1[1]
12 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Лясковської В.І.,
суддів - Павленко О.П., Маліновського О.А.,
за участю прокурора - Святенко Д.О.,
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
законного представника неповнолітнього
засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
засуджених - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року, -
цим вироком
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. ІллінкаЧаплинського району Херсонської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 289 КК України строком на 5 років без конфіскації майна; за ч. 2 ст.185 КК України строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 186 КК України строком на 4 роки; за ч. 1 ст. 304 КК України строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_6 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя м.Києва, який зареєстрований АДРЕСА_3, проживає в АДРЕСА_4, раніше не судимий
та
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимий,
засуджено кожного до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 289 КК України строком на 5 років без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 185 КК України строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 186 КК України строком на 4 роки; за ч. 2 ст. 186 КК України строком на 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75, 104 КК України їх звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
По справі вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 6 квітня 2012 року приблизно о 23 год. 25 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою проникли в автомобіль «Форд Ескорд», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_8 і стояв біля будинку по вул. А. Корольова, 12-Л в м. Києва, та викрали автомагнітолу «KENWOOD RT 1527Х 0700404» вартістю 250 грн.
В ту саму ніч 7 квітня 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вчинили ще ряд крадіжок чужого майна, а саме:
- приблизно о 4 год. по вул. Велика Кільцева, 1 в м. Києві проникли в автомобіль «VOLVO - 440», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9 та повторно таємно викрали автомагнітолу «AEG CS MF 530 IR», два пластмасових ліхтарики, в'язку ключів з металевим брелоком, ключ с пластмасовою ручкою «VOLVO», запальничку «Kricket» та рукавички на загальну суму 405 грн.;
- приблизно о 6 год. 30 хв. по вул. Зодчих,16 в м. Києві повторно відкрито викрали з холодильної камери торгівельного кіоску майно, що належить ОСОБА_10, а саме: 3 пляшки пива «Бекс» ємністю по 0,5 л., 12 пляшок пива «Стелла Артуа» ємністю по 0,5 л, 10 пляшок пива «Чернігівське безалкогольне» ємністю по 0.5 л., 12 пляшок пива «Чернігівське Максимум» ємністю по 0,5 л., 12 пляшок пива «Чернігівське Голд» ємністю по 0,5 л., 3 пляшки пива «Бекс» ємністю по 0,33 л., 1 пляшку пива «Чернігівське міцне» ємністю 1,25 л., 1 пляшку пива «Рогань Веселий Монах» ємністю 1 л., однак були виявлені ОСОБА_12 та власницею кіоску ОСОБА_10 Усвідомлюючи, що вони викриті, засуджені з викраденим втекли, завдавши шкоду на 389 грн. 25 коп.
Крім того, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 7 квітня 2012 року приблизно о 00 год. 30 хв. по вул. Симиренка, 21 в м. Києві повторно незаконно заволоділи транспортним засобом «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_13 проїхали на ньому приблизно 5 м., однак з технічних причин не змогли далі поїхати, а тому поставили автомобіль на місце паркування.
ОСОБА_14, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 неповнолітній втягнув його у злочинну діяльність при вчиненні злочинів стосовно таємного викрадення чужого майна щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та заволодіння автомобілем ОСОБА_13
Крім того, 9 травня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7, приблизно о 16 год. 05 хв., знаходячись на третьому поверсі недобудованого будинку по вул. Симиренка навпроти будинку 18-А в м. Києві, за попередньо змовою, погрожуючи застосувати насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я малолітньої ОСОБА_15, повторно відкрито викрали у неї майно, а саме: дві золоті сережки з дорогоцінним камінням, які належать її матері - ОСОБА_16, завдавши шкоду в розмірі 500 грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію злочинів, посилаючись на невідповідність призначеного покарання особам засуджених внаслідок його м'якості та неправильності застосування кримінального закону, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок яким ОСОБА_6 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного йому майна, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. При цьому апелянт посилається на те, що судом не достатньо враховано особи засуджених, які за місцем навчання характеризуються негативно, засуджений ОСОБА_6 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за доведення неповнолітнього до стану сп'яніння, відношення засуджених до вчиненого, тяжкість злочинів. Крім того, призначивши засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком три роки, суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки у відповідності до положень ст. 104 КК України при звільненні від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітніх іспитовий строк установлюється тривалістю лише від одного до двох років.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і просив вирок змінити, зменшити іспитовий строк неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до двох років, засуджених, їх захисників та законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5, які просили в задоволенні апеляції відмовити і висловили таку саму думку, як і прокурор в суді апеляційної інстанції, провівши часткове судове слідство та судові дебати, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, надавши останнє слово засудженим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6, який за попередньою змовою групою осіб повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, повторно, заволодів транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у сховище, відкрито викрав чуже майно та втягнув неповнолітнього засудженого ОСОБА_7 у злочинну діяльність; ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинили таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, повторно заволоділи транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, повторно з проникненням у сховище, відкрито викрали чуже майно та за попередньою змовою групою осіб повторно, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_15, відкрито викрали чуже майно за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в суді доказами, яким суд дав належну оцінку і учасниками процесу не оскаржуються, а тому у відповідності до ст. 365 КПК України (1960 року) апеляційним судом не перевіряються.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України кваліфіковано вірно.
Призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених. При цьому судом першої інстанції враховано дані про особи засуджених, які раніше не судимі, сприяли розкриттю злочинів та щиро розкаялися, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 навчаються і за місцем навчання характеризується посередньо, відшкодували завдану матеріальну шкоду, вчинили злочини у неповнолітньому віці, що ОСОБА_4 за місцем попереднього навчання характеризується негативно.
Щодо всіх засуджених суд врахував як обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.
Призначене покарання з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та ст. 75 КК України щодо ОСОБА_6 з урахуванням того, що ОСОБА_7 і ОСОБА_4 вчинили злочини у неповнолітньому віці, а ОСОБА_6 - в молодому віці (19 років) на думку колегії суддів є достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи в апеляції прокурора на м'якість призначеного покарання безпідставні.
Разом з тим, посилання в апеляції прокурора на те, що суд при призначенні покарання неправильно застосував кримінальний закон є слушними.
Згідно положень ст. 104 КПК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до ст. 75-78 КК України з урахуванням, що іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. А відтак, установивши неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю три роки, суд порушив вимоги ч. 3 ст. 104 КК України. Це порушення у відповідності до ст. 371 КПК України тягне за собою зміну вироку.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду - зміні в частині призначення покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 1 Перехідних положень до КПК України 2012 року, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 змінити.
Засуджених Святошинським районним судом м. Києва від 11 вересня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років на підставі ч. 3 ст. 104, ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки кожному з покладенням на них визначених судом першої інстанції обов'язків, передбачених ст. 76 КК України
В решті цей вирок залишити без зміни.
Судді:
_______________________________________________________________________________ЛясковськаВ.І. Павленко О.П. МаліновськийО.А.
[1] Справа № 11/2690/2516/2012 Категорія КК: ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 186
Головуючий у першій інстанції Домарацька А.В.
Доповідач Лясковська В.І.