Справа № 22-ц/1690/4607/2012 Номер провадження 22-ц/786/139/2013 Головуючий у 1-й інстанції Чернюк В.Д. Доповідач Винниченко Ю. М.
14 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Омельченко Л.М.,
При секретарі: Цилюрик М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 листопада 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про виключення майна з акту опису, -
В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про виключення майна з акту опису, посилаючись на порушення своїх прав.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про виключення майна з акту опису -відмовлено.
З рішенням суду не погодилась позивач ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, задовольнивши позов.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює нележність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на піставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що вироком Київського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2007 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним і засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину насильницько-корисливого спрямування. За цим вироком до засудженого було застосовано додаткову міру покарання у виді конфіскації всього належного йому майна ( а.с.4-7). Вирок набрав законної сили.
Відповідно до положень ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законої сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З копії свідоцтва про право власності на житло від 14 травня 2001 року вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.15). Це також підтверджується змістом технічного паспорту на дану квартиру (16-17) та копією довідки Дочірнього комунального підприємства «Миргородтехінвентаризація», за якою власником ? частини згаданої квартири є ОСОБА_2 (а.с.32).
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
На виконання вироку, який набрав законної сили, Київським районним судом м. Полтави від 30 квітня 2008 року видано виконавчий лист про конфіскацію в дохід держави майна, належного ОСОБА_2 ( а.с.31).
В травні 2008 року постановою державного виконавця ВДВС Миргородського МРУЮ відкрито виконавче провадження (а.с.30), а 18 листопада 2011 року здійснено опис та арешт ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві часткової власності ОСОБА_2 ( а.с.18-20).
Згідно положень ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Ст. 59 ч.1 КК України передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
З наведеного вбачається, що за вироком суду майно ОСОБА_2 підлягає конфіскації.
Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі, повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 листопада 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ Ю.М. Винниченко
Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ Л.М. Омельченко