Справа №1490/5593/12 18.12.2012 18.12.2012 18.12.2012
Справа № 22-ц/1490/3694/12 Суддя по 1 інстанції - Павлова Ж.П.
Категорія 48 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Ухвала
Іменем України
18 грудня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів - Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,
при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,
за участю: позивачки ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2012 року у справі за
позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання,
встановила:
28 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно.
В обгрунтування позову вказувала, що проживала однією сім'єю з відповідачем з 2010 року по 12 липня 2011 року, без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_5, батьком якої у свідоцтві про народження записаний відповідач. Спільне їх проживання припинено, дитина проживає з нею, на утримання дитини стягнуто з відповідача аліменти в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку.
В жовтні 2012 року позивачка змінила позовні вимоги й просила стягнути аліменти на своє утримання в твердій грошовій сумі - 1500 грн. щомісячно, починаючи з наступного дня після припинення сімейних відносин (з 13 липня 2011 року).
Посилаючись на те, що вона не працює, потребує матеріальної допомоги, яку їй може надавати відповідач, позивачка просила про задоволення позову.
Відповідач визнав позов частково.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 28 серпня 2012 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на завищений розмір стягнутих судом аліментів, просив рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутих з відповідача аліментів до 500 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати матір своєї малолітньої дитини, яка проживає з нею, до досягнення дитиною трирічного віку, навіть якщо він не перебував із нею у зареєстрованому шлюбі.
Так, згідно із ч. 2 ст. 91 у поєднанні із ч. 2 ст. 84 СК України, жінка, яка не перебуває у зареєстрованому шлюбі із чоловіком, має право на утримання від нього в разі проживання з нею їхньої дитини до досягнення нею трирічного віку.
При цьому право на таке утримання має жінка, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.2 ст. 91 та ч.4 ст. 84 СК України).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка та відповідач проживали однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі, з 2010 року по 12 липня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_5, яка проживає з позивачкою, батьком якої у свідоцтві про народження записаний відповідач.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто аліменти в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку на утримання дитини на користь позивачки (а.с. 4,18). Інших утриманців відповідач не має.
Відповідач проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1, є працездатною особою, однак на території України не зареєстрований як платник податків та обов'язкових платежів й на обліку в центрі зайнятості населення, як особа, яка шукає роботу, не знаходиться.
Маючи професію суднового механіка, протягом 2010-2012 років згідно контрактів працював на суднах іноземних компаній та безпосередньо там отримував заробітну плату.
Зазначене підтверджується довідками компанії-посередника, яка здійснювала його працевлаштування та не оспорюється представником відповідача (а.с. 8 -11, 15-17, 27).
При цьому, посилаючись на завищений розмір аліментів, відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх доходів та джерело їх придбання, фактичний розмір свого заробітку приховує.
За такого, колегія не вбачає підстав для зміни оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: