Справа №1490/3118/12 27.12.2012 27.12.2012 27.12.2012
Справа №22ц-1490/2120/12 Головуючий у першій інстанції Франчук О.Д.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
27 грудня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання Левківській Н.С.,
з участю: представника позивачки ОСОБА_3 та представника відповідача Крайнік Т.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,ОТП Факторинг Україна" (далі - ПАТ ,,ОТП Факторинг Україна") на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2012 р. за позовом ОСОБА_5 до ПАТ ,,ОТП Банк" про визнання поруки припиненою,
У жовтні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ПАТ ,,ОТП Банк" про визнання поруки такою, що припинена.
Зазначала, що 21 листопада 2007 р. між ЗАТ ,,ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ ,,ОТП Банк", і ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 21341 швейцарського франка (CHF) зі сплатою 9,5% річних, а боржник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти в строк і на умовах, установлених указаним договором згідно з графіком повернення кредиту.
У той же день, з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, між позивачкою і ЗАТ ,,ОТП Банк" був укладений договір поруки, за умовами якого вона зобов'язалась відповідати солідарно з боржником перед банком за виконання ОСОБА_6 своїх обов'язків.
Однак, 21 листопада 2007 р. і 16 березня 2009 р. ЗАТ ,,ОТП Банк" і боржник ОСОБА_6 підписали додатки до вказаного кредитного договору, згідно з якими змінено графік погашення кредиту та встановлено нові реальні процентні ставки в розмірі 10,5% і 12,5%, унаслідок чого збільшився розмір щомісячних платежів та загальної суми боргу.
Посилаючись на те, що на зміни забезпеченого порукою зобов'язання, якими збільшено обсяг відповідальності боржника, а відтак і її відповідальності, вона згоди не давала, позивачка просила визнати поруку такою, що припинена.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2012 р. позов повністю задоволено та вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ ,,ОТП Факторинг Україна", як правонаступник ПАТ ,,ОТП Банк", на підставі укладених між ними 24 лютого 2012 р. договору купівлі-продажу кредитного портфеля і договору про відступлення права вимоги, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення ним вимог процесуального права, просило указане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно і всебічно з'ясував обставини справи, належно оцінив надані докази й дійшов вірного висновку, що у разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов'язання за договором поруки таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.
Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення банком кредитної процентної ставки за згодою боржника, але без згоди поручителя або відповідної зміни у договорі поруки, не дає підстав для покладення на поручителя відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Внесення змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення процентної ставки, без згоди поручителя є підставою для визнання поруки такою, що припинена.
Такі правові висновки зробив 21 травня і 18 червня 2012 р. Верховний Суд України, при розгляді справ №6-88цс12 і №6-73цс12. Згідно ч. 1 ст. 3607 ЦПК України указане рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Зі справи видно що внесення указаних двох доповнень до кредитного договору, забезпеченого порукою, без згоди поручителя, а саме: зміна графіка погашення кредиту та встановлення нових реальних і більших процентів за користування кредитом, призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
В зв'язку з чим, суд першої інстанції правильно застосував норми ст. 16 і ч. 1 ст. 559 ЦК України і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання поруки такою, що припинена.
Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи апеляції ПАТ ,,ОТП Факторинг Україна" цих висновків не спростовують.
Аргументи апелянта про застереження, викладені в пп. б) п. 2. 1 спірного договору поруки про те, що поручитель відповідає і за збільшенні проценти по кредитному договору, безпідставні, оскільки в порушення п. 4 ст. 11 Закону України ,,Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом банк взагалі письмово поручителя не повідомив, хоча зобов'язаний був це зробити.
Та обставина, що в оскарженому рішенні місцевий суд помилко зазначив валютою кредиту долари США, тоді як кредит надавався позичальнику в швейцарських франках, не вплинула на правильність правового висновку суду, а тому не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги теж не спростовують указані висновки суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 - 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ,,ОТП Факторинг Україна" відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 січня 2012 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: