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, іншою посадовою особою органу досудового розслідування, зокрема слідчим - чинне законодавство України не містить.
Також суд не погоджується з доводами особи, яка подала скаргу про незаконність оскаржуваної постанови у зв'язку з прийняттям рішення виключно тільки за одним із злочинів, на які у своїй заяві посилався заявник, оскільки відповідно до п.5 ч.5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться, наряду з іншими, відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Тобто кваліфікація діянь, які описує у своїй заяві заявник покладається на орган досудового розслідування, яким здійснюється внесення відомостей до ЄРДР за заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на скасування ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.12.2012 постанови судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3, однак, станом на день винесення оскаржуваної постанови старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 10.12.2012, рішення суду Апеляційної інстанції ухвалене не було. Разом з цим, скасування судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку само по собі не вказує на його завідомо неправосудність.
Одночасно слідчий суддя приходить до висновку, що ні у своїй скарзі, ні в поясненнях наданих суду в судовому засіданні особою, яка подала скаргу, не наведено переконливих доводів які б стверджували б про те, що шляхом проведення додаткових дій, будуть встановлені достатні дані, які б виключали підстави для закриття кримінального провадження. Окрім цього, доводи особи, яка подала скаргу, викладені у його скарзі фактично зводяться до його незгоди із прийнятими судовими рішеннями, що за своїм змістом є поза процесуальним способом оскарження судових рішень.
За вказаних обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 93, 94, 214, 303, 305, 306, 307,309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва Козлова П.Б. від 10.12.2012 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42012110060000047 від 27.11.2012 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: