"04" жовтня 2012 р. справа № 815/2100/2012(2а-815/1246/12)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апостолівського Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року у справі № 815/2100/2012 (2а/815/1246/12) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Предметом розгляду в суді першої інстанції був адміністративний позов ОСОБА_1 від 21 лютого 2012 року, в якому позивач просила суд поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав; визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області щодо не нарахування позивачу щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області перерахувати та сплатити позивачу недоплачену суму допомоги на кожну дитину у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено Законами України Про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням виплаченої допомоги з 18.07.2009 року, зобов'язати відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради, в подальшому виплачувати позивачу щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років на відповідний період з 01 лютого 2012 року.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду позивач звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що про порушення свого права ОСОБА_1 дізналась лише після одержання офіційної відповіді Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області у листопаді 2011 року. Крім того позивач не згодна з позицією суду першої інстанції, викладеною в оскаржуваній ухвалі, про те, що позовна давність у зазначеному спорі становить 1 місяць у зв'язку з використанням ОСОБА_1 свого права досудового вирішення спору, таким чином ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду після використання свого права на досудове вирішення спору підчас листування з відповідачем.
Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.
Звернення до суб'єкта владних повноважень із заявою про вчинення певних дій та отримання від нього відповіді на своє звернення, по суті, не є досудовим вирішенням спору, оскільки сам факт звернення особи із заявою є дією на виконання порядку звернення до владного органу із спонуканням вчинити певні дії ще до виникнення спірних правовідносин. В свою чергу відмова у вчиненні певних дій суб'єктом владних повноважень є юридичним фактом, що породжує відповідні права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, в даному випадку така відмова є підставою для звернення позивача до суду із адміністративним позовом для оскарження дій суб'єкта владних повноважень у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Залишенню без розгляду підлягають тільки ті позовні вимоги, які заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду. Період позовних вимог, які мають бути залишені без розгляду (при триваючих правовідносинах) має відраховуватись в залежності від дати звернення позивача до суду, самих позовних вимог та визначатись конкретною датою.
Доводи позивача стосовно того, що вона дізналась про порушення своїх прав та законних інтересів тільки в листопаді 2011 року, отримавши офіційну відмову відповідача у проведенні перерахунку виплат по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки приписи Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»є загальнодоступними.
Оскільки виплати державної допомоги подогляду за дитиною є щомісячними, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, враховуючи дату звернення поповича з адміністративним позовом , ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строку звернення до суду, а отже частина позовних вимог заявлена поза межами строку, встановленого ст. 99,100 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі не підлягають задоволенню, оскільки виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції при розгляді скарги на ухвалу суду.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду частковому скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, ст. 206 КАС України суд,-
ухвалив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року у справі № 815/2100/2012 (2а/815/1246/12) в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Меліпотольської міської ради Запорізької області про перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 21 серпня 2011 року -скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині цих позовних вимог.
В іншій частині ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2012 року у справі № 815/2100/2012 (2а/815/1246/12) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов