Справа: № 2а-6247/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кісілевич П.І.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"15" січня 2013 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Троян Н.М.
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком та доплати до пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, -
12.03.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік , та зобов'язати відповідача перерахувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також провести перерахунок щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2011 року позов задоволено визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 пенсії та зобов'язано Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 40,42Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком , встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період із 12.09.2010 року із врахуванням вже проведених виплат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача з урахуванням такого.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача, одержуючи пенсію за віком.
При цьому, після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (надалі за текстом -«Закон № 1058-IV») у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
За змістом частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. № 107-VI частину 4 статті 42 Закону № 1058-IV викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону № 1058-IV в їх первинній редакції.
Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV.
28.05.2008 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 28 грудня 2007 р. № 107-VI, яка визнана неконституційною.
Отже, починаючи з 28.05.2008 р. діють два нормативно-правові акти (Закон № 1058-IV та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.
Що стосується висновку суду попередньої інстанції про зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, то судова колегія наголошує, що за змістом частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, основною (базовою) величиною для перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам є заробітна плата (дохід), з якої була обчислена пенсія.
При такому перерахунку можуть бути застосовані положення частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, але виключно з метою визначення періодів страхового стажу.
Поняття «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України»застосовано у частині 2 статті 40 Закону №1058-IV, норми якої при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам застосуванню не підлягають.
Крім того, Тимчасова методика визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»була затверджена наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 грудня 2003 р. № 472/352/398, постановою правління Пенсійного фонду України від 31 грудня 2003 р. № 22-1.
Згадана методика втратила чинність згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року № 4-3.
Таким чином, з 01.02.2008 р. у правовому полі України не існує нормативного акту, який би давав можливість обрахувати середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач віднесений до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (а.с.1).
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Проте, ці виплати здійснюються відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категоріям громадян».
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту зазначених норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни (а. с.9).
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з 12.09.2010 року із врахуванням вже проведених виплат щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області -задовольнити частково.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2011 року скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком та доплати до пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 пенсії
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком , встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період із 12.09.2010 року по 22.07.2011 року із врахуванням вже проведених виплат.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.