Справа № 122/7861/2012
11.01.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді - Кучеренко Н.В.,
при секретарі - Гумбатовій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про заміну способу виконання рішення суду від 12.07.2010 року у цивільній справі №2-4238/10, заінтересовані особи - ОСОБА_1, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, -
Заявник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із заявою про заміну способу виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.07.2010р. у цивільній справі №2-4238/10.
Заява мотивована тим, що вказаним рішенням стягнуто на користь заявника заборгованість за кредитним договором в сумі 9.788.546 грн. 61 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з певних приміщень - літер. Об'єкт нерухомості належить ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.08.2002р., рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 25.10.2007р. у справі №2-4000/07.
30.05.2012р. Головним Державним виконавцем Шерстньовим Р.О. біло відкрите виконавче провадження по зверненню стягнення на вищезазначене майно.
14.06.2012р. при складанні акту опису та арешту майна за місцем знаходження нерухомого іпотечного майна, було встановлено, що склад №4 літ «Е» з навісом літ. «Е1» площею 89,2 кв.м. та склад літ. «Ж» площею 15,4 кв.м. реконструйовані з встановленням побудови з подальшим присвоєнням лі. «К» - будівлі офісно-торгового центру загальною площею 1073 кв.м.
Як зазначає заявник, перебудова предмету іпотеки утруднює виконання рішення суду. У зв'язку з чим, заявник, керуючись ст.373 ЦПК України, просить суд змінити спосіб виконання рішення суду на: стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту в сумі 9.788.546 грн. 61 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 14.11.2012р. до участі у розгляді заяви в якості заінтересованої особи залучений ОСОБА_3, який також претендує на вищевказані нежитлові приміщення, як стягувач за іншим виконавчим провадженням - щодо стягнення на його користь суми боргу з ОСОБА_2
У судове засідання 10.01.2013р. представник заявника ПАТ «Укрсоцбанк» за довіреністю - Машевський О.С. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву з проханням розглянути заяву у його відсутність, заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заінтересовані особи в судове засідання неодноразово не з'являлися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки заінтересованих осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника заінтересованої особи Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції - суду невідомі. Від представників ОСОБА_3 неодноразово надходили клопотання про відкладення справи слуханням.
Представник заінтересованої особи Центрального ВДВС також в судове засідання не з'явився, до суду від ВДВС надійшло листа з проханням розглянути справу у відсутність їх представника, з винесенням судового рішення на розсуд суду.
Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися, оскільки їх присутність у суді у справах цієї категорії не є обов'язковою. Крім того, судові засідання у справі призначалися неодноразово, у зв'язку з чим, на думку суду, у учасників процесу було достатньо часу на надання суду пояснень, заперечень, або доказів, додаткових документів.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, оглянувши матеріли відповідної цивільної справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку (розстрочку) виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Зі смислу цієї статті Кодексу вбачається, що суд самостійно оцінює, чи є обставини такими, що утруднюють виконання рішення. При цьому, суд лише у виняткових випадках може розстрочити виконання судового рішення, встановити спосіб і порядок його виконання.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Зміст поняття «спосіб виконання рішення» можна встановити з аналізу ст.16 ЦК України. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.
Судом встановлено, що 12.07.2010р. за результатами розгляду Центральним районним судом м. Сімферополя у заочному порядку цивільної справи №2-4238/10 задоволено позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки. Суд, у томі числі, вирішив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» у особі Кримської республіканської філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №43 від 21.08.2007 року у розмірі 4.116.374 грн. 20 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з адміністративно-господарського корпусу, зазначено в плані літ. «А», господарського корпусу - літ. «Б», складу №1 - літ. «В», складу №2 - літ. «Г», складу №3 - літ. «Д», складу №4 - літ. «Е», складу - літ. «Ж», прохідної - літ. «И», навісу - літ. «З» та споруд, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с.94-97).
Тобто, судом вже встановлений певний порядок та спосіб стягнення заборгованості, а саме: шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.
У 2010 році найменування Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (а.с.149).
Ухвалою апеляційної інстанції від 17.01.2011р. вищевказане судове рішення першої інстанції - залишено без змін (а.с.153-154), видані виконавчі листи для примусового виконання рішення суду (а.с.156).
Як встановлено, у ході виконання рішення суду у зазначеній частині, 14.06.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ МЮУ в АРК Шерстньовим Р.О. складено акт опису й арешту майна нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.164-167). В акті вказано на те, що описане майно потребує експертної оцінки, буде передане для реалізації не раніше 24.06.2012р.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну способу виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 12.07.2010р., суд виходить з необґрунтованості доводів поданої заяви.
Так, заявником не надано суду доказів наявності обставин, що утруднюють виконання рішення. Адже, доказів неможливості подальшої реалізації описаного держвиконавцем нерухомого майна, через певні обставини, - не надано.
Статтею 593 ЦК України передбачені підстави для припинення права застави, однією з яких є втрата предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави, на що і посилається заявник, говорячи про перебудову предмету іпотеки.
Згідно зі ст.17 ЗУ «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
У контексті даних норм права втрату належить розуміти як такі випадки, коли предмет застави зник або втратив споживчі якості у результаті дії людей, тварин або сил природи, тобто, виключається економічно доцільне його відновлення. При цьому, втрата предмета застави сама по собі не завжди припиняє зобов'язання з приводу застави. На заставодавця, з вини якого заставлене майно було втрачене, зіпсоване, пошкоджене чи загинуло, якщо договором застави не передбачено інше, покладається обов'язок замінити його або чи відновити. Навіть у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.
Як вказує заявник, про загрозу знищення або пошкодження Предмету іпотеки, з моменту укладення Договору іпотеки з Банком і по теперішній час ОСОБА_2 Банк не повідомляв.
Доказів факту втрати предмета іпотеки, який вкладає у це поняття законодавець з огляду на положення вищезазначеної норми закону - суду не надано.
Адже, незважаючи на можливу зміну складових та вартісних показників іпотечного нерухомого майна, ОСОБА_2 продовжує з 2007 року бути власником нежилих приміщень по АДРЕСА_1. Доказів, які це спростовують, - суду не надано.
Крім того, виходячи зі змісту поданої Банком заяви, останній просить, по суті, не замінити (змінити) спосіб виконання рішення суду, а змінити вже прийняте судове рішення.
Так, по-перше, рішенням суду від 12.07.2010р. звернуто стягнення на предмет іпотеки на суму заборгованості у розмірі 4.116.374 грн. 20 коп., тоді як заявник просить звернути стягнення на предмет іпотеки на суму заборгованості у розмірі 9.788.546 грн. 61 коп., тобто, понад як у два рази більше, ніж вказано у рішенні суду. По-друге, заявник просить виключити із тексту судового рішення зазначення складових приміщень нерухомого майна, на яке було звернуто стягнення, тобто, зазначення конкретних літер. Але, зміна рішення суду при розгляді питань у порядку його виконання, - є неприпустимим.
Суд також враховує, що сам держвиконавець до суду із заявою (поданням) про зміну способу або порядку виконання судового рішення у зв'язку з неможливістю виконувати у подальшому вже існуюче рішення суду - не звертався, належних і достовірних доказів існування перешкод (обставин) неможливості (утруднення) виконання ним судового рішення - суду також не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про заміну способу виконання рішення суду від 12.07.2010 року у цивільній справі №2-4238/10, заінтересовані особи - ОСОБА_1, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання в 5-денний строк апеляційної скарги.
Суддя: Н. В. Кучеренко