Справа № 0804/1874/2012
Провадження № 2/313/49/2013
09.01.2013 р. смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом,
ВCТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом.
У позові ОСОБА_1 зазначила, що після смерті її батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина.
За домовленістю між позивачкою та відповідачкою майно, що лишилося у спадок від померлого ОСОБА_4, який був їхнім батьком, поділено між ними добровільно. Так позивачці залишився будинок, а відповідачці - майновий пай та земельна ділянка. Відповідачка подала заяву до державної нотаріальної контори у Веселівському районі про прийняття спадщини і остання була прийнята нею. Позивачка не подавала заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, так як вона відмовилася на користь відповідачки з приводу прийняття майнового паю та земельної ділянки, і фактично прийняла частково спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і управління спадковим майном, що залишилося після смерті батька, а саме будинок АДРЕСА_1.
Після смерті батька, тобто з 2000 р. по теперішній час ОСОБА_1 проживає у зазначеному вище будинку, здійснюючи за ним догляд, проводить поточні ремонти та веде господарство, але правовстановлюючих документів на нього не робила, у зв'язку з відсутністю у їх потребі.
ОСОБА_1 досягла пенсійного віку і має намір розпорядитися власним майном на свій розсуд, у зв'язку з чим звернулася до районного бюро технічної інвентаризації щодо вирішення питання переоформлення правовстановлюючих документів на згаданий вище будинок, але отримала відмову у зв'язку з тим, що вона своєчасно не звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини. Але до нотаріальної контори ОСОБА_1 не може також звернутися, так як при прийнятті спадщини за законом після смерті батька не було вказано цей будинок у складі спадкової маси. ОСОБА_1 є особою як такою, що прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і управління спадковим майном.
Так як оформити усі правовстановлюючі документи на будинок у позасудовому порядку ОСОБА_1 не може, то вона вимушена була звернутися до суду з позовом про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити, а судові витрати по справі залишити за нею.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала повністю.
Відповідачка ОСОБА_3 особисто в судове засідання не з'явилася, але надала на адресу суду заяву, в якій вона позов визнала повністю, просила справу розглянути без її участі, так як з'явитися в суд не може через похилий вік.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років помер батько позивачки ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія І-ЖС НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 Менчикурівською сільською радою Веселівського району Запорізької області.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, спадкову масу якої складають: будинок АДРЕСА_1 Запорізької області на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.1992 р., що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, видане Комунальним підприємством «Веселівське районне бюро технічної інвентаризації»; майновий пай, виданий згідно рішення загальних зборів (зборів уповноважених) КСП імені Шевченко Веселівського району Запорізької області від 25.03.2012 р. за №5; земельна ділянка, площею 7,52 га., яка розташована на території Менчикурівської сільської ради за призначенням -сільськогосподарське використання.
Ступінь родинних відносин із померлим ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження, серії І-ПЯ НОМЕР_2, виданого Смоляницькою сільською радою Пружанського району Брестської області 17.03.1957 р., в якому спадкодавець зазначений як батько позивачки.
Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачка є спадкоємицею першої черги за законом, так як є рідною донькою померлого ОСОБА_4 і має право на спадщину, що відкрилася після його смерті.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В статті 1217 ЦК України зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка після смерті свого батька від спадщини не відмовилася і вступила у фактичне володіння та користування спадковим майном -будинок АДРЕСА_1.
Після смерті батька, тобто з 2000 р. по теперішній час ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_3 у зазначеному вище будинку, здійснюючи за ним догляд, проводить поточні ремонти та веде господарство, але правовстановлюючих документів на нього не робила, у зв'язку з відсутністю у їх потребі.
ОСОБА_1 досягла пенсійного віку і має намір розпорядитися власним майном на свій розсуд, у зв'язку з чим звернулася до районного бюро технічної інвентаризації щодо вирішення питання переоформлення правовстановлюючих документів на згаданий вище будинок, але отримала відмову у зв'язку з тим, що вона своєчасно не звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини. Але до нотаріальної контори ОСОБА_1 не може також звернутися, так як при прийнятті спадщини за законом після смерті батька не було вказано цей будинок у складі спадкової маси. ОСОБА_1 є особою як такою, що прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння і управління спадковим майном.
Спадкове майно під арештом, заставою та забороною на відчуження не перебуває.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається (нотаріусом) іншою особою.
Суд, відповідно до ст.88 ЦПК України, та з врахуванням заяви позивачки судові витрати у справі залишає за ОСОБА_1
На підставі викладеного та ст.ст.3, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 130, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Новоселки Пружанського району Брестської області, в порядку спадкування за законом право власності на будинок АДРЕСА_1 Запорізької області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4, який належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.1992 р.
Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, залишити за ОСОБА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області А.О. Нагорний
09.01.2013