27.11.2012
Справа № 2-1612/1208/12
27 листопада 2012 року Комсомольський міський суд Полтавської області Окунь Т.В. Гончар С.Т.
в складі: головуючої судді при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилою площею,
В вересні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратила право користування жилим приміщенням - ліжкомісцем в АДРЕСА_1 Полтавської області.
Зазначені вимоги обґрунтовуються посиланням на те, що відповідач не проживає у вказаному житловому приміщенні без поважних причин понад встановлені Законом строки, з огляду на що має бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням. До суду представник позивача не з'явився, направивши відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні вимог наполягає з підстав, викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився двічі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Приймаючи до уваги наявні у справі докази, а також позицію позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши інші докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що 29.12.2000 року ОСОБА_3 -дробильнику ВАТ ПГЗК на підставі ордеру № 231, виданому за спільним рішенням адміністрації та профкому «ПДГЗК»була виділена жила площа /ліжкомісце/ в гуртожитку АДРЕСА_1. (а.с.8). 27.12.1994 року гуртожиток було включено до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Полтавського Державного ГЗК, і згодом, під час проведення корпоратизації ПГЗК вартість гуртожитку була включена в статутний фонд ВАТ «ПГЗК», і на даний час є його власністю та знаходиться на його балансі (а.с. 4-7).
Вирішуючи характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та визначаючи правову норму, яку слід до них застосувати, суд наголошує про наступне:
Згідно зі ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом суд враховує, що з прийняттям згаданого будинку у власність ВАТ «ПГЗК», та використанням його в якості гуртожитку, він набув статусу, правова природа якого не визначена діючим ЖК України. Разом з тим, приймаючи до уваги, що спірні відносини не врегульовані Законом, суд відповідно до положень ч.7 ст.11 ЦПК України застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини -в даному випадку аналогію закону і погоджується з позицією представника позивача щодо можливості застосування до спірних відносин положень ст.ст.71,72 ЖК України, які регулюють порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно по положень ст. 72 ЖК України провадиться в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в гуртожиток №3 після отримання ордера не поселявся і на час розгляду справи судом значиться зареєстрованим у спірному житловому приміщенні (а.с.9).
Як вбачається із змісту наданого акту (а.с.25) ОСОБА_3 не проживає в гуртожитку з моменту реєстрації.
Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, провівши аналіз представлених сторонами доказів, з врахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про те, що в суді знайшов підтвердження факт непроживання відповідача у спірному жилому приміщенні понад встановлені ст.71 ЖК України строки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові ПВСУ № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
Судом встановлено, що в спірному жилому приміщенні відповідач не проживає з 2000 року. З моменту реєстрації, протягом такого тривалого строку, в будь-який спосіб не вирішив питання з власником житлового фонду щодо збереження за ним права на житло, що є переконливим свідченням прояву його абсолютної байдужості до житла, і дає суду підставу дійти остаточного висновку про відсутність у відповідача поважної причини для непроживання в спірному приміщенні та формального збереження житла за собою, що відповідно до положень ст.72 ЖК України є підставою для задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Питання про судові витрати по справі вирішено судом відповідно до вимог 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 88, 213, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1 Полтавської області.
Стягнути з відповідача на користь ВАТ «ПГЗК»судові витрати в розмірі 107 грн.30 грн
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис Т.В. Окунь
Копія вірна: Суддя Т.В. Окунь