Номер справи 2016/2858/2012
Номер провадження 2/623/33/2013
іменем України
10 січня 2013 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.
за участю секретаря Ноль С.В.
судового розпорядника Максименко Р.С.
розглянувши|розгледівши| в |відчсудовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди. В обґрунтування якого вказує під час розгляду цивільної справи № 2042-468/2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, в якому він приймав участь у якості представника відповідача ОСОБА_5, представником позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_3 було допущено публічні образи на його адресу, зокрема відповідач висловився на його адресу «адвокат диявола», «помічник вбивці»та в подальшому брутальним словом. Вказує що ця інформація є недостовірною, та її поширення ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію. Просить зобов»язати відповідача ОСОБА_3 спростувати поширену про нього недостовірну інформацію у то й самий шлях, яким була поширена інформація, стягнути на його користь з ОСОБА_3 1990,00 грн. як відшкодування моральної шкоди та покласти на відповідача судові витрати у справі.
ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди, посилаючись на те, що 18 червня 2012 року йому стало відомо про те, що в мережі Інтернет на своєму сайті ОСОБА_2 поширив інформацію про злочинну діяльність терориста ОСОБА_3, а саме ОСОБА_2 стверджує, що він нібито «є стукачем КДБ», «відпрацьовує якісь гонорари», при цьому вдається до прямої зневаги говорячи про нього «пустодзвін», «провокатор», «Він довгих 40 років тримав місто Ізюм в терорі свого маразму та непрофесіоналізму», . Просить зобов»язати відповідача ОСОБА_2 спростувати поширену про нього недостовірну інформацію, стягнути на його користь з ОСОБА_2 5 000 грн. як відшкодування моральної шкоди, та покласти на ОСОБА_2 судові витрати у справі.
В судове засідання первісний позивач та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з»явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, пояснив, що в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, в розгляді якої він приймав участь у якості представника позивача ОСОБА_4 але ніякої недостовірної інформації про ОСОБА_2 не поширював, честь, гідність та ділову репутацію безпалого не ганьбив, оскільки останній зганьбив її сам, що підтверджено наявністю кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 Свою позовну заяву підтримав, пояснив, що ОСОБА_2 поширює про нього негативну інформацію в мережі Інтернет, поширення такої інформації ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки він добросовісно працював 44 роки журналістом, має добру репутацію в місті Ізюмі.
Суд, заслухавши відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 дослідивши письмові матеріали по справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходилась цивільна справа № 2042-468/2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, в якому ОСОБА_2 приймав участь у якості представника відповідача ОСОБА_5, представником позивача ОСОБА_4 був ОСОБА_3
Позивач ОСОБА_2 в позові стверджував , що ОСОБА_3 в ході розгляду справи застосовував образливі слова щодо нього.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_2 поширює про нього негативну інформацію в мережі Інтернет.
У відповідності до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на спростування цієї інформації згідно ст. 277 ЦК України.
Разом з тим, відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію повинні містити інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних обставин її життя; стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина або організації, а саме інтимної сфери, професійної діяльності; містити загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про
інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України.
Вказане право закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно цього кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази у відповідності до ст. 60 ЦПК.
Суд вважає, що відомості, а саме висловлювання відповідача ОСОБА_3 на адресу позивача ОСОБА_2 в судових засіданнях та висловлювання ОСОБА_2 в мережі Інтернет щодо ОСОБА_3 є висловлюваннями, які не містять фактичних даних та є оціночними судженнями, а тому не принижують честь, гідність та ділову репутацію первісного позивача та позивача за зустрічним позовом.
Оскільки відсутні підстави щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, тому не підлягають до задоволення їх позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди та зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 154, 209,212,214-215,218 ЦПК, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації особи, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: суддя -